Сторіччя від дня смерті Костянтина Доброджану-Ґері
7 травня 1920 року, в Бухаресті відійшов у вічність Костянтин Доброджану-Ґеря, найважливіший марксистський мислитель Румунії ХІХ століття, на 64-ому році життя.
Steliu Lambru, 10.08.2020, 06:52
7 травня 1920 року, в Бухаресті відійшов у
вічність Костянтин
Доброджану-Ґеря, найважливіший марксистський мислитель Румунії ХІХ століття, на 64-ому році життя. Ґеря (справжнє ім’я Соломон Кац) мав вів дуже пригодницьке життя. Він народився в 1855 році в
Слав’янці, неподалік Катеринослава (нині Дніпропетровськ), в сучасній
Україні, в сім’ї єврейських купців. Сім’я Кац належала до середнього класу російського суспільства, його брат був лікарем, батько мав пивоварню
поблизу Катеринослава. Учиться на Харківському факультеті і в студентські роки входить у контакт з російським
революційним рухом із сильною анархістською тенденцією. У 1874 році бере участь у великій акції
народно-анархістського руху, який намагався поширити революцію серед селян
через студентів. Переслідуваний царською поліцією, він тікає до Румунії, до міста Яси, і звідси прибуває до Швейцарії, де контактує з російськими
революційними угрупованнями. Він повертається до Румунії і займається
незаконною торгівлею революційної
літератури, яку переносить з Яс до Російської
імперії. Водночас він досить
швидко адаптується до
румунського простору і стає
громадянином Румунії в 1890 році, у
період, коли румунське громадянство було обумовлене приналежністю до
християнсько-православної релігії. Ім’я
Костянтин Доброджану-Ґеря стане його ім’ям у 1893 році, коли він стає
літературним критиком і одним із засновників Румунської соціал-демократичної
робітничої партії.
Професор
Бухарестського університету Келін Котойрозповість
про людину, яка стала найважливішим
мислителем румунського соціалізму в ХІХ столітті: «Він мав
дуже цікаве життя, у 1877 році його навіть викрала російська секретна
поліція та вивезла до
Сибіру. Звідти він тікає
через Норвегію і повертається до Румунії. Костянтин Доброджану-Ґеря авантюрний персонаж, «більший за життя», як кажуть. Після цього він відмовився
від анархістського чи народницького погляду на соціальне питання і став одним
із найважливіших представників православного марксизму Карла Каутського. Він перекладає книгу
Ерфуртська програма, але водночас намагається адаптувати марксизм
до зовсім інших умов на цій аграрній периферії, якою була Румунія.»
Поліглот і з гострим почуттям спостереження Костянтин Доброджану-Ґеря незабаром став чудовим діагностиком румунських соціальних аспектів у
сільському середовищі. Він пише Нове рабство: економіко-соціологічні
дослідження нашої аграрної проблеми, праця, яка виявиться натхненною
книгою для всіх румунських соціалістів. Келін Котой: «Ґеря – це не одинока постать, це ширший румунський
простір, в якому всі намагаються адаптувати ліве мислення та соціалізм до цього
великого периферійного простору, де була розташована Румунія, а також південна
Росія, і взагалі прикордонні райони між Європою та Російською імперією. Ґеря є частиною цієї великої течії
переосмислення соціалізму в умовах периферійних та аграрних суспільств.
Найвідоміше поняття, що залишилося нам від нього, – це «нове рабство», назва
фундаментальної книги у сфері соціальних наук та соціальної історії Румунії. У
книзі він відповідає Костянтину Стере, іншому колишньому народнику, намагаючись
показати, що соціалістичний тип мислення має своє призначення та значення, і
навіть, що це єдине прогресивне мислення, яке може існувати в тому числі у
Румунії.»
Соціалістичні ідеї повинні були мати політичний зміст, а
їхньою формою політичного вираження стане Соціал-демократична робітнича партія у Румунії, заснована Ґерєю у 1893 році. Келін Котой: «Румунська соціал-демократична
робітнича партія – це партія, яка з самого початку має проблеми в Румунії.
Насамперед, члени робітничого класу, і так малочисельного на той час, не мали
всі румунське громадянство. Було багато євреїв, угорців, німців,
трансільванських румунів. Тоді серед працівників з’являються течії
антисемітизму, які Соціал-демократична партія намагається заспокоїти. Зрештою,
партія розвалюється під вагою дуже дивної ситуації, в якій вона опинилася, і Ґеря не хоче повністю вступати в цей крах,
тим більше, що він, як єврей, щойно отримав румунське громадянство. Рішення,
яке він знаходить, щоб увійти до румунського культурного середовища, – це літературна
критика і він стає одним з найважливіших румунських літературознавців після
сварки з Тіту Майореску. Один з найважливіших румунських соціалістів став
відомим тим, що не займався партійною політикою так багато, не писав соціальні дослідження,
хоча він займається по троху й цим, але займається літературною критикою».
У
листопаді 1917 р. на сцені історії з’явився більшовицький режим, якому Ґеря не виявив своєї підтримки. Він уже був літнім, але поясненням Келіна Котоя
щодо відсутності прихильності Ґері до більшовизму було те, що він став соціалістом-прихильником демократичних
форм боротьби з соціальними класами: «Він є соціал-демократом типу Кауцького,
це теорія, на базі якої він намагається прожити своє політичне життя. Утім, на
думку Каутського, більшовицький рух – це єретичний рух. Але це не означає, що
він не має зв’язків з більшовиками. Він спілкується із Раковським, його син
стає частиною цього більшовицького руху, але він намагається зберегти своєрідну
автономію та залишатися в соціал-демократичному русі німецької моделі».
100 років тому Костянтин Доброджану-Ґеря залишив у спадок важливу
спадщину стосовно соціального статусу румунських селян. Але це історична
спадщина, яку треба розглядати покладаючись на ті часи.
