Prima pagină » Румунія-Україна » Українці в Румунії » Національний конкурс декламування української поезії

Національний конкурс декламування української поезії

12 травня в місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту відбувся XII-ий випуск Національного конкурсу декламування української поезії.

Христина Штірбець, 24.05.2018, 10:09

12 травня в місті
Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту відбувся XII-ий випуск
Національного конкурсу декламування української поезії, в якому взяли участь 58
учнів з шкіл повітів, в
яких вивчається українська мова та які стали переможцями
повітового етапу.

Конкурс був організований Союзом українців Румунії за підтримкою Міністерства національної
освіти Румунії. Урочисте
відкриття відбулося в концертному залі Мистецької школи імені Джордже
Енеску. Виступив із привітальним словом голова Марамороської повітової
організації СУР-у Мирослав Петрецький. Також взяли участь представники Парламенту
Румунії, Уряду Румунії, Міністерства Національної освіти, Посольства України у Бухаресті, Союзу
українців Румунії, повітових шкільних інспекторатів. Репортаж про конкурс знімав
Перший національний телеканал Румунії.

Ми
запросили шкільного радника у Міністерстві
національної освіти Елвіру Кодря розповісти як пройшов цей конкурс. Ось, що вона сказала: Кожного року беруть участь у конкурсі учні зі повітів, де вивчається
українська мова, починаючи з початкових класів до гімназії та ліцею. Як завжди
конкурс був дуже добре організований, оскільки голова Марамуреської організації
СуР-у Мирослав Петрецький вже має великий досвід в організації такого роду подій. Чотири роки тому, я ввела цей конкурс до Календаря олімпіад та
національних конкурсів Міністерства національної освіти і таким чином діти
отримують й дипломи з боку цього відомства. Учні прибувають день наперед, щоб
відпочити трохи, а наступного дня проходить конкурс декламування української
поезії. До складу журі ввійшли письменник Михайло Трайста, головний редактор
журналу Наш голос Ірина Мойсей, Генеральний секретар СуР-у, історик Люба Горват, вчителька української мови Анна Самбор та я з боку Міністерства національної освіти. Цього року мені було дуже приємно, тому
що брали участь і діточки початкового заснованого цього року класу школи Вишня
Рівна і навіть учениця, яку підготувала вчителька Лариса Петрецька та яка вперше брала участь у такому конкурсі, зайняла перше
місце у своїй категорії. Також
дуже гарно представився учень повіту Сучава, підготовлений інспектором Лучією
Мігок, який вразив нас всіх аж до сліз. Він також зайняв перше місце. Між
критеріями конкурсу, крім декламування поезії, учні повинні були прочитали
текст на перший погляд, дотримуючись відповідної інтонації та потім розказали його
зміст. Журі ставив їм кілька запитань, стежив за
наголосом, дикцією, вимовлянням, нотував і потім, за отриманими балами учнями, виділив
їм премій. Премії були надані з боку Союзу українців Румунії. Учні переможці отримали
фотоапарати, а за участь по сто леїв. Метою цього конкурсу було не тільки вивчити та декламувати поезію а й заохотити учнів краще вивчати рідну українську мову. На жаль, окремі учні дуже гарно декламують, але не дуже справляються зі читанням. Треба, щоб діточки більше читали українською мовою.

Афанасій Бружа учень дев’ятого класу Православної теологічної семінарії імені Митрополита Дософтея у місті Сучава,
який вивчає українську мову в Коледжі імені Міхая Емінеску поділився своїми враженнями від участі у конкурсі та продекламував уривок з Причини Тараса Шевченка: Було приємно, що Союз українців Румунії вручив цінні премії. Мені дуже подобалося як члени журі відносилися до кожного учасника конкурсу. Я зробив собі дуже багато друзів. Місто Сігету-Мармацієй дуже гарне, я можу рекомендувати всім відвідувати це місто.

А тим часом із діброви
Козак виїзжає;
Під ним коник вороненький
Насилу ступає.
«Ізнемігся, товаришу!
Сьогодні спочинем:
Близько хата, де дівчина
Ворота одчинить.
А може, вже одчинила –
Не мені, другому…
Швидче, коню, швидче, коню,
Поспішай додому!»
Утомився вороненький,
Іде, спотикнеться, –
Коло серця козацького
Як гадина в’ється.
«Ось і дуб той кучерявий…
Вона! Боже милий!
Бач, заснула, виглядавши,
Моя сизокрила!»
Кинув коня та до неї:
«Боже ти мій, Боже!»
Кличе її та цілує…
Ні, вже не поможе!
«За що ж вони розлучили
Мене із тобою?»
Зареготавсь, розігнався –
Та в дуб головою!