Український літературний вечір у Бухаресті
22 вересня у приміщенні Бухарестської філії Союзу українців Румунії пройшов Український літературний вечір, присвячений українським письменникам-ювілярам Олександру Олесю, Борису Грінченку, Сидонії Никорович та Євгенії Ярошинській.
Христина Штірбець, 27.09.2018, 10:55
22 вересня у приміщенні Бухарестської філії Союзу українців
Румунії пройшов Український
літературний вечір,
присвячений українським письменникам-ювілярам та громадсько-культурним діячам Олександру Олесю,
Борису Грінченку, Сидонії Никорович та Євгенії Ярошинській. Вже стало
традицією, щоб цей захід проводився з нагоди Днів слов’янської культури в Бухаресті, яких організує Департамент
російської та слов’янської
філології Бухарестського факультету та Асоціація славістів Румунії у співпраці
з організаціями нацменшин, в тому числі Союзом українців Румунії. Цьогорічна
зустріч славістів була приурочена 100-річчю Великого об’єднання Румунії.
На українському літературному вечорі, гості з України, професори Володимр Антофійчук, Оксана Івасюк, Алла Агафонова
виступили з надзвичайно цікавими та змістовними доповідями про вищезгадані
письменники у супроводі мультимедійного проектора. Акуратні і красиво
розташовані слайди, текстові дані та зображення збільшили увагу та
зацікавленість аудиторії. Професори також прочитали вірші та уривки зі
творчості українських письменників. Вірші та уривки прози з української
літератури продекламували або прочитали українською мовою та у перекладі румунською
мовою румунська актриса Дойна Гіцеску, Ярослава Колотило та, не востаннє, діточки Надія та Миколай Панчеки. Після декламування вірша Олександра Олеся
Чари ночі, пані Колотило запропонувала дивитись і слухати пісню на
цей вірш, який став вже популярним романсом Сміються плачуть
солов’ї у виконаній Ніни Матвієнко. Переклади були прочитані зі збірника
Мірчі Лютика Зоряний дощ (Ploaie
de stele) та антології Лео Бутнару
Український
авангард (Avangarda
ucraineana). Гості з України
подарували українській громаді Бухаресту чудові подарунки: книгу Галини Морараш
Ідіолект Ярошивської, Збірник кінематографічних творів. Юрій Ілленко, путівник Чернівецький Національний університет
імені Юрія Федковича (Резиденція митрополитів Буковини і Далмації) й листівки:
Чернівці Мальовничі.
У заході, який був
організований Бухарестською філією
СуР-у, на чолі з пані Ярославою Колотило, взяли участь також Радник посланник Посольства України в
Румунії Євген Левицький з дружиною, Директор Департаменту російської та слов’янської філології Бухарестського факультету Октавія
Неделку, представники Центрального проводу СУР-у Михайло Гафія Трайста та Богдан Мойсей, головний редактор українського
літературного журналу Наш голос Ірина Мойсей, члени бухарестської філії СуР-у та симпатизанти.
Радник посланник Посольства України в Румунії Євген Левицький сказав, що вже стали традиційними
такі добрі дружні й творчі зв’язки з Бухарестською філією СУР
та що сподівається, що далі вони продовжуватимуться. Така літературна зустріч, таке пізнання літературної
спадщини України це дуже важливо для всіх, в тому числі для українців Бухареста – додав він.
Директор Департаменту російської та слов’янської філології Бухарестського факультету професор Октавія
Неделку подякувала СуР-у, а також Посольству України в Румунії за надану
підтримку в організуванні «Тижня слов’янських культур», у якому взяли участь літературознавці
та професори з 13 країн, в тому числі з Румунії,
всього 74 учасники, один день будучи приділений українській літературі.
Відмітивши роль, яку відіграє кожна нацменшина Румунії в утвердженні своєї
рідної мови, вона запропонувала розширити коло друзів, залучати студентів,
професорів, румунів та інших меншин бо разом можна організувати цікаві та
корисні зустрічі.
Володимир Антофійчук, доктор філологічних
наук, професор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, який представив дуже цікаву доповідь Забута
письменниця Сидонія Никорович, що друкується
на сторінках літературного журналу Наш Голос сказав, що: У таких
зустрічах народжується дуже багато цікавих ідей і найголовніше мабуть є те, що
ми найбільше пізнаємо один одного і ми більше пізнаємо культуру та історію двох сусідніх народів. Я є прихильником того, щоби
представляти такі постаті, які так чи інакше були пов’язані з Україною та Румунією. Таких спільних точок дотику
дуже багато.
Кандидат
філологічних наук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Оксана Івасюк, яка представила доповідь про Бориса Грінченка висловила
свою надію, що українська література буде більше перекладатися на румунську
мову студентами і тими, хто вивчає
україністику в Румунії, як класична література, так і сучасна, особливо література
після Майдану, яка майоріє різними сюжетами, стилями, зокрема тому що це цікавить молодь по
всьому світі, а саме Україна після Майдану. Ми вшановували кілька постатей українського
культурного світу, які спричинилися до того, що вони стали будителями, кожен зі
своєї сторони намагався зробити добро. Вони були емотивні, культурні діячі,
добре освічені, це – Борис Грінченко, Сидонія Никорович Гнідий, Євгенія
Ярошинська та Олександр Олесь. Я рада, що я була серед українців Бухареста. Я рада, тому
що мій батько дуже добре знав румунську літературу, він багато декламував
румунську літературу 80 років XX століття, класичну літературу. І він мені розповідав про Бухарест. У мене
відбувається таке пізнання Бухареста і я дивлюсь на нього очима свого тата і це
для мене дуже зворушливо, – додала Оксана Івасюк.
Науковець Чернівецького
національного
університету
імені Юрія Федьковича Алла Агафонова, яка протягом двох тижнів читала лекції з фонетики
студентам з Бухареста відмітила той факт, що дуже похвально, що у часи коли на першому місці висуваються
проблеми фінансові, а не духовні, українці Румунії трепетно бережуть своє
коріння, традиції та передають молодому поколінню мову, особливості й традиції рідної культури.
Підбиваючи підсумки літературного вечора Голова Бухарестської філії СуР-у Ярослава Колотило зазначила: Я думаю, що всі зрозуміли, що українська література
багата, гарна і цікава. Я думаю, що наша ціль досягнута. Треба, щоб українська література
стала відомою, як українцям, так і румунам. Жалію, що не дуже багато
української літератури проникло в Румунію. Потрібно якось притягнути румунів до
нашої літератури, щоб зрозуміли, що у нас великий скарб. Покійний Степан Ткачук
дуже багато перекладав, але це не достатньо. Все ж таки появилися і нові
переклади. Нашою ціллю є розповсюджувати між українцями Румунії, між
румунами та іншими національностями наші літературні цінності.
Добрі і цікаві переклади з української літератури поступово але дуже
сміливо з’являються. Минулого року було опубліковано румунський
переклад роману Клітка для вивільги
Володимира Даниленка (Volodymyr
Danylenko Colivie pentru pasare maiastra). Переклад з української на
румунську роману здійснив письменник Мийхайло Трайста. Румунський письменник Аурел Марія Барос написав гарну рецензію
на цей переклад. Також слід згадати переклад книги Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (Hryhorii Skovoroda Livada cânturilor Divine),переклад
здійснив Євсебій Фрасенюк, драма Царівна за однойменною повістю Ольги Кобилянської,
яку написав чернівецький драматург Василь Довгий, переклав письменник Івана
Кідещук (Printesa) та інші. Отож,
є надії на все краще ознайомлення румунської публіки з українською літературою.
