XII Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»
Сату-Марська філія СУР організувала 30-31 жовтня 2024 року в місті Сату-Маре XII Міжнародний симпозіум “Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність”.
Христина Штірбець, 07.11.2024, 12:21
Союз українців Румунії та Сату-Марська філія СУРу організували 30-31 жовтня 2024 року в місті Сату-Маре XII Міжнародний симпозіум “Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність”. Партнерами заходу виступили: Префектура повіту Сату-Маре, Сату-Марська повітова рада, Музей повіту Сату-Маре, Закарпатська обласна рада, Ужгородський національний університет та Чернівецький національний університет.
Взяли участь понад 70 вчених з Румунії, України, Польщі та Республіки Молдова, які представили цікаві доповіді, до яких приєдналися ще десять науковців в режимі відеоконференції. Робота симпозіуму включала пленарне засідання та чотири секції: археологія, історія та міжнародні відносини, етнографія та краєзнавство і література, лінгвістика та освіта.
Симпозіум відкрив голова СУР, депутат Микола-Мирослав Петрецький, який підкреслив важливість добросусідських відносин, особливо в нинішніх умовах. Він також зазначив, що СУР був сполучною ланкою цих зв’язків, а ефективність його роботи була блискуче продемонстрована.
Особливий інтерес з боку широкої громадськості викликали дві доповіді, представлені на пленарному засіданні симпозіуму: “Методологія націєтворення в тестовому кейсі в контексті слов’янського дискурсу в Центральній та Південно-Східній Європі”, яку представив Олег Белей з Польщі, та “Політичне русинство – загроза національній безпеці України та Румунії”, яку представив Павло Федака з України. Автори привернули увагу на небезпеку “політичного русинства” як інструменту дестабілізації, що використовується росіянами в обох країнах.
Ірина-Люба Горват, генеральний секретар СУР і голова Сату-Марської філії СУР говорить про роль симпозіуму: «Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність» безперечно має велике наукове значення, адже завдяки йому висвітлюються різні політичні, історичні та культурні аспекти у взаєминах двох сусідніх держав. Не викликає жодних сумнівів, що цей симпозіум є новим словом у багаторічному науковому поступів вчених двох братніх країн. Попереду нові знахідки і грунтовні дослідження, відкриття забутніх історичних подій та славетних імен. Все це й надалі зміцнюватиме дружніх відносини між Румунією та Україною, збагачуватиме традиційні активні контакти вчених обох країн. Хочеться висловити щиру подяку Союзу українців Румунії та депутату Румунського парламенту Мирославу-Миколі Петрецькому, всім членам Ради СУР за сприяння у організуванні такого прекрасного симпозіума за моральну, наукову та фінансову підтримку. Також дякую всім партнерам та учасникам, особливо Повітовому музею Сату Маре. Віримо, що цей симпозіум залучить ще більше науковців, які дадуть можливість дізнатися про минуле і сучасне українського і румунського народів».
Іон Дубовіч, професор, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу Національного лісотехнічного університету України, місто Львів висловлює свою думку про участь у симпозіумі: «Міжнародний симпозіум був проведений на високому організаційному і фаховому рівнях. Про це свідчить значна кількість запрошених учасників з Румунії, України, Польщі й Молдови та вищих посадових осіб повіту й міста Сату Маре, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, голів повітових філій Союзу українців Румунії, представників засобів масової інформації та ін. Учасники симпозіуму неодноразово наголошували на важливості міждержавних румунсько-українських взаємин на різних рівнях – міждержавному і транскордонному (обласному, районному і населеного пункту) у нинішніх умовах війни росії проти України, значущості гуманітарної допомоги Союзу українців Румунії. Під час пленарних і секційних засідань було розглянуто актуальні політичні, історичні, економічні, екологічні, соціальні, культурні та інші питання. Спектр обговорюваних проблем засвідчує робота таких секцій, як: «Археологія», «Історія та міжнародні відносини», «Етнографія та краєзнавство», «Література, лінгвістика та освіта». З огляду на важливість транскордонного українсько-румунського співробітництва у контексті євроінтеграційних процесів України, було підкреслено, що таке співробітництво в різних формах міжрегіональної діяльності є не тільки ефективним аспектом міжнародної співпраці між Україною та Румунією, а й суттєвим інструментом розвитку регіонів, міст і територіальних громад. Обмін результатами теоретико-методичних і науково-практичних досліджень між науковцями сприяє не лише зростанню їхнього творчого потенціалу, а й розвитку співпраці між науковими установами й навчальними закладами різних країн».
