ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Страйк 13 грудня 1918 року

Наприкінці Першої світової війни люди були у численних пошуках. Вони шукали миру, шукали іншого кращого світу, але водночас намагалися відновити «старий лад».

Страйк 13 грудня 1918 року
Страйк 13 грудня 1918 року

, 20.12.2021, 07:48

Наприкінці
Першої світової війни люди були у численних пошуках. Вони шукали миру, шукали іншого кращого світу, але
водночас намагалися відновити «старий лад». Старі ідеї
змішалися з новими, а плутанина з ясним мисленням. У тій метушні
суспільно-політичні рухи для багатьох здавалися найкращим рішенням. Війна
спричинила значну нестачу, радикальні рішення знайшли багато послідовників, а
більшовицькі революції в Росії, Угорщині та Німеччині викликали надії.

На цьому тлі
13 грудня 1918 року на одному з центральних бульварів столиці, по Каля
Вікторієй, відбулася демонстрація протесту друкарів, яка закінчилася трагічно. Внаслідок
втручання військовиків проти тих, хто хотів відстояти свої права, 6 осіб загинуло та
15 отримали
поранення. Але цей
короткий опис потребує пояснень. Історик Йоан Скурту описує тогочасні події: «У Бухаресті знаходилося приміщення Соціалістичної партії, неподалік церкви Крецулеску, у центрі міста. Звідти, від
приміщення партії та профспілковців, робітники вирушили з
наміром дійти до
Королівського палацу. Але спочатку
вони зробили обхід по вилиці Йон Кимпіняну та мали намір прямувати по Каля Вікторієй. А коли
підійшли до Національного театру, тоді Телефонного палацу не було,
військовики створили так звані «смуги безпеки». Робітників закликали розійтися, але вони мали намір вигукувати
свої вимоги
перед Королівським палацом. Робітники відмовилися і почали вигукувати гасла «Свобода!», «Хочемо
хліба!», «Хочемо дешевої оренди!». А потім військовики почали стріляти. У
заяві, оприлюдненій наступного дня, уряд заявив, що пройшла демонстрація, що
робітники почали стріляти військовиків, які відповіли. Внаслідок цієї реакції 6 осіб загинуло і 15 отримали поранення, всі серед робітників. Повідомлення не
було достовірним,
до речі, політичний діяч, ліберал І. Г. Дука у своїх спогадах чітко стверджує та, що тільки
військовики
стрілялита що вони діяли з надзвичайною жорстокістю».

Демонстрація
була невеликою за масштабом, але вона набрала обертів з часом і після 1945 року.
Комуністичний режим, встановлений радянською армією, сильно перебільшував те,
що зробив уряд, який придушив демонстрацію. Йоан Скурту уточнює:
«Щодо кількості загиблих є різні варіанти. Коли я приїхав до Бухареста в 1957
і до 1990 року, біля частково відбудованої будівлі Національного театру стояв
пам’ятник, на якому було написано, що 13 грудня 1918 року за наказом
буржуазно-поміщицького уряду було вбито 102 робітника. У 1967 році я відвідав Георге Крістеску, який був
секретарем Соціалістичної партії і потім став секретарем Румунської комуністичної партії. Серед іншого
він розповів мені про кількість загиблих, імена яких були написані на пам’ятнику. Він сказав мені,
що говорив зі своїми товаришами, щоб вони вирушили до кожного сектора столиці та записали скільки людей померло того дня, 13 грудня 1918
року. Було зареєстровано 102 загибелі, але зрозуміло, що більшість не мали жодного зв’язку з
демонстрацією.»

Ми запитали Йоана Скурту, чи надихнулися
організатори демонстрації зразком більшовицької революції,
оскільки це було
серйозне звинувачення на адресу демонстрантів. Ось, що він
відповів: «У той час Соціалістична партія мала політичні вимоги. Вимагала усунення буржуазії, експлуатації, та
проголошення республіки
Румунії. Але демонстрація
не відбулася
під цими гаслами. Однак, уряд прагнув надати цьому руху виключно
політичний характер. В оприлюдненому
повідомленні говорилося,
що у зв’язку з більшовиками з Москви та комуністами з Будапешта, робітники намагалися
усунути існуючий суспільний лад. Наступного дня, 14 грудня 1918 року, уряд видав декрет-закон про відчуження
великих маєтків у понад 100 га у власність селян. Указ видано, щоб і в селах не
було бунту. Селяни були задоволені, відбулася аграрна реформа.»

Спогад про
поведінку російської армії в Румунії взимку 1917-1918 рр. був неприємним для
румунів, влади та населення. Анархія і насильство росіян прихильників
більшовизму були
надзвичайно небезпечними для тогочасної стабільності. Чи влада діяла надмірно,
тому що був так званий «вибуховий» потенціал? Йоан Скурту стверджує:
«Знову треба пригадати слова І. Г Дуки. Він розповів про те, що приблизно через 7 років у нього
була дискусія з генералом, який очолював репресію, який хвалився, що з
власної ініціативи вирішив відкрити вогонь. Генерал Мерджіняну, нібито зателефонував
прем’єр-міністру Йону І. К. Бретіяну, який сказав йому не відкривати вогонь. Генерал повинен
був знайти рішення, щоб розcіяти людей, але не вдаючись до крайнього
насильства. Мерджіняну стверджував, що він взяв на себе відповідальність і що
йому вдалося ліквідувати цю еволюцію до більшовизму в Румунії. Безсумнівним є
те, що уряд не відмовився від цієї дії та що генерала Мерджіняну нагородив король Фердинанд.»

Для тогочасного румунського суспільства страйк
друкарів 13
грудня 1918 року був маргінальним епізодом, але для нас щоб мати «повну картину» кінця однієї
епохи.



Из истории женской прессы Румынии
Сторінки історії Понеділок, 18 Листопада 2024

Концентраційні табори в Береганському регіоні

Історично малонаселений, але сільськогосподарський родючий регіоном, Береган...

Концентраційні табори в Береганському регіоні
Джузеппе Мадзіні та румуни
Сторінки історії Понеділок, 11 Листопада 2024

Джузеппе Мадзіні та румуни

Румунія є витвором західноєвропейських ідей першої половини XIX-го століття та...

Джузеппе Мадзіні та румуни
Газета Scînteia, 1947 рік
Сторінки історії Понеділок, 04 Листопада 2024

Газета Scînteia

Одним із потужних знарядь пропаганди комуністичного режиму була друкована...

Газета Scînteia
Радио NOREA
Сторінки історії Понеділок, 28 Жовтня 2024

Розрив співпраці Секурітате з КДБ

Найстрашнішою інституцією румунської комуністичної держави була «Секурітате»,...

Розрив співпраці Секурітате з КДБ
Сторінки історії Понеділок, 21 Жовтня 2024

Васіле Лука

З кінця Другої світової війни у 1945 році до 1989 року Червона армія нав’язувала...

Васіле Лука
Сторінки історії Понеділок, 14 Жовтня 2024

РКП та аграрна реформа

Згідно з марксистсько-ленінською теорією засобів виробництва, власність повинна...

РКП та аграрна реформа
Сторінки історії Понеділок, 07 Жовтня 2024

Румунський військовий флот у Другій світовій війні  

Історія румунського військового флоту починається в середині 19 століття, коли...

Румунський військовий флот у Другій світовій війні  
Сторінки історії Понеділок, 30 Вересня 2024

Ана Паукер

В історії комуністичного режиму в Румунії ім’я Ани Паукер є одним з...

Ана Паукер

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company