Відпочинок на природі в Румунії
Сонце «штовхає» нас вирушити в нову пригоду. Від природних заповідників до середньовічних міст, історичних пам'яток і чарівних сіл ми пропонуємо вам 5 місць, які варто відвідати в Румунії навесні.
Христина Манта, 10.04.2022, 01:59
Науково доведено, що
емоційне і фізичне самопочуття людини
безпосередньо пов’язане з навколишнім
середовищем. Тому кожному з нас
рекомендується якомога більше часу
проводити в оточенні чарівної природи.
Серед природи ми можемо відпочити та
зібрати чудові спогади. Тут час тече
повільніше, а думки мають інший контур,
пов’язаний із радістю та бадьорістю.
Тож зараз ми маємо всі необхідні умови
для чудового весняного відпочинку в
Румунії. Природа відроджується, краєвиди
стають все красивішими, барвистими,
гідними того, щоб їх можна було зафіксувати
на фото чи навіть відео, які легко
поширюються на різних відеоплатформах.
У нас є шанс відкрити для себе Румунію
під ніжністю сонця та при пристойних
температурах.
Ми можемо набагато
більше часу проводити під
чистим небом та насолоджуватися
лагідними променями сонця і
зеленими деревами, які ніби намагаються
поділитися своїм щастям з кожним
перехожим. Сонце «штовхає» нас вирушити
в нову пригоду. Якщо ми звернемо увагу
на можливості, з якими ми зустрічаємося,
то ми неодмінно зробимо правильний
вибір. Від природних заповідників
до середньовічних міст, історичних
пам’яток і чарівних сіл ми пропонуємо
вам 5 місць, які варто відвідати в Румунії
навесні.
1. Поляна нарцисів. На
початку травня невелика галявина в
Думбрава Вадулуй пропонує справжню
виставу природи, барвисту й ароматну.
Пояна Нарцисів, розташована
в повіті Брашов, у комуні Шеркайя, і займає площу
близько 400 га. Протягом
цього періоду вона ніби-то
піддається нападу
мільйонів нарцисів, запах яких можна
відчути за сотні метрів. Це
заповідна територія, куди не потрапили
ще пестициди та інші штучні речовини,
в якій заборонено збирати квіти чи
косити траву. Отже, це диво природи,
неспотворене руками людини, яке підкорює
кожного відвідувача своєю флористичною
різноманітністю, що включає нагідки
лікарські, жеруху лучну, купальницю
європейську, китник мишохвостий та
багато інших видів квітів, а особливо
нарциси. Рекомендуємо відвідати Поляну
Нарцисів приблизно 21 травня, коли молодь
з населеного пункту Ваду та інших
сусідніх сіл одягає народний костюм і
приїжджає сюди взяти участь у фестивалі
нарцисів, змагаючись у давно забутих
традиціях.
2. Село Віскрі.
Розташоване в центрі Трансільванії, на
території Брашовського повіту, це
мальовниче село, яке підкорило принца
Великобританії Чарльза, за останні роки
стало дуже популярним, особливо серед
любителів агротуризму. Головною визначною
пам’яткою місцевості, безсумнівно, є
Укріплена церква, яка вважається
справжнім символом саксонської громади.
Внесене до Світової
спадщини ЮНЕСКО в 1999 році, це місце
поклоніння було побудовано в XIII столітті
на місці колишньої римської церкви і
оточене оборонними стінами, двома
бастіонами та двома вежами.
Особливості пам’ятника зацікавили
багатьох вчених і загадки його були
розв’язані лише після розкопок, проведених
у 1970-1971 роках. Стіни фортеці, висотою
сім метрів, були споруджені на початку
XVI ст., а в XVIІ столітті її було забезпечено
укріпленими будинками, оборонними
вежами та вартовими дорогами, які
зберіглися до наших днів. У мирні часи,
після 1743 року, вартову дорогу знесли, а
на її місці побудували хлібні комори
для мешканців села. Головна вулиця села
оточена стінами з високими брамами під
дашком. На фасадах чарівних будиночків
у пастельних тонах стоять готичні
надписи з іменами власників хати або
оcнови будинку. Відвідання цього
брашовського села надає можливість
повернутися назад у часі. Будинки дуже
старі, пофарбовані в бліді кольори, а
найпоширенішим засобом пересування,
який ви побачите на сільській дорозі,
нерівній та запиленій, буде запряжений
кіньми традиційний віз.
3. Долина
річки Васер. Мальовнича
долина в Марамуреському
повіті – це інше
місце, повне чарівності навесні, коли
багата зелень природи охоплює
всі навколишні ландшафти. З
долиною цією найкраще
ознайомитися за допомогою
вузькоколійного потягу
Мокеніца, який роками використовувався
для перевезення деревини, чий локомотив
працює на вугіллі. Маршрут
Мокеніце з Долини річки
Васер завдовжки 54 км.