Василь Коцан доктор історичних наук, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту говорить про участь української делегації у симпозіумі та про його важливість: «Серед партнерів з організації цього поважного міжнародного наукового форуму був і наш музей. Хочу відмітити, що симпозіум був проведений на високому рівні, як з боку організаторів, так і з боку учасників. Симпозіум вирізнявся масштабністю, оскільки в ньому взяли участь чимало учасників, які представляли повітові та міські організації Союзу українців Румунії, вищі навчальні та музейні заклади, архівні установи, громадські організації, благодійні фонди, літературні часописи, загальноосвітні школи Румунії, України, Польщі, Молдови, Сербії. У рамках роботи симпозіума було проведено цікавий круглий стіл на тему «Інтинсифікація румунсько-українських двосторонніх відносин у сучасному контексті», де розглядалися різні питання зокрема економіки, культури, освіти та європейської інтеграції України. Також цікавими були доповіді на пленарній науковій сесії на яких піднімалося питання русинства. Слід відзначити високий науково-професійний рівень доповідачів у всіх чотирьох секціях симпозіума: археологія, історія та міжнародні відносини, етнографія та краєзнавство і література, лінгвістика та освіта. Всі доповіді містили конкретні результати наукових досліджень. Вони викликали зацікавленість і позитивну оцінку аудиторії. У складі української делегації були й представники Закарпатського музею народної архітектури та побуту, власне я, як директор музею; мої колеги: Вікторія Симкович, завідувачка відділу експозиції та науково-дослідної роботи; Віталій Рац, завідувач сектору Етнографічний музей «Лемківська садиба». В онлайн-форматі до роботи симпозіуму долучилась Тетяна Сологуб-Коцан, завідувачка відділу науково-освітньої роботи нашого музею. Наші виступи стосувалися народного вбрання, вишивки та житла румунсько-українського етнічного пограниччя на Закарпатті, а також міжнародного виставкового проєкту «Карпатське бієнале. Графіка дітей та молоді». Музейні співробітники дізналися багато для себе нового, познайомилися з цікавими людьми. Особливо приємно було те, що обговорювався широкий спектр різноманітних питань, які можуть бути цікавими не лише для науковців, а й для пересічного громадянина. Хочу відмітити і той факт, що в рамках проведення Симпозіума відбулося підписання Меморанду про співпрацю між Повітовим музеєм Сату Маре, Румунія, Закарпатським музеєм народної архітектури та побуту, Україна та Археологічним музеєм ім. А. Балагурі Ужгородського національного університету. Окрім того, багатолітня співпраця Повітового музею Сату Маре зі Закарпатським музеєм народної архітектури та побуту матиме продовження у міжнародному грантовому проєкті, реалізація якого розпочнеться невдовзі. Сторонами була підписана Партнерська угода про реалізацію проєкту. На сам кінець хочу висловити щиру подяку організаторам Симпозіуму, зокрема Голові Союзу українців Румунії, депутату парламенту Румунії Миколі-Мирославу Петрецькому та генеральному секретареві Союзу українців Румунії Ірині-Любі Горват за можливість взяти участь в його роботі. Саме завдяки плідній багаторічній діяльності Ірини-Люби Горват румунсько-українські зв’язки постійно розвиваються набирають все нових обрисів. Це є дні добросусідства і міжнародні грантові проєкти, наукові дослідження, видавнича діяльність та редагування великої кількості публікацій, культурно-мистецькі та науково-освітні акції. Пані Люба є своєрідним таким містком, який об’єднує українців по обидва боки кордону. Завдяки її про традиційну народну культуру українців знають у багатьох країнах Європи. Участь у цьому симпозіумі була надзвичайно приємною та корисною. Наш музей сподівається на подальше плідне співробітництво і взаємодію як на особистісному рівні, так і між нашими закладами також СУРом. З нетерпінням будемо чекати на наступні зустрічі!»
Мирослава Ливч, депутатка Закарпатської обласної ради та керуюча справами Закарпатської обласної ради говорить зокрема про важливість реалізації міжнародних спільних проєктів: «Ми мали унікальну нагоду на Міжнародному симпозіумі на тему «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність» обговорити важливість зміцнення румунсько-українських відносин у сфері освіти, культури, адміністрації та спільного прагнення європейської інтеграції. Наші країни історично пов’язані глибокими, родинними зв’язками, а реалії сьогодення лише підтверджують необхідність подальшого розвитку співпраці між сусідніми країнами. Найпершим та найактуальнішим у нашій взаємовигідній співпраці це реалізація спільним міжнародних проєктів. У наших сторін є певна історія та позитивні результати такої роботи. Тісна співпраця з румунськими партнерами є невід’ємною частиною руху України до європейської інтеграції. Участь у програмах транскордонного співробітництва і також дунайської та транснаціональної програми відкриває нові можливості для спільних проєктів у сфері екології, туризму, медицини та безпеки. Я глибоко переконана, що ці кроки сприятимуть зміцненню економічних та культурних зв’язків між країнами та спільно долати виклики сьогодення. Велика вдячність за організацію такого потрібного і вже неодноразово організованого симпозіуму-форуму, де збираються вчені з Румунії, України, Прольщі, Молдови різні категорії людей і об’єднує їх єдина мета до співпраці між нашими країнами. Я дякую СУРу, а також голові Сату-Марської філії СУРу Любі Горват, яка незважаючи на різні виклики сьогодення об’єднує нас. Вона об’єднує різних категорій людей до спільної мети, до співпраці.»