Ascultă Live

Ascultă Radio România Internațional Live

Таємниці замку Бран

Замок Бран, що стоїть на скелі і своїми вежами нагадує про славні та великі часи Середньовіччя, розкриває свої таємниці в ніч на Хеллоуїн...

Таємниці замку Бран
Таємниці замку Бран

, 25.10.2020, 04:57


31 жовтня -
свято «Хеллоуїн», свято вампірів, відьм, привидів та іншої нечисті, який ще
зовсім недавно широко святкувався лише в США, тепер набуває все більшу
популярність в Європі, в тому числі в нашій країні – Румунії. Свято це має ірландське
коріння, утім воно сподобалося багатьом іншим народам. Кавун символізує
одночасно закінчення збору урожаю, злобного духу і вогонь, що відлякує його.
Так концентруються стародавні повір’я в одному предметі. На свято Хеллоуїн
розповідають історії про упирів та привидів та організують карнавали.
Найпопулярнішими містами Румунії у цей період є Брашов, Бран, Сігішоара та
перевал Тіхуца, що у Бістріцанесеудському повіті, бо всі ці місця пов’язані з
легендами та міфами про відомого графа Дракулу. Де може бути більш відповідне
місце для проведення цього свята, як в будинку графа Дракули. Замок Бран, що
стоїть на скелі і своїми вежами нагадує про славні та великі часи
Середньовіччя, розкриває свої таємниці в ніч на Хеллоуїн. У підніжжі горба є
музей історії і середньовічного мистецтва, а неподалік замку чимало пансіонатів
готових прийняти гостей.


Замок має понад
шести столітню історію, але кожному відомий він як Замок Дракули. Протягом
часу, легенди стали сильнішими за історію і тому туристи щорічно приїжджають до
цього замку шукати Дракулу. Насправді замок ніколи не був місцем проживання
Влада Цепеша, князя Волощини, більш відомого, як вампір Дракула. Тільки після
виходу легендарного роману Брема Стокера, замок набув слави і став візитною
карткою туризму нашої країни. Але не на порожньому ж місці виникають легенди й
міфи. Насправді князь Влад Цепеш був тут тільки проїздом, і зупинився лише
кілька разів. Однак є й дослідники, які стверджують, що Влад Цепеш впав в
немилість угорському королю і був кинутий у в’язницю замку.


Замок Бран був
побудований Орденом тевтонських лицарів, в 1212 році, коли називався
Дітріхштайн. Пізніше в 1382 р. він належав саксонцям, які перетворили його на
важливий стратегічний пункт. З його бійниць можна було контролювати торгові
шляхи. Тут проходив неспокійний в ті часи кордон між Волощиною і
Трансільванією. Коридори і зали замку
утворюють лабіринт. Мабуть, для того, щоб в ньому заблукав непрошений гість. 1
грудня 1920 року Брашовська міська рада подарувала замок королеві Марії, в знак
пошани за її внесок в Об’єднання румунських князівств 1 грудня 1918 року. З
1920 по 1927 роки Замок Бран був реставрований під керівництвом архітектора
Королівського двору, Карола Лімана, який перетворив його на прекрасну літню
королівську резиденцію. У 1938 році королева Марія залишає його у спадок своїй
дочці, принцесі Іляні, якій належатиме він до 1948 року. Після вигнання
королівської сім’ї з країни в 1948 році, замок увійшов у власність румунської
держави, і певний час був покинутий. Будучи у деградованому стані, у 1987 році
у замку проходить реставраційний процес. У 2009 році він був повернутий
власнику, Домініку Габзбургу, сину принцеси Іляни. Зараз у замку зберігається
колекція меблів, зброї і мисливських трофеїв.


