ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

З історії жіночої преси в Румунії

У Румунії жіноча емансипація та фемінізм зародилися у другій половині 19 століття, а боротьба за права також велася через пресу.

Сторінки історії
Сторінки історії

and , 08.07.2024, 08:10

Права і свободи людини, проголошені з 18-го століття, поставили в основу просування рівності поза будь-якими критеріями релігії, раси, етнічної приналежності, статі та гендерної приналежності. Емансипація жінок була темою, яка привертала все більше і більше прихильників з другої половини 19-го століття, а соціалізм і фемінізм були спрямовані на боротьбу за права жінок у сучасному суспільстві. Найбільш наполегливі зусилля були спрямовані на боротьбу за права жінок на заробітну плату та політичні права, причому право голосу вони отримали лише у 20-му столітті. Преса також писала про рівні права для жінок, будучи одним з найпотужніших засобів, за допомогою яких досягалися цілі феміністичного руху.

У Румунії жіноча емансипація та фемінізм зародилися у другій половині 19 століття, а боротьба за права також велася через пресу. Статті різного обсягу і на різні теми, що цікавили жінок, з’являлися у всіх виданнях. Але журнали, які взяли на себе роль емансипації жінок, почали мати сталу читацьку аудиторію, і серед тих, що взяли на себе зобов’язання реалізувати проєкт жіночої емансипації, був журнал “Фемеіа”. Журнали зі словом “фемеіа (жінка)” в назві з’являються з 1868 року: «Жінка. Неполітичний журнал» був першим. Інші журнали, такі як «Румунська жінка», «Сільська жінка», «Жінка і дім», «Православна жінка», «Елегантна жінка», «Димбовіцянська жінка», «Робітнича жінка» з’являлися на коротший чи довший період і з назви можна було здогадатися про їхній профіль. Найдовший період існування жіночого журналу припав на 1946-1989 роки, коли він називався “Фемеіа (Жінка)”, і виходить донині.

Жіночі журнали не були написані лише жінками, як можна було б подумати. Навпаки, можна сказати, що жінки прийшли у світ журналістики пізніше, щоб захищати свої права. Однією з них була соціал-демократка Елена Ґуджан. У 2000 році, коли Центр усної історії Румунського товариства радіомовлення взяв у неї інтерв’ю, Елена Ґуджан згадала, що коли їй було 19 років, у 1944 році, коли вона вступила до Соціал-демократичної партії, її кар’єра пішла за робітничими колами, до яких вона належала і з яких вона черпала натхнення для текстів, які публікувала в журналі, де працювала: «У партійних організаціях було багато жінок із фабрик. Вони були з швейної фабрики APACA, з переважно жіночим персоналом. Також походили з фабрики солодощів “Ангелеску”, що на вулиці Шосяуа Віілор. Вони були з консервної фабрики “Флора”, з медичної фабрики та з тютюнової фабрики. Там, де більшість працівників були жінками, у нас були організації, і ми проводили зустрічі з ними там, на робочому місці. Я зустрічалася з жінками, розмовляла з жінками, окрім того, що я була газетярем, тобто записувала те, що там обговорювалося, для журналу жіночої організації, журналу, який називався “Працююча жінка”.»

Журнал румунської соціал-демократії “Працююча жінка” намагався бути дуже залученим до проблем жінок-робітниць. Елена Ґуджан згадує перші випуски журналу та його повоєнне відродження: «Під цією назвою він був відомий з 1930 року, коли з’явився у вигляді невеликого плаката на 2-3 сторінки, і зник разом зі зникненням історичних партій, демократичних партій, у 1938 році. Знову з’явився у 1946 році під назвою “Робітнича жінка”  як журнал з 32 сторінками, спочатку тільки чорно-білого кольору, потім з’явився й червоний, потім комбінації червоного і чорного або червоного і синього, залежно від чорнила, яке ми могли знайти в той час.»

Елена Ґуджан була буквально закохана у свою роботу: «Як наймолодший член команди, я бігала повсюди з фотокореспондентом, ми фотографували, писали репортажі та збирали дані. Як наймолодша, я постійно бігала, в тому числі до прес-служб деяких представництв або посольств, які на той час були відкриті в Бухаресті, звідки я отримувала фотографії та статті про жінок-соціал-демократів у їхніх країнах.»

Після 1945 року, наприкінці Другої світової війни, все потрібно було відбудовувати, особливо мир. І Елена Ґуджан та її колеги залучилися до цієї справи: «Нас цікавили жінки з кількох причин. Після війни багато жінок раптово опинилися на чолі сімей, з дітьми, яких треба було виховувати, або тому, що їхні чоловіки загинули на фронті, або повернулися з фронту непрацездатними. І тоді жінки були змушені шукати роботу. Переважна більшість з них були неграмотні. І нашим великим завданням було допомогти їм, організувавши курси грамотності. Ми хотіли навчити їх читати і писати, принаймні навчити їх розписуватися, якщо не більше. Але поступово деякі з них почали читати, і вони добре справилися.»

З 1945 по 1948 рік журнал “Робітнича жінка” виконував свою місію, продовжуючи виступати за великі принципи рівності. Після 1948 року він став називатися “Фемеіа (Жінка)”, а з приходом комуністичного режиму розпочався інший період – а саме пропагандистської преси в умовах репресивного режиму.

Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 25 Листопада 2024

Радянські військовополонені в Румунії

Румунія вступила у Другу світову війну 22 червня 1941 року, коли разом з Німеччиною...

Радянські військовополонені в Румунії
Из истории женской прессы Румынии
Сторінки історії Понеділок, 18 Листопада 2024

Концентраційні табори в Береганському регіоні

Історично малонаселений, але сільськогосподарський родючий регіоном, Береган...

Концентраційні табори в Береганському регіоні
Джузеппе Мадзіні та румуни
Сторінки історії Понеділок, 11 Листопада 2024

Джузеппе Мадзіні та румуни

Румунія є витвором західноєвропейських ідей першої половини XIX-го століття та...

Джузеппе Мадзіні та румуни
Газета Scînteia, 1947 рік
Сторінки історії Понеділок, 04 Листопада 2024

Газета Scînteia

Одним із потужних знарядь пропаганди комуністичного режиму була друкована...

Газета Scînteia
Сторінки історії Понеділок, 28 Жовтня 2024

Розрив співпраці Секурітате з КДБ

Найстрашнішою інституцією румунської комуністичної держави була «Секурітате»,...

Розрив співпраці Секурітате з КДБ
Сторінки історії Понеділок, 21 Жовтня 2024

Васіле Лука

З кінця Другої світової війни у 1945 році до 1989 року Червона армія нав’язувала...

Васіле Лука
Сторінки історії Понеділок, 14 Жовтня 2024

РКП та аграрна реформа

Згідно з марксистсько-ленінською теорією засобів виробництва, власність повинна...

РКП та аграрна реформа
Сторінки історії Понеділок, 07 Жовтня 2024

Румунський військовий флот у Другій світовій війні  

Історія румунського військового флоту починається в середині 19 століття, коли...

Румунський військовий флот у Другій світовій війні  

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company