Презентація збірки «Сторінки української літератури» румунською мовою
У 2024 році коштами Союзу українців Румунії у бухарестському видавництві “RCR Editorial” вийшла друком збірка «Pagini de literatura ucraineana» (українською «Сторінки української літератури»).
Христина Штірбець, 12.12.2024, 08:48
У 2024 році коштами Союзу українців Румунії у бухарестському видавництві «RCR Editorial» вийшла друком збірка «Pagini de literatura ucraineana» (українською «Сторінки української літератури»). Розміром 498 сторінок книга містить переклади з української на румунську мову творів найбільш відомих українських письменників. Переклад належить колективу перекладачів Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя, а саме: Міхаєлі Гербіл, Івану Гербілу, Христині Сілагі та Джессіці Білчек. Редактор збірки – Йосеф Крістіан Пашкалеу, викладач румунської мови того самого університету. Презентація книги відбулася на 31-му книжковому ярмарку Gaudeamus 2024 у Бухаресті, організованому Радіо Румунія, за участі перекладачів, представників СУРу та читачів.
Доктор доцент українського відділу Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя та голова Клузької філії СУРу Іван Гербіл подає деталі про цю книгу: «Збірка “Сторінки української літератури” (румунською «Pagini de literatura ucraineana») появилася за фінансовою підтримкою Союзу українців Румунії, який підтримує книговидання й, взагалі пресу. Хрестоматія містить переклади румунською мовою із прози шести класиків української літератури, таких як: Марко Вовчок, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, до яких добавлено представника покоління «Розстріляного відродження» Миколу Куліша. Збірка, видана цього року у видавництві RCR Editorial в Бухаресті, містить 498 сторінок і укладена новоствореним колективом перекладачів Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя, до якого належать: Міхаєла Гербіл, Крістіна Сілагі, Іван Гербіл та Джессіка Білчек. Редактор збірки – викладач румунської мови філологічного факультету того ж університету Йосеф Крістіан Пашкалеу, який написав і передмову. Наукові референти: Корнелій Ірод, Штефанія Пєтряну та Йосеф Крістіан Пашкалеу. Обкладинка зроблена Іриною Мойсей, головним редактором літературно-культурного журналу «Наш голос». Презентація збірки відбулась у Бухаресті 4 грудня, на 31-му книжковому ярмарку Gaudeamus, на якому були присутні голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький, письменник Михайло Трайста, члени Ради СУРу та прихильники української культури та літератури.»
Лектор доктор українського відділу Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя Міхаєла Гербіл говорить про важливість та зміст цієї збірки: «Ідея написання збірки «Сторінки української літератури» появилася з суто прагматичних мотивів, а саме для того щоб полегшити доступ до української літератури студентам, які не володіють дуже добре українською мовою або які зовсім не знають її, й тут маю на увазі румуномовних студентів, які вивчають українську мову з початкового рівня. Це так би мовити початковий задум збірки. Пізніше, коли збірка була вже оформлена, виявилося, що це чудова нагода для того, щоб відкрити румунському читачеві чудовий світ української класичної літератури, яка проходить всі літературно культурні течії та напрямки від просвітницького реалізму, сентименталізму, романтизму, реалізму до модерністських та постмодерних течій. Прозові твори, які складають дану хрестоматію були перекладені у хронологічній послідовності наступними перекладачами: Джессіка Білчек, яка переклала повісті Марка Вовчка «Козачка», «Одарка», «Два сини», «Ледащиця». Джессіка також переклала «До світла» і «Поєдинок» Івана Франка. Моя колега Крістіна Сілагі переклала «Людина» та «Valse mélancolique» («Меланхолчний вальс») Ольги Кобилянської, а також «Голосні стурни» і «Над морем» Лесі Українки. Я переклала з творчості Коцюбинського «Сміх», «Невідомий» та «З глибини», Іван Гербіл переклав Василя Стефаника, не буду перелічувати всі новели, здаю лише декілька: «Портрет», Сама-самісінька”, «Новина». Я також переклала «Патетичну сонату» Миколи Куліша», яка завершує збірку. Художній універсум, який пропонує читачеві ця збірка дуже різнобарвний і багатий на теми, мотиви, жанри та художньо-стилістичні прийоми. Тут відзеркалена, як об’єктивна дійсність другої половини ХIХ століття, в якій в основному викривається зло кріпосницького права у прозі Марка Вовчка, наприклад, трагічна доля української жінки на плечах, якої найтяжче тисне ярмо безправя, так і суб’єктивне сприйняття дійсності через експресіонізм Стефаника та імпресіонізм Коцюбинського. Не бракують також ідеї жіночої емансипації у творчості Ольги Кобилянської або образи вільних самодостатніх, гордих жінок Лесі Українки. Слід зазначити величезний внесок вищезгаданих письменників щодо європеїзації української літератури через їхню видавничу, перекладацьку, громадську діяльність. Таким чином, українську літературу можна зарахувати до найкращих зразків європейської літератури тим більше, що не одного разу її приходилося боротися з різними указами та церкулярами за своє право на існування. Це перший том збірки «Сторінки української літератури». Сподіваємося наступного року вийде й другий том. Отож запрошуємо читачів, як румунів, так і українців пірнути у художній світ української класичної літератури, насолоджуватися скарбами української словесності та відкрити для себе нові грані художнього слова.»