На першому
поверху цієї будівлі знаходилася квартира кастеляна, військового керівника
фортеці, а після прибуття королівської сім’ї, в міжвоєнний період, цей перший
поверх був перетворений на квартиру королеви Марії, тобто спальню, малий та
великий зали, де приймалися гості. З першого поверху, відвідувачі замку
піднімаються по секретних сходах замку. На третьому поверху, турист заходить в
один з найкрасивіших залів – музичний зал і бібліотеку королеви Марії. Слідує
згодом лоджія або королівський балкон з готичними арками та видом на внутрішній
двір. Звідси туристи піднімаються на четвертий поверх, на відкриту терасу, з
прекрасним видом на населені пункти, що належали Волощині. Звідси видні і
руїни, що представляли кордон між Трансільванією і Волощиною, а також
середньовічну митницю з XIV ст.


На другому
поверсі можна відвідати квартиру королья Фердинанда, з її чудовими камінами,
намальованими дверями і балками, королівську спальню, салон і вітальню. Теж тут
знаходиться зал трансільванських середньовічних костюмів і зброї. Кінозал – це
нещодавно улаштоване приміщення, де, на великому екрані відбувається показ
кінофільмів з королівською родиною, військовими парадами і момент коронації
королів в Алба-Юлії. На четвертому поверху улаштована квартира принца Ніколая,
четвертої дитини королівського подружжя Фердинанда і Марії. І теж тут були
улаштовані дві кімнати, сугестивно названі Номери Брема Стокера. Тут,
румунською та англійською мовами розповідають про легенду Дракули, резюме
роману Стокера, історію господаря Волощини Влада Цепеша, історію його смерті,
про генеалогічне дерево родини Дрекулештів.


Вже два роки як туристи,
які приїжджають до замку, можуть відвідати й Тунель часу, інвестицію на суму в
1 млн. євро. Це таємний тунель, який ніколи не був відкритий для туристів з
моменту його будівництва, понад 80 років тому. Він був побудований в 1930 році
на замовлення королеви Марії, щоб скоротити шлях хворої на артрит королеви між
замком та парком, де вона любила відпочивати. Доступ здійснювався через старий
колодязь у внутрішньому дворику замку, де був встановлений електричний
елеватор, за допомогою якого королева Марія могла спускатися вниз 30 метрів.
Звідти через тунель королева діставалася Королівського парку, де вона любила
читати. Довжина тунелю становить 40 метрів. Три роки тому, адміністратори замку
вирішили відновити тунель і зробити його доступним для туристів. Таким чином,
Секретний тунель став справжнім Тунелем часу. Туристи входять у ліфт, спускаються
30 метрів через старий колодязь, а потім проходять через тунель довжиною 40
метрів, звідти дістаються до королівського парку. Тунель не є простим, і його
перетин є справжнім мультимедійним досвідом. Кілька голограм ознайомлюють
туристів із історією замку Бран, від його будівництва в 1377 до сьогодення.


На
території парку замку Бран був відкритий і Чайний будинок королеви Марії. Він
датується 1920 роком і розташований на березі озера. Він був улаштований з
ініціативи королеви Марії, яка любила тут щодня у літній період пити чай. Тепер
він був перетворений на кав’ярню і став туристичною атракцією для туристів.
Чайний будинок має й терасу під відкритим небом, розраховану на 150 місць.
Замок Бран є найбільш відвідуваною туристичною атракцією Румунії. У 2019 його
відвідало понад 1 мільйон туристів, з яких понад 60% були іноземцями. Туристи,
які приїжджають до Замку Бран, тепер можуть відвідати 23 зали, удвічі більше,
ніж у період коли Бран був частиною національного надбання. Більшість
виставлених меблів було придбано у італійських антикварних магазинах і
датуються тим же періодом, що і оригінальні меблі. На жаль, відвідувачі можуть
побачити дуже мало предметів, що належали королівській сім’ї. З-поміж них
улюблений народний костюм королеви Марії, одну з королівських корон та кинджал
королья Фердинанда, а також гостьову книгу королеви Марії та принцеси Іляни.

Parteneri

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Afilieri RRI

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Furnizori de servicii de difuzare/redifuzare

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company