24 – 30 листопада 2024 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

Роксана Васіле and Христина Манта, 30.11.2024, 17:20

Вибори з несподіванками та скандалом

Проведення в Румунії в один рік усіх видів виборів – президентських, парламентських, європарламентських і місцевих – і три неділі поспіль – 24 листопада, 1 і 8 грудня – відведених для виборів президента і парламентських виборів стало, хоча б теоретично, справжнім випробуванням для влади і суспільства в цілому. Однак після першого туру президентських виборів 24 листопада до логістичних викликів додалася велика несподіванка та величезний політичний і соціальний скандал. Всупереч усім прогнозам, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, якого вважають проросійським екстремістом, посів перше місце у варіантах голосування румунів, а за ним — кандидатка від опозиційної партії Союзу “За порятунок Румунії” Елена Ласконі. Після ночі потрясінь вона випередила чинного прем’єр-міністра соціал-демократа Марчела Чолаку менш ніж на 3 тисячі голосів. Що сталося далі? Прем’єр-міністр Чолаку подав у відставку з посади лідера СДП, як і Ніколає Чуке з посади лідера НЛП, після того, як посів лише п’яте місце в уподобаннях румунів. Конституційний суд, який у четвер мав затвердити результати першого туру, зажадав проведення повторної перевірки і перерахунку усіх бюлетенів після отримання скарги про те, що голоси, отримані кандидатом, який покинув перегони в останню хвилину, були зараховані Елені Ласконі. Рішення КС було розкритиковано більшістю кандидатів, які беруть участь у виборчих перегонах, які попередили, що можливе скасування виборів з 24 листопада призведе до напруженості та нестабільності. Тим часом, також у четвер відбулося засідання Вищої ради національної оборони, яка підтвердила наявність кібератак, спрямованих на те, щоб вплинути на чесність виборчого процесу у першому турі. У той же час, один з кандидатів, – додається в прес-релізі ВРНО, – отримав переваги від пільгового режиму та масованої реклами в TikTok. Платформа з китайським капіталом спростувала звинувачення, опосередковано спрямовані проти Келіна Джорджеску, заявивши, що більшість кандидатів проводили кампанію на її платформі, а ті, хто переміг, також проводили кампанію на інших цифрових платформах та у традиційних ЗМІ. Зі свого боку, Спеціальна служба телекомунікацій повідомила, що для організації виборів 24 листопада були вжиті проактивні заходи щодо запобігання та протидії ризикам кібербезпеки, а ІТ-системи працювали в оптимальних параметрах.

Парламентські вибори начебто в тиші

Пекельний «шум» після першого туру президентських виборів відсунув на задній план парламентські вибори, заплановані на 1 грудня, в Національний день Румунії. Тим не менш, голосування румунів має вирішальне значення, оскільки від його результатів залежить майбутня конфігурація законодавчого органу та склад уряду. Наприкінці виборчої кампанії, яка триватиме до ранку 30 листопада, понад 8000 кандидатів від 31 партії та альянсу, а також 19 організацій національних меншин сподіваються отримати голоси румунів, щоб потрапити до парламенту. Тоді як у Румунії голосування відбувається протягом одного дня, у неділю, на майже 19 000 виборчих дільницях, румуни за кордоном очікуються на тих 950 виборчих дільницях протягом двох днів: у суботу – 30 листопада та в неділю – 1 грудня.

Референдум для Бухареста

Одночасно з першим туром президентських виборів 24 листопада в Бухаресті також був організований референдум, якого бажав генеральний мер Нікушор Дан. Понад 64% столичних жителів відповіли «так» на питання, чи згодні вони з тим, щоб Генеральна рада мерії перебрала на себе розподіл прибуткових податків, місцевих податків і зборів за столичними районами. В даний час цей розподіл здійснюється урядом і парламентом. Також понад 66% мешканців столиці погодилися з тим, що Генеральний мер повинен видавати всі дозволи на будівництво. Нарешті, у третьому питанні референдуму, запропонованому СДП, понад 84% жителів Бухареста погодилися з тим, що мерія повинна фінансувати програму боротьби з вживанням наркотиків у школах. Явка виборців склала майже 41%. Для впровадження на практику, результат цього референдуму має бути підтверджений законодавчим органом.

Румуни та вільне пересування

Румунія привітала рішення Комітету постійних представників урядів країн-членів Європейського Союзу (COREPER), який надав позитивний висновок щодо повного вступу Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з 1 січня 2025 року. Рішення було прийнято одноголосно в Брюсселі. Угода буде передана на затвердження до Ради юстиції та внутрішніх справ в середині грудня. З іншого боку, Румунія виконала критерії щодо кількості відмов у видачі віз, необхідні для участі в програмі безвізового режиму, яка дозволяє безвізові подорожі до США. Державний департамент США опублікував звіт, який показує, що Румунія опустилася нижче 3% порогу, встановленого американським законодавством. Зокрема, цього року румуни подали близько 80 000 візових заявок, з яких рекордні 78 000 були прийняті дипломатичними установами США.

Нова Європейська комісія готова розпочати роботу

У середу Європейський парламент проголосував за новий склад Європейської комісії. Роксана Минзату з Румунії стане одним з віце-президентів виконавчої влади, яку очолить Урсула фон дер Ляєн. Першою ініціативою нової команди стане ухвалення стратегічного плану зі стимулювання європейської економіки та конкурентоспроможності. Роксана Минзату також опосередковано координуватиме цю сферу, оскільки відповідатиме за соціальну політику та професійну підготовку європейських працівників. Вона також відповідатиме за більш широкий спектр підготовки суспільства до кризових ситуацій, який охоплює не лише війни та кліматичні катастрофи, а й зелений перехід, оцифрування та соціальні питання. Нова комісія приступить до виконання своїх обов’язків 1 грудня.