28 січня 2024 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу...
Штефан Стойка and Василь Каптару, 28.01.2025, 10:00
ВИБОРИ – Уряд Румунії на засіданні у вівторок затвердив графік проведення президентських виборів. Згідно з документом, перший тур відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Кандидатури повинні бути подані в Центральне виборче бюро до 15 березня. Виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і завершиться 3 травня о 7:00 за місцевим часом. Голосування на закордонних виборчих дільницях триватиме понад три дні, як це було наприкінці минулого року, коли президентські вибори були скасовані рішенням Конституційного суду.
АРТЕФАКТИ – Нідерландська поліція все ще шукає тих, хто викрав чотири румунські артефакти з музею в Нідерландах у п’ятницю ввечері. Міністерка культури Наталія Інтотеро повідомила, що обговорила тему викрадення артефактів з королем Нідерландів Віллемом-Александром і прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом. Вона сказала, що ці артефакти є не просто об’єктами спадщини, а невід’ємною частиною історії та ідентичності румунського народу, безцінною культурною спадщиною не тільки для Румунії, але й для всього світу, наголосивши, що знайдення і повернення цих предметів є моральним обов’язком влади. Міністерка Наталія Інтотеро закликала владу Нідерландів приділити належну увагу і вжити всіх необхідних заходів для виявлення винних у крадіжці і повернення цих артефактів. У той же час, Наталія Інтотеро звільнила директора Національного музею історії Румунії
і пропонує більше не вивозити артефакти з країни або за кордоном виставляти репліки оригінальних артефактів.
ГОЛОКОСТ – У понеділок у Польщі відбулися урочисті заходи з нагоди 80-ї річниці визволення нацистського табору Аушвіц, де загинуло понад мільйон людей, переважно євреї. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна береже пам’ять про Голокост, щоб подібна людська катастрофа ніколи не повторилася. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку підтвердив тверду прихильність румунського уряду до боротьби з антисемітизмом і вшанування пам’яті жертв Голокосту. Він взяв участь у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшануванню пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому в січні 1941 року в Бухаресті.
ЗУСТРІЧ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрівся у вівторок у Брюсселі з Роксаною Минзату, виконавчою віце-президенткою Європейської Комісії, відповідальною за соціальні права та компетенції, якісні робочі місця та професійну підготовку, а також з Мартою Кос, комісаром ЄС з питань розширення. За інформацією MЗС, під час зустрічі з Роксаною Минзату міністр обговорив низку важливих досьє щодо поточного європейського порядку денного, таких як збереження підтримки процесу розширення ЄС, продовження підтримки України та Республіки Молдова, розробка стратегічного бачення для Чорногоморського регіону, просування цілей конвергенції та згуртованості в переговорах щодо наступної Багаторічної фінансової програми після 2027 року або посилення європейських дій у сфері оборони. Під час зустрічі з Мартою Кос Еміль Гурезяну обговорив такі питання, як процес розширення ЄС, Республіка Молдова і складна ситуація в Чорноморському регіон. Глава румунської дипломатії зазначив, що з огляду на майбутні парламентські вибори в Республіці Молдова восени цього року, гібридні дії Росії проти Кишинева посилюватимуться, а демократична адміністрація потребуватиме посилення підтримки з боку Європи та держав-членів ЄС, щоб підвищити свою стійкість перед обличчям цих атак.
Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрічається сьогодні в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Марк Рютте нещодавно попередив, що через 4-5 років члени Альянсу більше не зможуть захистити себе колективно, якщо не збільшать витрати на оборону. До цього президент США Дональд Трамп, чия країна покриває більшу частину витрат НАТО, закликав союзників збільшити національні оборонні бюджети до 5% ВВП. У понеділок міністр Еміль Гурезяну взяв участь у зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі, де обговорив агресію Росії проти України, ситуацію на Середньому Сході і відносини зі США.
ТУРИЗМ – На початку цього тижня в Бухаресті було презентовано четверте видання “Білої Хартії туризму”, що включає основні характеристики, ризики, вразливості та можливості туристичної галузі на національному рівні. Згідно з дослідженням, все більше і більше туристів обирають дестинації в Румунії. Основними сферами інвестицій в туристичну галузь повинні стати дозвілля та інфраструктура, а популяризація повинна бути посилена як на національному, так і на міжнародному рівнях. У міністерстві вважають, що до 2035 року Румунія повинна генерувати 3 млрд євро доходів з туризму, в тому числі за рахунок залучення великої кількості іноземних туристів і подвоєння існуючого попиту.
ЄВРОКОМІСІЯ – Виконавча віце-президентка Європейської комісії з питань соціальних прав і навичок, якісних робочих місць і навчання, румунка Роксана Минзату склала присягу в понеділок у Люксембурзі в рамках урочистого прийняття зобов’язань членами Колегії перед Судом Європейського Союзу. Роксана Минзату присягнула поважати Договори і Хартію основних прав Євросоюзу при виконанні всіх своїх обов’язків і здійснювати свої повноваження з повною незалежністю в загальних інтересах ЄС. Вона також зобов’язалася не вимагати і не приймати вказівок від будь-якого уряду, установи, органу, офісу чи агентства.
ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус магнітудою 3,6 балів за шкалою Ріхтера стався у вівторок у південно-східному повіті Бузеу, в сейсмічній зоні Вранча, повідомляє Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі (INCDFP). Поштовх стався на глибині 133 кілометри. З початку січня в Румунії сталося 22 землетруси магнітудою від 2,1 до 3,9 балів. Найсильніший землетрус стався у Румунії 4 березня 1977 року, був силою 7,2 бали. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств були виведені з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична влада не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.