Мастераднка Клузького філологічного факультету Джессіка Білчек говорить про твори, які вона переклала, про перекладацьку роботу та про отримання задоволення від перекладу: «Я переклала чотири твори Марка Вовчка: «Козачка», «Одарка», «Два сини» і «Ледащиця». Також, переклала два твори Івана Франка: «До світла» і «Поєдинок». Без викликів не обійтися у перекладацькій роботі. По-перше, потрібно відчути твір, потрібно відчути ті почуття та переживання, які спонукали письменника взяти перо в руку та написати такі перлини! Лише якщо перекладач увійшов у атмосферу твору та відчув її по-справжньому, він буде здатний перекласти його якісно на іншу мову. По-друге, в усіх творах зустрічаємо архаїзми, фразеологізми та різні терміни яким не завжди легко знайти відповідні вирази у румунській мові. Але, якщо дивитися на результати, то всі труднощі майже забуваються. Я відчула на собі, як цей досвід збагатив мене. Завдяки оповіданням Марії Вілінської, я почула душевний крик жінки, яка вибрала, літературним шляхом, боротися за жіночі права, за справедливість та за нормальне життя. Про Франка, генія нашого народу, можна дуже багато чого сказати. Спочатку, деякі його твори мене залишали без слів, але зараз розумію, що саме ці твори відображають його внутрішню силу, майстерність та мудрість. Безперечно, перекладати таких відомих письменників – це велика честь і, водночас, відповідальність. Вважаю за честь і співпрацю з такими досвідченими перекладачами, від яких я багато чого навчилася. Зараз, дуже радують відгуки читачів. Звісно, ми прекрасно усвідомлюємо цінність перекладених творів, саме тому й хочемо донести їх і до румунського читача, але і кожне добре слово сказане про нашу літературну приносить особливе задоволення. Тому заохочую всіх: читайте та діліться враженнями з іншими!»
«Ця книга є результатом зусиль, докладених перекладачами у трьох вимірах: створення антології-документ з літературної та історіографічної точок зору; відбір відповідних творів для забезпечення тематичної цілісності; переклад і, не в останню чергу, відшліфовування матеріалу румунською мовою. Кожному з письменників, включених до антології, присвячено дві сторінки біо-бібліографічної довідки з основними лініями їхнього екзистенційного та професійного розвитку, а також основними творами, архітектурою тем, мотивів та естетичним баченням. Без сумніву, такий спосіб презентації є ідеально вивіреним з точки зору інформативності та виразності, забезпечуючи оптимальну основу для занурення у світ самих творів (…) Вибрані твори є справжніми метафорами людського буття. Письменники вводять у діалог невизначеності та пошуки, з якими читачі можуть себе ідентифікуватися. Підірвані ілюзії (любові, влади, самого існування) є ретельно використаними ресурсами, щоб представити ключі до мистецтва, розкриваючи виразну силу, за допомогою якої література долає епохи і фіксує сенс людської постійності. Поділяти такі мистецькі бачення передбачає інтерес до творів вражаючої епічної щільності, в яких центральним героєм є людина у всій складності її переживань, особливо в волокнах неминучої трагедії, яка в поєднанні смутку та трансісторичного болю живить зв язуючу силу всього літературного матеріалу, що увійшов до антології. Чудовий переклад румунською мовою українських літературних творів, написаних на зламі XIX-XX століть, ця книга є видавничим подарунком для читачів, які захоплюються творами, що досліджують безодню людського духу», – написав у вступному слові до книги «Pagini de literatura ucraineana» (укр. «Сторінки української літератури» лектор доктор Клузького університету імені Бабеша-Бойоя Йосеф Крістіан Пушкалеу, редактор збірки.
