ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Тома Арнеуцою

14 лютого 1921 року народився один з героїв антикомуністичного опору в Румунії, лейтенант Тома Арнеуцою. Він був лідером одного з останніх партизанських загонів в районі Мушчел в центральній Румунії, на південному схилі гір Фегераш.

Тома Арнеуцою
Тома Арнеуцою

, 29.03.2021, 07:43




14 лютого 1921 року народився один з героїв
антикомуністичного опору в Румунії, лейтенант Тома Арнеуцою. Він був лідером
одного з останніх партизанських загонів в районі Мушчел в центральній Румунії,
на південному схилі гір Фегераш. Мушчел, який вважався місцем формування
румунської літературної мови, був населений протягом часу вільними заможними селянами,
а його центр – місто Кампулунг має багату полікультурну історію. Місцеві жителі
завжди мали адміністративну автономію і зв’язки з князівством Трансільванія по
той бік Карпат.




Лейтенант Тома Арнеуцою був виразником
культурної еліти села Нукшоара. Він був третьою дитиною вчителя, його старший
брат Йон, кавалерійський офіцер, помер у 1943 році в Криму. Елена Флоря Йоан, сестра
Томи Арнеуцою, в 2000 році дала інтерв’ю Центру усної історії Румунського радіо.
Від неї ми дізналися, що сім’я вчителя Арнеуцою була однією з найбільш
шанованих в селі Нукшоара, з високими моральними принципами і цінностями. «Я особливо вдячна мамі, яка нас дуже гарно виховала, вона мене всьому
навчила, давала поради, підготувала до дорослого життя, навчивши як боротися з
усіма неприємностями, які можуть виникнути. Батько був дуже доброю, лагідною людиною,
його неможливо було засмутити. Я ніколи не могла йому заперечувати, я завжди
робила все що вони казали. Він не дозволив мені йти до школи, щоб дати цю
можливість моїм братам, аби вони могли отримати вищу освіту. І з одруженням так
само, мої батьки обрали мені майбутнього чоловіка і я ніколи не змогла їм
сказати, що вони помилилися. Вони завжди спрямували мене на правильний шлях і
вчили бути чесною, працьовитою, поважною, поводитись у суспільстві так, щоб ні перед
ким не червоніти.»




Після поранення на фронті,
Тома Арнеуцою був прийнятий до лав елітної військової частини – Королівської
гвардії. 23 серпня 1944 року, почалася ще одна сумна сторінка історії
Румунії – військової окупації та встановлення прокомуністичного уряду 6 березня
1945 року. У 1947 році його звільнили з армії, а 1948 року він переїхав до
Бухареста, де став студентом Комерційної академії. Там разом із 30-40 однокурсниками
він зустрівся з полковником Арсенеску, з яким розробили план створення партизанського
загону у горах для боротьби з комуністичним урядом. У 1949 році вони здійснили
свій план, а до Томи Арнеуцою приєднався його молодший брат Петре. Елена Флоря Йоан
розповіла, як партизанам на чолі з її братом допомагали мешканці Нукшоари. Але
незабаром почалися сутички з військами МВС. «Їм туди, в гори, надсилали їжу та
все, що їм було потрібно, але військові Секурітате почали охороняти село і люди не мали як допомагати, носити їжу. І
вони, в горах, почали зневірятися, бо не мали їжі, не мали нічого. Одного
вечора вони спустились у село, до нашої хати, але одна селянка, яку звали Іляною
повідомила Секурітате. Вона працювала прибиральницею у магазині молочних продуктів. І тоді за ними прийшов
цілий полк. Сталася стрілянина між солдатами Секурітате та ними, а один офіцер
Секурітате загинув.»




