У Клужі відсвяткували зимові свята
Про зимові свята, про пов'язані з ними обряди і звичаї, про їхні витоки та значення йшла мова на січневих зустрічах української громади в Клуж-Напоці.
România Internațional, 26.01.2023, 08:37
Зима є цікавою і веселою порою, що приносить із собою
цілу низку неповторних за красою та значенням знакових свят, яких з нетерпінням
чекають не тільки діти чи молодь, віруючі чи шанувальники традиційного. Про великі і малі
зимові свята, про пов’язані з ними обряди і звичаї, про їхні витоки та значення за
звичай йшла мова на січневих зустрічах української громади в Клуж-Напоці.
Цього року захід «Українські зимові свята за старим стилем:
Різдво, Новий Рік та Водохреща» мав місце 14 січня і пройшов у приміщенні
місцевого осередку Союзу українців Румунії. Ця організація та її керівництво, в тому числі й
Клузька філія, приділяють постійну увагу збереженню традиційної ритуальності серед
української меншості в Румунії, турбуються про поглиблення знань про нашу рідну
звичаєвість та розповсюджують інформацію про важливі моменти наших святкувань всім
зацікавленим. Цього року серед присутніх налічувалась значна кількість
українців, які через військові дії Росії були змушені
шукати притулку в Румунії. Цей факт вплинув на менш академічний формат події в
порівнянні з минулими роками, на його відкритість та, я би скала, сімейний
характер.
Вступне слово про тематику
цієї зустрічі голова місцевої філії пан І. Гербіл завершив чудовим
привітанням: «Бажаю вам в першу чергу міцного здоров’я, бо це найголовніше, бажаю вам
злагоди, бажаю вам щастя і бажаю мирного неба над Україною та щоб закінчилася війна
і почалася відбудова України. А ми чим зможемо, будемо допомагати. І я маю на
увазі Союз українців Румунії, нашу державу і уряд Румунії». Розмова на зустрічі
розпочалася зі звичаїв та обрядів, пов’язаних із святкуванням Нового року за старим стилем,
яке відбувається саме з 13 на 14 січня. Свою розповідь про відомі традиції цього дня
пані Н. Грищенко завершила відомим та багатоваріантним в Україні
віршиком-привітанням при засіванні:
«Сію, вію, посіваю
З Новим Роком вас вітаю!
Щастя, радості бажаю!
Сійся, родися жито й пшениця.
Льон – по коліна,
Щоб у вас, хороших,
Голова ніколи не боліла…»
Напевно не секрет, що саме
зимові календарні свята українців супроводжуються обрядовими піснями
(колядками, щедрівками), побажаннями, частуваннями, театральними іграми
та розвагами. У всіх цих дійствах не обійтися без пісні. Українці ж взагальному не
просто люблять співати, а це є нашою потребою. Можливо через це в нас є пісні для практично
будь-якого випадку і для будь-якого настрою: і для свят і для похорон, і про
любов і про зраду, і коли радість і коли туга чи печаль. Тому не дивно, що вже після перших
згадок про зимові траційні пісні – колядки і щедрівки – зазвучали «Ой сивая та і
зозуленька», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі». Молодь з Мараморощини
під’єдналася до стихійного концерту і виконала, як і годиться в цей період,
традиційні колядки з сіл Поляни та Вишівсьська долина, що розташовані близько державного кордону
з Україною.
Особлива сердечність та
тужливий настрій, притаманний колядкам українців Румунії, а також майстерний спів хору
Клузької філії СУР викликали в присутніх зацікавлення місцевими зимовими традиціями.
Після порівняльної дискусії про відомі українські обряди і звичаї в Румунії та в Україні,
знову залунали щедрівки – співані побажання щастя та достатку в новому році господарю та
всій його родині. А далі звучали відомі колядки та щедрівки: «Щедрик, щедрик, щедрівочка»,
«Спи, Ісусе, спи», «Во Вифлеємі нині новина» та інші, які виконувалися коли
окремими групами, а коли всіма разом. Почуття невимушеного родинного свята допомогли кожному з
присутніх висловитися, виступити або просто прийняти участь в
дискусіях чи у виконанні обрядових пісень. Непомітно від зимових традиційних співів учасники
перейшли до проникливих і мелодійних народних пісень та до козацьких – сумних і
бадьорих. Прозвучали і такі перли української екстради як «Гуцулка Ксеня», «Стожари»,
«Червона рута». Не обійшлося і без вже обов’язкової на зустрічах українців «Ой у лузі
червона калина».
Без перебільшення ця зустріч була самою
співочою в Клужі за останні декілька років. Пісенна терапія не тільки знімає напруження і
стрес, лікує душевні рани, що так важливо не тільки для українців і не тільки в ці
напружені військові часи. Спільне виконання улюблених і відомих всім українських пісень
позитивно вплинуло на самопочуття всіх присутніх, їхній емоційний стан, віру в
себе та впевненність в неминучу і близьку перемогу над ворогом. Ці елементи разом з цікавою
тематичною інформацією та можливістю невимушено обговорити теми, проблеми
українського життя і не тільки, які залишаються невід’ємною складовою заходів у Клуж-Напоці,
стали головними характеристиками по приятельськи теплої і задушевної події, яка відкрила
низку подібних за будовою і значенням зустрічей, запланованих на цей рік.
(авторка Ольга Сенишин)
