Росія і гібридні дії проти країн НАТО
Румунія наголошує на важливості заходів зі зміцнення єдиної та узгодженої системи стримування і оборони на східному фланзі НАТО.
Коріна Крістя і Христина Штірбець, 03.06.2024, 09:59
Присутня на міністерському засіданні НАТО в Празі минулого тижня, глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску підкреслила наслідки війни, розв’язаної Росією в Україні, для європейської та євроатлантичної безпеки і наголосила на необхідності рішучої реакції НАТО з наголосом на єдиному і послідовному зміцненні сил стримування і оборони на східному фланзі НАТО. Це тим більше важливо з огляду на зростаючі виклики, що постають перед країнами НАТО.
«Ми бачили нещодавні спроби переписати кордони, у випадку Естонії, Литви, Фінляндії, ми бачили масовані кібератаки, у нашому випадку нещодавню шпигунську акцію. По суті, Росія посилила свої гібридні дії проти країн-членів НАТО і дуже важливо, щоб ми продовжували координувати наші дії, висловлювати солідарність з нашими союзниками, які постраждали, але нам потрібна більша координація в плані реагування на ці гібридні атаки. Гібридні атаки націлені не лише на союзників, але й на вразливих партнерів, таких як Республіка Молдова”, – сказала Думініца Одобеску.
Вона підтвердила, що підтримка Кишинева як на двосторонньому рівні, так і в Європі є пріоритетом зовнішньополітичного порядку денного Румунії. «Влада в Кишиневі успішно справляється з цими атаками, але, очевидно, в тому числі з огляду на президентські вибори, з огляду на референдум щодо європейської інтеграції, який відбудеться цієї осені, важливо посилити цю підтримку, і не тільки з точки зору реакції на ці гібридні атаки, але й з точки зору економічної чи енергетичної підтримки», – додала Лумініца Одобеску.
На зустрічі в Празі міністерка закордонних справ Румунії закликала до продовження суттєвої підтримки України. Лумініца Одобеску: «Пріоритетною темою була підтримка України. В Празі обговорювалися пропозиції Генерального секретаря НАТО щодо планування більш надійних і передбачуваних рамок підтримки для України. По суті, це передбачає посилення ролі НАТО в координації безпекової допомоги і тренувань, а також прийняття багаторічних фінансових зобов’язань для забезпечення передбачуваності підтримки, якої потребує Україна і яку члени Альянсу зобов’язалися надавати».
Військова допомога Україні з боку країн-союзників має становити щонайменше 40 мільярдів євро на рік доти, доки вона буде необхідна у війні з Росією, – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг за підсумками празького саміту Альянсу. З іншого боку, він вважає, що використання Україною зброї, отриманої в якості військової допомоги від західних партнерів, для атак на об’єкти в Росії не є ескалацією конфлікту. Це лише самооборона, – наголосив Єнс Столтенберг.
