Виставка українського народного мистецтва в місті Тімішоара
Біля української хати Банатського музею в місті Тімішоара відбулася V-а виставка українського народного мистецтва. Свято було організовано Тіміською філією Союзу українців.
Христина Штірбець, 31.08.2017, 12:57
Біля української хати Банатського музею в місті Тімішоара відбулася V-а виставка українського народного мистецтва. Свято було організовано Тіміською організацією Союзу українців Румунії, на чолі з Юрієм Глибою з ініціативи Міхаєли Бумбук, редактор місцевого телеканалу суспільного телебачення. Слід уточнити, що українську хату-музей було привезено з села Кривий Марамуреського повіту, де також компактно проживає українська громада.
У культурній події взяли участь українські ремісники-майстри з Банату, але й з повітів Марамуреш та Сучава, де також компактно проживають етнічні українці. Вони представили свої вироби: віночки, народні ляльки, килими, вишиті рушники, сорочки, різні тканини, керамічні предмети, картини, карикатури.
Учителька Анна Берегій з міста Лугож була присутня на цій культурній події та поділилася з нами своїми враженнями: Вчитель та художник Іван Боднар з Сучави збагатив виставку картинами художників з 10 держав Європи. Він мав можливість вперше побувати у Банатському краї. Він запропонував зробити рушник єдності, щоб зберігати й продовжувати нашу традицію. З села Палтіну, Сучавського повіту прибули дві буковинки, які представили багато гарних писанок, їх майстерність вже зачарувала всю країну, Європу й не тільки. Аурелія Чуверка та Ауріка Анеч розказали, як вони почали змалку займатися розписом яєць, а потім в школі. Вони так полюбили це ремесло, що тепер не можуть жити без цієї праці. Вони принесли також інструменти, які потрібні для вироблення різних моделей писанок. Потім, ми відвідали стенд українців з села Бистрого, Марамуреського повіту, де Марія Юркуц та її дочка Лучія Бойчук, а також їхні чоловіки та внуки прибули з кроснами, показали як тчуть різні килими і великі й малі, щоб ставити їх на стіни, вони представили й гарні сорочки з пацьорками для молодих дівчат, крім того вони приготовили українські традиційні страви: кремзлики, калачі, які печуться для молодих, різні калачі, крученики з горіхами, маком, фанки, з якими пригощали присутніх. Марія Крішан з Готлобу Тіміського повіту разом з Одотею Корнищан, голова організації Крішан представили гарні вінки і віночки для дівчат та для танцюристів. Вони використовують різнокольорові нитки, шиють гарні квіти. Це дуже важка праця, для вироблення одного вінка потрібно приблизно день з половиною часу, залежно від моделі. Іляна Теслявич представила вишиті нею сорочки. У неї ательє, де вишиває стилізовані сорочки, але у неї є й традиційна вишита сорочка від своєї мати, яка прибула багато років тому до Банату із України. Вона зі святістю зберігає цю сорочку, яка для неї є як образ а також модель для сорочок, яких вона вишиває. Вона вишиває народні костюми для членів творчих колективів за українськими моделями з центральної України, із Закарпаття, гуцулки для молодих осіб та багато інших речей. Поряд з українськими ремісниками-майстрами був присутній і Петро Арделян з міста Тімішоара, колекціонер давнього одягу з Мараморощини. Він представив одяг, який носили його свекор і свекруха, а потім він та його дружина та іншу давню ношу. Пані Марія Шулдак з Дарови, Тіміського повіту представила вишиті нею народні костюми для ляльок, одяг специфічний для кожного повіту країни, вона продає ці ляльки на замовлення. Талановитий художник родом із села Зоріле, який живе в Тімішоарі, Борис Коваль-Лепей, молодий карикатурист, виконав гарні портрети молодим дівчатам і хлопцям. Він зробив і макети української хати, який подарував Дому культури українців в місті Тімішоара. З цієї нагоди виступили інструментальний гурт Реметянка з села Малі Ремети, Тріо Реметянка до складу якого входять мати, батько та донька, які грають на різних інструментах, панфлейті, акордеоні та скрипці, клавіші. Вони виконали українські коломийки та інші народні пісні. Виступив також вокальний гурт з села Драгомірешти, який виконав українські народні пісні. Такі зустрічі, такі виставки дуже важливі, оскільки вони дають нам нагоду представити нашу культуру, а для нашої української громади приносять лише надії. Можна сказати, що Бог обдарував одних людей таким талантом, щоб вони творили чудеса, з їх рук виходять речі, які творять душею, потім ставлять на матеріал і виходить щось надзвичайне. Всі речі, вироблені талановитими руками, наповнили наші душі радістю!
Слід уточнити, що перші українці в Банати приїхали із Закарпаття і Галичини на початку XX-го століття, а за ними слідувала друга хвиля українських переселенців, що приїхали з півночі Румунії, зокрема з Мараморощини та Буковини, а після Революції в Румунії 1989-го року, теж з північних зон Румунії, з гірських околиць, пересилились українці, які тут могли закупити землю з цілим господарством від німців, які емігрували в Німеччину.