Prima pagină » Румунія-Україна » Відкрий для себе Румунію » Стара оранжерея Ботанічного саду в Бухаресті

Стара оранжерея Ботанічного саду в Бухаресті

Христина Манта, 03.07.2022, 05:38

До архітектурної спадщини Бухареста входять також
історичні будівлі з Ботанічного саду. Серед них донині вистоїла перша оранжерея
в Бухаресті, сьогодні унікальна у світі, побудована за планами бельгійського
ландшафтного архітектора Луї Фукса у 1889-1891 роках. Вона пережила дві світові
війни, була закрита роками під час комунізму і знову відкрита у 2011 році,
після 35 років забуття.

Оранжерея, спроектована бельгійським ландшафтним
архітектором Луї Фуксом, в період з 1889 по 1891 рр., витримала німецьким
окупаційним військам, які таборували в цьому природному заповіднику в Бухаресті
під час Першої світової війни. Війська фельдмаршала Августа фон Макензена
пробули в Бухарестському ботанічному саду два роки. Уявіть собі їх під
каштанами в Італійському саду, спроектованому в 1900 році архітектором Октавом
Дойческу, і не віриться, що солдати хотіли поливати рослини в теплиці. Взимку
під пальмами вогонь точно не розводили. Октав Дойческу перелаштував частину парку
і включив у план ряд каштанів. Ці столітні каштани ми можемо побачити і
сьогодні в парку. Після закінчення війни природа відродилася, як це завжди
буває.

У міжвоєнний період Ботанічний сад зазнав трансформації
завдяки муніципальним проєктам, здійснених під керівництвом тодішніх столичних мерів Дема І. Добреску та Олександра Донеску. Однак, після
миру прийшла війна. Знову. У вівторок, 4 квітня 1944 року, сонячного весняного
дня, о 13.30 бухарестяни відчули, як війна прийшла в їхні життя, хоча до лінії
фронту їх відокремлювали кілька сотень кілометрів. Напад здійснили 313
американських бомбардувальників у супроводі 119 винищувачів. Їх головною ціллю
був Північний вокзал, а на Ботанічний сад впало 94 бомби. У той чорний вівторок,
Бухарест отримав 860 тон бомб. У столиці загинули близько 3000 осіб, понад 2.400
отримали поранення. Бельгійська
оранжерея врятувалася лише з розбитими вікнами, хоча снаряди впали дуже близько
до тропічних рослин. Водопровідні труби були знищені, і з тих 700.000 пластин
гербарію врятовано лише 200.000. Зараз вони проходять через масштабний процес
оцифровування.

Але повернемося до початків унікальної сьогодні у
світі оранжереї архітектора Фукса. У 1891 році в Ботанічному саді бухарестяни
могли побачити в оранжереї небачені раніше тропічні рослини. Сьогодні за кілька
годин польоту, ми можемо дістатися Мадейри і побачити бананові плантації.
Орхідеї стали звичними квартирними рослинами. Але у ті роки, у Бухаресті тільки аристократія мала в
своїх будинках екзотичні рослини, апельсини та лимони; було модно
насолоджуватися оранжереєю з екзотичними рослинами. Мешканці Бухареста могли милуватися рослиною,
яка досі знаходиться в центрі павільйону – рodocarpus neriifolius, рослина
азіатського походження. Цікаво, що вона споріднена з ялиною, але не скажеш
цього, коли бачиш її листя. Тодішні бухаретсьскі мешканці, напевно, милувалися
орхідеями та пальмами, зберіглись навіть фотографії з орхідеями того часу. На
жаль, багато з цих фотографій згоріли під час бомбардувань 1944 року. Завдяки дружбі лікаря і натураліста Дімітрія
Бриндзи і ландшафтного архітектора Луї Фукса оранжерея була побудована на площі
760 квадратних метрів. Її вікторіанська архітектура, схожа на архітектуру
льєжських оранжерей, являє собою комбінацію металу та скла. Оранжерея в Льєжі
була розбомблена під час Другої світової війни і повністю знищена. На світі
залишилася лише її менша сестра у Бухаресті.

У 2011 році стара оранжерея Луї Фукса знову
відкрилася через 35 років перерви. Павільйон був розроблений як куточок тропічного
лісу в центрі Бухареста, дуже корисний для студентів, які вивчають біологію. Там
також можна побачити екземпляр Podopcarpus Neriifolius, якому понад 120 років,
та інші екземпляри столітніх рослин, які витримали випробуванням часу.

Луї Фукс (1818 -
1904) був відомим німецьким ландшафтним архітектором, який став одним із трьох
найважливіших бельгійських архітекторів садів і парків у XIX столітті. Він був
учнем ландшафтного архітектора Максиміліана Фрідріха Вейхе (1775-1846) і працював головним садівником у графа
д’Ансембурга Нойбурзького. У 1843
році він приїхав до Бельгії на запрошення родини
герцогів Аренбергських, для яких спроєктував парки Хеверлі та
Енгієн. У 1846 році Фукс подарував Брюсселю чудовий парк
біля Соніанського лісу: Bois de la Cambre. Ландшафтний архітектор розробив проєкти багатьох замкових садів і парків у
Бельгії. У 1861 році бельгійський король Леопольд II попросив Луї Фукса спроєктувати парк Леопольда на
головному морському курорті Остенде. Оранжерея, спроєктована паном Фуксом у
Бухаресті, використовувалася як виставковий простір до 1976 року, коли новий
тепличний комплекс був відкритий для публіки, призначений для колекцій
екзотичних рослин. Оранжерея Луї Фукса містила кілька відділень, присвячених
тропічним і субтропічним, середземноморським і сукулентним рослинам. Протягом
2008-2014 рр. тепличний комплекс Ботанічного саду здійснив декілька
реабілітаційних робіт, проведених як за бюджетні кошти, так і за підтримки
Швейцарського контрибуційного офісу, Swiss Counterpart Fund та Альфа Банку.