Проблема ожиріння у Румунії
Щороку на початку березня відзначається Всесвітній день боротьби з ожирінням, аби привернути увагу до цієї поширеної патології!
Роксана Васіле, 24.04.2024, 05:55
Щороку на початку березня відзначається Всесвітній день боротьби з ожирінням, аби привернути увагу до цієї поширеної патології. Ожиріння, що характеризується збільшенням маси тіла за рахунок жирової тканини, є не просто питанням зовнішнього вигляду або контролю ваги, а медичним станом, який може мати численні негативні наслідки для здоров’я. Воно може викликати або погіршити серцево-судинні та ендокринні проблеми, захворювання суглобів і навіть деякі форми раку. Ожиріння також має значний негативний вплив на якість життя і може призвести до зниження впевненості в собі або соціального осуду.
Згідно з існуючими даними у 2020 році 1 мільярд людей, або кожна сьома людина в усьому світі страждала від ожиріння. А за деякими оцінками, до 2035 року ця цифра може сягнути 1,9 мільярдів. Що стосується дітей, то ті, хто має схильність до неконтрольованого набору ваги, починаючи з дитячого садка, – кажуть експерти – можуть отримати ожиріння ще до закінчення середньої школи. Очікується, що в період з 2020 по 2035 рік рівень ожиріння серед дітей молодшого віку зросте на 100%.
Як виглядає ситуація в Румунії? За даними Національного інституту громадського здоров’я у 2022 році ожиріння буде діагностовано у 2 зі 100 осіб. Що стосується нових випадків захворювання також у 2022 році, то більшість з них будуть серед жінок та в містах. Здоровий спосіб життя нелегкий, але й не є неможливим! Для окремих людей рекомендації полягають в обмеженні споживання жирів і цукру, збільшенні споживання фруктів, овочів, бобових, горіхів, а також в регулярній помірній фізичній активності. Також необхідна програма відпочинку та спосіб життя, адаптований до віку, статі та емоційного стану.
Одним словом – потрібна персоналізована програма, як пояснила в ефірі Радіо Румунія лікар дієтолог ЛіджияАлександреску. «Термін “дієта” з’явився в Стародавній Греції, коли спосіб життя, який називався “daiata”, визначався як сукупність понять, що включають сон, відпочинок, споживання води для гідратації організму, харчування, рух та добре самопочуття…все це формує “дієту”. У наші часи, коли говоримо про дієту, маємо на увазі їжу, але не те, ЩО ми їмо, а те, що ми НЕ їмо. Коли ми говоримо про “дієту”, ми маємо на увазі обмеження, що абсолютно невірно. Коли говоримо про їжу, ми повинні говорити про те, що нам потрібно, що підтримує наші клітини здоровими і тут дуже важлива система, яка підходить кожному особисто. Однакова дієта не працює для всіх, тому все, що ми бачимо в інтернеті – високобілкова дієта, високоглікемічна дієта, рисова дієта або яблучна дієта – усе це повна нісенітниця, усі ці дієти абсолютно незбалансовані. Або дієта, яка підходить одній людині, не підходить іншій. За якими критеріями? Є багато критеріїв, на які ми звертаємо увагу, коли йдеться про складання плану харчування. Я б навіть не назвав це дієтою – це щось обмежувальне, це щось, чого ви дотримуєтеся достатньо довго, щоб влізти в сукню, достатньо довго, щоб легше застібнути сорочку або ремінь. Усе що стосується їжі тісно пов’язано зі способом життя! І тут ми повертаємося до системи, яка підходить кожному окремо. Вік, стать, вид зусиль, які ми докладаємо, тип емоційного стану, генетика, поточні, сучасні аналізи. Обговорення з лікарем, обговорення з дієтологом, обговорення зі спортивним тренером – все це допомагає сформувати особисту дієтичну програму. Не може бути двох однакових дієт. Так само, як і ліки, вони повинні бути індивідуальними.»
Ще якісь конкретні поради? Вживання необроблених продуктів, 100 кроків після їжі, пиття води для гідратації організму, повернення до традиційної кухні з вареними стравами… «Коли ми харчуємося, особливо в другій половині дня, у великих кількостях і в неправильних поєднаннях, ми фактично старіємо», – каже Ліджия Александреску. «Не потрібно вивчати теорію харчування, не потрібно знати біохімію їжі! Ми маємо усвідомити, що маємо споживати енергію, давати тілу пальне, якісний «бензин». А це можна зробити за допомогою продуктів, які є дуже близькими до природи, якомога менше оброблених. Купівля готової їжі, очевидно, призведе до набору ваги, тому що в ній також багато солі, вона містить смаження, вона не має первинної якості їжі. Є дуже багато деталей. Це все потрібно повертати і виховувати. Як кажуть китайці, якщо ви хочете мати здорове покоління, протягом 30-40 років виховуйте населення і тоді у вас буде здорове покоління. Ви отримуєте врожай рису з року в рік, ви отримуєте здорових, збалансованих і повноцінних людей, виховуючи покоління.»
Оскільки, таким чином, на колективному рівні освіта у формуванні здорового способу життя має важливе значення бухарестський Університет медицини і фармації ім. Кароля Давілив розпочав, наприклад, кампанію «Контроль за ожирінням», за допомогою якої людей навчатимуть здоровому харчуванню і фізичним вправам. Цього року вона пройде у формі восьми інформаційних, просвітницьких та медичних освітніх заходів у вісьмох румунських містах. Кожна акція в кожному місті матиме два компоненти: один, спрямований на широку громадськість, органи влади та ЗМІ, і другий – науковий, медичний, освітній компонент, націлений на медичних працівників, які беруть участь у лікуванні людей з ожирінням. «Наша мета – привернути увагу до того, що ожиріння є проблемою громадського здоров’я, яка потребує негайного і скоординованого втручання», – говорить професор Кетеліна Пояне, ініціатор кампанії «Контроль за ожирінням».
Без серйозних і скоординованих дій рівень ожиріння продовжуватиме зростати і все більше людей передчасно помиратимуть від ожиріння або однієї з пов’язаних з цим хвороб. Більше того, хронічні неінфекційні захворювання, пов’язані з ожирінням, які раніше спостерігалися лише у дорослих, стають все більш поширеними у значно молодшому віці. Проте наразі жодна країна світу не в змозі виконати поставлену Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 2013 році мету – зупинити зростання поширеності ожиріння до 2030 року. Інакше кажучи, нагальність дій дуже велика!