починається з міста Вішеул
де Сус і закінчується на станції
Палтін. Відправна
станція потягу Мокеніца в гори називається
Ціпцерає, від німців які колонізували
регіон. В останнє століття більшість
нащадків ціпцерів емігрували до
Німеччини та Австрії. Деякі з них
повернулися і розпочали в долині річки
Васер бізнеси, серед яких декілька
ресторанів з німецькою та австрійською
специфікою. Ціпцери були першими
мешканцями регіону, котрі збудували
греблі на річці Васер і використовували
тутешнє дерево. У 1933-му році одна
австрійська фірма отримала концесію
на дерево цього регіону і почала
будівництво вузькоколійної залізниці.
Головна залізниця, довжиною 54 кілометри,
зв’язує Вішеу де Сус з населеним пунктом
Коману. Залізнодорожні станції на цьому
маршруті носять цікаві назви: Новец,
Козія, Новічор, Бардєу, Ботізу, Шулігу,
Фeїна, Лостун, Міраж, Макарлєу, Валя
Бабей, Івєшкоая, Катарама і Коману. У
двох кілометрах від кінця залізничної
лінії знаходиться кордон Румунії з
Україною. Кожна частина маршруту цього
потяга має свою історію. У Долині ріки
Васер знаходиться зона, про яку місцеві
жителі стверджують, що була одним з
місць полювання австрійської імператриці
Марії Терези. Далі маршрут пропонує
нові сюрпризи. Можна побачити руїни
військової лікарні, викопаної в скелі
австро-угорським військом під час Першої
світової війни. Потім потяг доїжджає
до Сулігу – іншого місця історичного
значення, звідки постачався мінеральною
водою австрійський імператор Франц
Іоcиф.
4. Дельта
Дунаю. Весна – найкраща
пора, щоб провести кілька днів у
неймовірній дельті Дунаю. Температура
повітря помірна, тому ймовірність того,
що комарі вистежать вас, мінімальна.
Водночас у квітні-травні дерева оживають,
латаття створюють виставу барв, а птахи
повертаються з теплих країн. Це справжнє
задоволення досліджувати дельту на
човні, плаваючи по каналах, повних
очерету та всіляких істот, таких як
видри, норки, лебеді, баклани, чайки та
цаплі. З весни до пізньої осені тут
проживає 4000 пар пеліканів, найбільша
колонія в Європі, 320 гніздових кучерявих
пар пеліканів. У період міграції
в дельті Дунаю тут водяться понад 20.000 екземплярів водно-болотних птахів.
Біосферний заповідник відрізняється
красою та багатством ландшафтів,
різноманіттям біотопів та ресурсів, що
робить його унікальним не лише в Європі,
але й у світових дельтових екосистемах.
Стосовно розміщення, існують також
більше варіантів. Можна розміститися
у традиційному помешканні білого кольору
покритого очеретом або у плавучому
готелі.
5. Сібіу.
Якщо ви відчуваєте потребу
в пригодах із середньовічним ароматом,
ми рекомендуємо кілька днів відпочинку
в місті Сібіу. Відвідуйте вулиці старої
фортеці та милуйтеся архітектурою
місця! Міст брехонь, Вежа Ради, Музей
Астри та Євангелічний собор – це лише
кілька з визначних пам’яток міста, які
ви можете додати до свого весняного
маршруту. Кожний куточок Сібіу є сторінкою
історії, кожний будинок має свою історію.
Прогулянка старим центром міста допоможе
вам зануритися у світ історії і легенд.
Вулиці вузенькі. Арочні або квадратні
вікна старих будинків свідчать не тільки
про розкіш, але і про добрий смак їх
власників. Місто зберігає розкіш давніх
часів, коли багаті та впливові гільдії
домінували в регіональній торгівлі.
Подібно Сігішоарі та Брашову, місто
Сібіу створює враження німецького
міста. Вузькі вулиці з будинками ХVII ст.
збігаються в просторі площі, на яких
підносяться церкви. Сам принц Чарльз,
спадкоємець британської корони, був
вражений красою міста. Сібіу ще з давніх
часів ділився на Верхнє і Нижнє місто.
Старе місто сьогодні представлене
декількома старовинними площами. На
кордоні між Великою та Малою Площами
розмістилася міська ратуша XV століття
з красивою високою баштою, з якої
відкривається захоплююча панорама
міста. Однією з найстаріших будівель
Сібіу є Євангелічний собор (XIII-XV століття),
в якому можна послухати концерт органної
музики, виконаний на найбільшому органі
Румунії.
