Ascultă Live

Ascultă Radio România Internațional Live

Новорічні традиції в Румунії

Люди в традиційних громадах досі вірять, що новорічна ніч дає їм доступ до божественного плану. У народній традиції, відправлені повідомлення людям в спеціальні моменти року, на великі свята і на зламі років, вважаються єдиними дійсно важливими ...

Новорічні традиції в Румунії
Новорічні традиції в Румунії

, 02.01.2022, 02:26

У всьому світі Новий рік відзначається з багатим столом, адже свято уособлює початок нового життєвого циклу. Прихід Нового року є однією з найбільш очікуваних подій у світі. Щедрівки є найдавнішим ритуальним виміром Нового року. Вигнання феєрверками року, що завершується, здійснювалось раніше шумами батогів, дзвонів та вітаннями на вулицях населених пунктів, а святковий стіл, що об’єднував родичів і друзів досі зберіг своє символічне значення. Саме тому багато людей дотримуються правил і шанують традиції своїх предків, які передаються з покоління в покоління.

Незалежно від часового пояса чи культури, біла ніч між роками відзначається у всіх регіонах земної кулі. Сімейні вечірки, з друзями або навіть на свіжому повітрі – вдалий час для кожного жителя планети. Однак, у певних зонах Румунії давні традиції ще замінюють сучасний спосіб святкування Нового року. Стародавні звичаї збереглися майже незмінними, новорічний стіл сам по собі є ритуалом.

Новий рік має подвійну валентність – смерть року, що закінчується є моментом космічного відродження. Якщо маски танцюристів мають захисну функцію проти злих духів, є й віншування на Новий рік, що залишились із стародавніх ритуалів родючості. На Буковині, в новорічну ніч, замасковані починають колядувати вулицями сіл. Одягнені в костюми, які втілюють різні персонажі і фантастичні істоти, вони супроводжуються музикантами і викликають зацікавленість жителів села, які часто йдуть з ними. Парад, який проходить спочатку центром села, заходить потім до всіх домашніх господарств.

Дуже багато новорічних звичаїв Мараморощини пов’язані з явищем колядування, тому що колядування не завершується разом із Різдвом. В період між Різдвом та Новим роком найчастіше колядують в масках. Маска дуже важлива в традиційній свідомості, тому що вона є уявним відображенням потойбічного світу. Діди й прадіди, тотемічні тварини чи рослинний світ з тотемічними функціями приходять, щоб допомогти людині інтегруватися, належати знову до світу живих чи білому світу, як його ще називають в етнологічній мові. В Мараморощині проходять дуже гарні процесії в масках, особливо в масках дідів та демонів. Маска діда має дуже давнє коріння в культі предків, баба й дід мали роль бути посередниками між двома світами.

Гра дідів на Мараморощині є магічним колом, це постукування по землі палицями (чомагами), а також символічне ударяння інших учасників ритуалу, що мало дуже багато стародавніх значень. Вони посилають до давнього культу предка роду, який будь-коли може виправити будь-який розлад. Також дуже давньою є й маска кози. Коза має фундаментальну роль, тому що вона помирає й відроджується. Вона є символом старого року, який помирає, та нового року, який повинен відродитися під знаком прибутку. Демони є знаком зла, про які зараз знову треба наголосити. Слід згадати, що не існує добра без зла і навпаки. Традиційна людина завжди вміла поєднати в ритуалах ці елементи.

Брондоші є іншим звичаєм, який є специфічним у зоні Мараморощини й унікальним у країні. Вони колядують упродовж усього періоду між Різдвом та Новим роком, одягнені в костюми з масками, зробленими з овечих шкур. Ватага брондошів носить із собою дзвоники й батоги, і шум, який вони здіймають, має ритуальну функцію вигнання всього злого із громади в очікуванні нового року. За дохристиянськими віруваннями, в найдовшу ніч року проводилися різні ритуали, щоб відігнати злі духи та умилостивити сонце залишитися якнайдовше на небі, і цей звичай зберігся й на сході Румунії.

В новорічний ранок діти ходять по сусіднім будинкам з гіллям яблунь або груш, яку називають «Сорковою», символом родючостію Їх прикрашають різнокольоровим папером і штучними квітами. Ці гілки зазвичай люди зрізають 30 листопада (в день Св. Андрія), пророщують у склянці з водою і зберігають свіжими аж до Нового року. Діти колядують по сусіднім будинкам і бажають господарям щастя й довгих років. Гілками обов’язково потрібно доторкнутися до кожного члена родини. За це їм господарі дарують яблука, цукерки, горіхи і навіть гроші.

Напередодні Нового року, у деяких регіонах Румунії дівчата ворожать. Особливо люблять ворожити на судженого, а також на погоду в майбутньому році. Для цього вони ділять цибулину на дванадцять частин по числу місяців у році. Потім частинки посипають сіллю і залишають на всю ніч. Вранці дивляться котрі з них вологі, а котрі сухі. Так знатимуть вони який з місяців в Новому році буде сухим, а який – дощовим.

Люди в традиційних громадах досі вірять, що новорічна ніч дає їм доступ до божественного плану. У народній традиції, відправлені повідомлення людям в спеціальні моменти року, на великі свята і на зламі років, вважаються єдиними дійсно важливими для суспільства і для кожної людини.

Parteneri

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Afilieri RRI

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Furnizori de servicii de difuzare/redifuzare

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company