Європейська Дунайська комісія

Наприкінці ХVІІІ-го століття та на початку ХІХ-го століття Європу стривожили наполеонівські війни та рух ідей, а імідж іншої Європи, відмінної народжувався.

Steliu Lambru, 13.07.2020, 04:27

Наприкінці ХVІІІ-го століття та на початку ХІХ-го століття Європу стривожили наполеонівські
війни та рух ідей, а імідж іншої Європи, відмінної народжувався. Віссю Нової Європи буде ріка Дунай, велика загальноєвропейська
ріка, яка, за переказами того часу соромливо впадала в Чорне море для татар і козаків. Імідж Нової Європи таким чином призвів до ідеї звільнення
Дунаю від турецького та російського контролю та появи на карті континенту нової
держави: Об’єднаних румунських князівств чи Румунії.

Перша велика європейська війна після наполеонівських воєн спалахнула в 1853
р. між Росією та коаліцією, створеною Англією, Францією та Османською імперією.
Також відома як Кримська війна, вона закінчилась в 1856 році
перемогою антиросійської коаліції та укладенням Паризького мирного договору.
Закінчення Кримської війни ознаменувало початок сучасної румунської держави,
коли рішення переможних держав призвели до об’єднання Молдови з Волощиною 1859
р. та до незалежності Румунії в 1878 р. Дунай нарешті став вільним європейським
маршрутом судноплавства, через який можна було подорожувати із Західної Європи
до Північного моря, на Дунаї та Рейні, на сході, до Чорного моря. Історик
Константін Арделяну з Галацького Університету
Нижній Дунай наголосив на важливості Дунаю у формуванні Румунії, її
модернізації та наближення до Заходу: Дунай відігравав центральну роль не
тільки в економічній, але й в політичній модернізації Дунайських князівств, як їх
називали в середині 19 століття, а потім Румунії. Дунай – один із стовпів, на
якому була заснована сучасна Румунія. Дунай – надзвичайно цікава річка,
оскільки, як і Рейн, він був предметом діяльності міжнародної комісії».

Однак поява Румунії на карті Європи також означала появу міжнародного
органу, який гарантує свободу Дунаю. Це була Європейська Дунайська комісія, що
складалася з Австрії, Франції, Англії, Пруссії, Сардинії, Росії та Османської
імперії, загальноєвропейська установа, що виникла відразу після закінчення
Кримської війни для убезпечення вільного судноплавства. Європейську Дунайську комісію досліджував Костянтин Арделяну, який написав книгу про її історію: Це була міжнародна установа,
створена після Кримської війни з метою звільнення Дунайських гирл від технічних
та політичних проблем, які заважали судноплавству в регіоні. Це друга
міжнародна організація у світі, перша – аналогічна комісія, створена в 1815 р.
для регулювання Рейну. Вона відрізняється від Рейнської комісії тим, що це організація,
в якій брали участь 7 європейських сил, що були гарантом Румунських князівств .
Від дії, яка мала бути короткостроковою, вона перетворилася на міцну установу,
яка тривала з 1856 по 1948 рр. Це перша установа, яка носить назву
європейська.

Часто кажуть, що Румунія була «житницею Європи». Походження цього виразу знаходиться
саме в міжнародній політиці 19 століття, коли західні держави шукали простий
спосіб забезпечити себе продуктами харчування, а Румунські князівства були
найближчим і безпечним джерелом цих продуктів. Костянтин Арделяну: Дунайські
князівства були надзвичайно важливим ринком поставок зернових. Європа опинилася
в розпалі промислової революції, князівства були одним з найбільших ринків
поставок, насправді формування сучасної Румунії залежить від процвітання,
принесеного торгівлею зерном. У той же час великою перешкодою була Росія,
російська влада, яка контролювала Князівства, встановлювала всілякі перешкоди
для міжнародної торгівлі. Таким чином, Кримська війна також мала важливу
економічну складову. Наприкінці війни встановлено цей міжнародний принцип, що
річки повинні бути вільними для судноплавства. Цей принцип застосовується Дунаю
після 1856 р., коли Росія відсторонена від ріки.

Нова румунська держава мала на меті заслужити честь, яку їй давали. У
зв’язку з цим європейські держави вирішили їй міжнародний статус. Костянтин
Арделяну: Роль Румунії, яку бачили Великі держави, полягала в тому, щоб
гарантувати свободу Дунайських гирл. Це стає зрозуміло пізніше, з Берлінського
договору 1878 р., коли незалежність Румунії визнається, і коли Румунія стає
членом цієї комісії. Румунія повинна бути буферною державою між Росією та
Османською імперією, і Румунія повинна гарантувати незалежність річкового судноплавства.

Європейська Дунайська комісія не була простою бюрократичною установою. Вона
здобула престиж завдяки своїй ефективності, успішним проектам та нейтралітету.
Костянтин Арделяну: Вона починає відігравати активнішу роль у міжнародній
політиці. Це починається з перших років після її створення, коли 7 європейських
комісарів розглядаються як балансуючий фактор у складній області з
геополітичної точки зору. Під час війни за незалежність Румунії 1877 року місто
Суліна захищалося саме існуванням цієї Комісії. Росіяни намагаються бомбити
місто, але вони дуже обережно ставляться, куди саме вони націлюють свої удари,
щоб захистити нейтралітет Комісії. Ця комісія починає висувати прапор, що
демонструє нейтралітет. Це була надзвичайно ефективна, бюрократична
конструкція, спрямована на правила. Наприкінці Першої світової війни
Європейська комісія Дунаю береться як приклад міжнародного співробітництва.

Європейська дунайська комісія припинила свою діяльність в 1948 році. Відгомін її спадщини ми щодня чуємо на Радіо Румунія – це гідрологічний бюлетень – рівень вод Дунаю, румунською, російською та французькою мовами.