Мірча Еліаде

Творчість Мірчі Еліаде величезна та різноманітна. Поліглот Еліаде є автором понад 80 томів історії релігій та літератури, будучи одним із найвпливовіших істориків релігій свого часу.

Steliu Lambru, 27.07.2020, 06:07

Мірча Еліаде був однією з видатних румунських культурних
особистостей XX століття. Різноманітність його творів з історії релігій та літератури
перетворила його
на складного письменника, із визнаним авторитетом у
США, в
Чиказькому університеті, де він викладав з 1956 по 1986 роки, до його смерті.

Мірча Еліаде народився 9 березня
1907 року в Бухаресті в сім’ї, що походила
з міста Текуч, що на сході злободенної Румунії. Батько був офіцером, мати домогосподаркою. Він був старанним учнем
і однокласником в ліцеї з кількома іншима
важливими іменами румунської культури: письменником і журналістом Аршавіром
Актеріаном, поетом, письменником і режисером Хайгом Актеріаном, філософом
Костянтином Нойкою та мистецтвознавцем Барбу Брезіану. У підлітковому віці,
крім літератури, філософії та історії, Еліаде цікавився природничими науками,
хімією та окультизмом. У юнацьких літературних читаннях на нього вплинули твори
Оноре де Бальзака та Джованні Папіні. Ще на 14-у році життя, Еліаде почав
писати ентомологічні статті, що доводять його дивовижну фантазію. Через кілька
років, пише перші романи. Він був випускником Факультету літератури і філософії
Бухарестського університету та захистив дисертацію про утопічного італійського
мислителя Томмазо Кампанеллу.

Творчість Мірчі Еліаде величезна та
різноманітна. Поліглот, Еліаде є автором понад 80 томів історії релігій та
літератури, будучи одним із найвпливовіших істориків релігій свого часу. Тільки
в галузі історії релігій він написав близько 30 книг, перекладених на 18 мов. Його літературна
творчість включає 12 романів, найбільш оцінені будучи «Роман короткозорого
підлітка», «Майтрей», «Хулігани», а найвідоміші з його новел це «Міс Крістіна», «У
циганок», «Загадка
доктора Хонігбергера,Змія.

Еліаде був одним з перших румунських східнознавців, які поглинули
культуру Індії. Закоханий у цю країну, у 1928 році він поїхав на навчання до
Калькутти, де вивчав санскрит і ознайомився з індійською духовністю. Роман
Майтрей присвячений дочці його індійського господаря, у яку він закохується і з якою він
не міг одружитися через протидію батька дівчини. У 1933 році, після повернення
з Індії, його досвід закінчився докторською дисертацією про практики йоги. В архіві
Центру усної історії Румунського радіомовлення зберігається винятковий звуковий документ,
а саме запис його діалогу з відомим літературознавцем Монікою Ловінеску,
записаного в Радіо
Свобода у
1970-х роках.

У
інтерв’ю Моніці Ловінеску, Мірча Еліаде згадує про свій індійський період як про
період, який
допоміг йому зрозуміти хід історії, що означав діалог між культурами. А його
подорож у світ релігійних ідей та вірувань допомогла йому зробити крок вперед
та відкрила для нього невідомий до тих пір всесвіт: З моменту повернення з Індії
я зрозумів, що західний культурний провінціалізм є обмеженим. Що після Другої
світової війни повинен бути знайдений міст між різними культурами, між
західною, східною культурами та архаїчними культурами. Що немає простішого і
переконливішого введення в культуру, ніж розуміння традиції, яка завжди є
традицією релігійного походження та структури. Історія релігій мені здавалася
першим кроком, першим етапом спроби зрозуміти інші культури, і отже, до діалогу. І тоді я
був впевнений, я мав цю впевненість, що ці книги будуть добре сприйняті, бо вони зацікавлять
читачів, бо
історична реальність була для мене правильною.

Мірча Еліаде вважав себе письменником та вченим. З 1957
року Мірча Еліаде оселяється в Чикаго і працює там професором порівняльної
історії релігій. Репутація його зростає з року в рік, і з кожним новоявленим твором, він стає членом багатьох відомих у світі інститутів і був
названий почесним доктором численних університетів.Користуючись більшою
популярністю через його найкові твори, з якими він прославився в США та
Чикагському університеті, де разом з німцем Йоахімом Вах заснував «Divinity School» (Школу
божественності), Еліаде
відчуває, що
не може покинути румунську мову, а література завжди повертає його до
своїх корінців, як він сам зізнався: Пишучи літературу, я
повертаюся до своїх джерел, що є нормальною річчю. Це мова, яку я ніколи не хотів
збіднювати, і, знову ж таки, мені потрібна ця мрія та досягнення моєю
рідною мовою для
мого душевного
здоров’я. Я міг би самостійно перекласти певні літературні твори на французьку
чи англійську мови. Я, можливо, міг би написати їх англійською чи французькою
мовою, але мені здається важливішим це бажання не втрачати зв’язок зі своєю власною історією,
яка, очевидно, є історією румуна, який працював у Румунії та за кордоном.

Часто говорили, що сучасний світ – це світ, в якому
релігія має все менше впливу. Але Мірча Еліаде стверджував, що сьогоднішнє осквернення
насправді є процесом приховування священного, люди все ще потребують цього:
Ця потреба слухати історію, міфічну на початку, в якій розповідалося про
те, як виник світ, як зародилася людина, як було організовано суспільство тощо
– це потреба, яку
я вважаю фундаментальною. Це структура свідомості, а не етап в історії
свідомості. Я не гадаю, що людина може існувати як людина, не слухаючи розповіді про свою історію та історію
світу, в якому він є і продовжує існувати.

Мірча Еліаде жив на засланні на
Заході після 1945 року, коли в Румунії був встановлений комуністичний режим.
Він помер у Чикаго 22 квітня 1986 року, залишивши у спадок безліч творів, за які
у 1990 році став посмертним членом Румунської академії.У Румунії, після
1990 року, почали видавати тільки частину його наукової та літературної праці,
однак переважало передрукування його творів, так що за 30 років, нам не вдалося
надрукувати всі твори Еліаде. Серед молодих любителів релігійної свободи,
фантастичної літератури та бунтарства
специфічного молодому Еліаде, твори філософа відродили інтерес до його життя і
творів.