Після того як брати Арнеуцою
подалися у гори Секурітате заарештувала всю їхню сім’ю, батьків, сестру, її
чоловіка, дружину Петре. Елена Флоря Йоан, згадала випадок під час
розслідування у в’язниці в Пітешть. «Другого разу мене засудили до 5 років за звинуваченням
в тому, що «не донесла» на братів і чоловіка. Точніше за те, що я знала, що мої
брати ховаються в горах і не допомогла Секурітате їх затримати. Вони завжди
мене арештовували, викликали і казали, щоб я пішла їх шукати, адже я їхня сестра. Я весь час казала,
що не допомагаю братам і вони дивувалися тому, що я відмовлюся їм допомагати.
Коли я сиділа у в’язниці в Пітешть, однієї ночі до мене прийшов полковник з Бухареста і
допитав мене, близько 1-2 ночі. Він запитав мене, чому я, як сестра, не допомагаю
їм, а понад 100 «покидьків» допомагали?»




У 1958 році, після дев’ятирічних переслідувань,
бійців мушчелського опору таки схопили, в результаті спецоперації Секурітате, під час
якої один знайомий Томи пообіцяв братам
Арнеуцою паспорти, щоб залишити країну. Усе сталося в хаті одного чабана. Разом
з Томою Арнеуцою були затримані і його дружина Марія Плоп та їхня 2-річна дочка.
Елена Флоря Йоан у 2000 році розповіла як це сталося. «Цей їхній друг приніс їм
паспорти., а також пляшку цуйки, в яку підсипали якісь наркотики. І коли вони там
розмовляли, він налив їм цуйки. Тома відмовився пити, Петре випив скляночку. Раптом зайшли солдати Секурітатє
кинулися до Томи. Той почав відбиватися. Вони знали, що в нього на одвороті була капсула з отрутою, щоби не здаватися живим,
якщо його спіймають. Тому відразу кинулись і забрали отруту у Томи. Поки Тома бився з ними Петре встиг втекти. Він перетнув річку і побіг у гори, але хтось побачив його і доніс. Вони пішли за ним із собакою і знайшли
його з ременем на шиї намагаючись покінчити життя самогубством.»




Це сталося 20 травня 1958 року.
Слідство щодо членів партизанського загону тривало більше року. У ніч з 18 проти
19 липня 1959 року Тома Арнеуцою, його брат Петре та ще 14 людей, які
допомагали йому протягом дев’яти років, були розстріляні.

Фото: pixabay.com
Сторінки історії Понеділок, 16 Грудня 2024

Математична газета

За свою майже 250-річну історію румунська преса також зафіксувала найдовшу...

Математична газета
Из истории женской прессы Румынии
Сторінки історії Понеділок, 09 Грудня 2024

Підпільна діяльність РКП

Закінчення Першої світової війни не тільки не заспокоїло розпалені душі, які її...

Підпільна діяльність РКП
100 років від дня народження Еуджена Ловінеску
Сторінки історії Понеділок, 02 Грудня 2024

100 років від дня народження Еуджена Ловінеску

У 2024 році румунська культура вшановує одного з найважливіших своїх...

100 років від дня народження Еуджена Ловінеску
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 25 Листопада 2024

Радянські військовополонені в Румунії

Румунія вступила у Другу світову війну 22 червня 1941 року, коли разом з Німеччиною...

Радянські військовополонені в Румунії
Сторінки історії Понеділок, 18 Листопада 2024

Концентраційні табори в Береганському регіоні

Історично малонаселений, але сільськогосподарський родючий регіоном, Береган...

Концентраційні табори в Береганському регіоні
Сторінки історії Понеділок, 11 Листопада 2024

Джузеппе Мадзіні та румуни

Румунія є витвором західноєвропейських ідей першої половини XIX-го століття та...

Джузеппе Мадзіні та румуни
Сторінки історії Понеділок, 04 Листопада 2024

Газета Scînteia

Одним із потужних знарядь пропаганди комуністичного режиму була друкована...

Газета Scînteia
Сторінки історії Понеділок, 28 Жовтня 2024

Розрив співпраці Секурітате з КДБ

Найстрашнішою інституцією румунської комуністичної держави була «Секурітате»,...

Розрив співпраці Секурітате з КДБ

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company