Різдвяні звичаї за старим стилем у Вишівській Долині

Сьогодні, на перший день Різдва за Юліанським календарем, про різдвяні звичаї розповість вчителька історії Марія Папарига з села Вишівська Долина Марамороського повіту, керівник вокально-інструментального гурту «Молоді гуцули».

Христина Штірбець, 07.01.2021, 08:31

З давніх-давен у селі Вишівська Долина Марамороського повіту, яке розміщене на кордоні з Україною, живуть етнічні українці гуцули, які зберегли звичаї і традиції, успадковані від своїх дідів та прадідів. Сьогодні, на перший день Різдва за Юліанським календарем, про різдвяні звичаї розповість уродженця села вчителька історії Марія Папарига, керівник вокально-інструментального гурту «Молоді гуцули».

Святий вечір

Для
Різдва жінки піклуються про чистоту в хатах, а останні дні до свята присвячені
підготовці найкращих страв. Чистота має бути не тільки матеріальною, але й
духовною, ось чому люди тримають піст. За два дні до Надвечір’я Різдва
Христового жінки готують страви, що містять м’ясо, але напередодні Різдва жінки
присвячують час готуванню пісних страв. Вранці діти йдуть до домів людей, щоб
побажати їм щасливих свят, тобто вінчувати. У цей день всі постять (люди нічого
не їдять і не п’ють), а всі дванадцять страв, пісних, будуть готові ввечері,
коли кожна сім’я сяде за стіл. Є
деякі правила, які слід поважати тоді, коли приготовляється сім’я до столу: скатерка
повинна бути білою, це нагадує про пелюшки Ісуса, під столом потрібно ставити
отаву, знак того, що Ісус народився у яслах, весь будинок кадити ладаном, щоб
вигнати злих духів, на столі запалити свічку, її світло означає світло зірки,
яка показала волхвам дорогу до місця, де народився Ісус. На столі є домашній
хліб, який виготовляється у нашому селі тільки на Різдво і називається «христільник»
або «васильок». Серед традиційних страв, які розміщені на столі на Святвечір,
можна згадати: гриби з часником, гриби з соусом (гриблянка), варена пшениця,
сушені сливи, пісні голубці із грибами, пісний горох та інші. Після того, як
люди повечеряли, малі діти приходять колядувати. Вони питають господарів чи
приймають коляду: «Приймаєте, чесні газди, Христову колядку?». Якщо приймають,
вони входять до хати, колядують і отримують за це гроші. Пізніше збираються
групи колядників різного віку, котрі колядують під вікнами хат, а після
завершення коляди та вінчовань господарі запрошують їх до хати і пригощають.
Такі ватаги колядують кожен вечір аж до третього дня свята. Колядують до після
півночі, а о третій годині люди збираються до церкви, щоб брати участь на
релігійній службі, яка у нас називається Осоночне.

Символи свята

Групи дітей, які ходять з колядою на Святвечір, не пропускають наступні речі: Дзвоник – хлопчики приходять до хати з бучком і дзвоником, символ пастухів. Зірка або звізда, яка позначила шлях магів до житла Ісуса, входить до дому людей кожного свята Різдва Христового. Прикрашена папером або оловом різних кольорів, крепірованим папером та репрезентативними фігурами, маленькими значками та маленькими іконами. Усередині можна розмістити ліхтарик для світла.

Стара коляда

Це
група людей, особливо кураторів, які весь день колядують в людей, отримуючи за
це гроші. Зі заробленого частина віддається до Церкви, а частина грошей
залишається колядникам, щоб організувати вечірку після свят. «Стара Коляда»
запитує кожних господарів яку колядку хочуть послухати, і вони зазвичай
вибирають старі колядки. Цю групу колядників супроводжує музикант, що грає на
скрипці, а прибуття групи в кожне господарство оголошується трубачем. Після
завершення коляди є такий звичай «Гоп, старому на чізми!», коли молодиці або
дівки запрошені до танцю, а музикант і танцюрист отримують невелику суму грошей
за те що запросили до танцю. Цього року, на жаль, гостинне не буде, але ми з
радістю чекаємо цю «стару коляду», щоб колядувала на нашому подвір’ї.

Вифлиєм
(Битлиєми)

Це
найважливіша особливість цього великого християнського свята. Кожен член цієї
групи колядників одягнений за своєю роллю. Вифлиєм складається з дванадцяти чоловік: два
ангели, чотири пастухи, три царі, Ірод та два масковані персонажі. На
третій день святкування ця група організовує вечірку, яка знаменує закінчення
урочистостей (розколяда) та завершення місії Вифлиєма, а через кілька тижнів
організується більша вечірка. Цього року і цих зустрічей між колядниками вже не
будуть організувати.

Колядки

Українці
з Вишівської Долини можуть похвалитися справжнім скарбом – колядками. Репертуар
українських колядок включає як старі колядки, що зберігаються від покоління до
покоління, так і нові колядки. У кожної колядки є своя мелодія. Довгий час люди
намагалися записувати колядки, щоб не забути та не загубити їх, але сьогодні ми
пишаємося тим, що у нас є колекція колядок, зібрана в книжці «Ясная засвітила
зоря» завдяки священику Юрію Сакалошу.

Як я вже сказала, цього року ми не будемо
святкувати точно так як іншими роками, але ми збережемо все що є рідним нам,
всі наші традиції та звичаї, сподіваючись, що ця ситуація мине і ми знову зможемо
святкувати як колись наші свята. Дякую Вам, шановні слухачі, за увагу й наприкінці прийміть від мене щирі вінчування:

Віншування

Вінчуємо, чесні газди,

Щастям, здоров’ям.

Та із вашим газдинятком,

Із вашим чадом,

Із хорошим любим родом,

Із пресвятим Паном Богом,

Ці всі свята ізкінчати,

Ще найкращих ся діждати.

На многая літ!