Еміль Отто Хоппе та Румунія у зображеннях

Британський фотограф німецького походження Еміль Отто Хоппе вважається одним з найпродуктивніших фотографів світу....

Steliu Lambru, 02.09.2019, 07:47

Британський фотограф німецького
походження Еміль Отто Хоппе вважається одним з універсальних фотографів, одним із тих,
хто виходить далеко за межі національних
кордонів та руйнує
всі расові, етнічні та
релігійні бар’єри.

Народився Еміль Отто Хоппе в 1878 році у Мюнхені в сім’ї банкіра, а мистецьку освіту здобув у
Парижі та Відні. У віці 22 років, у 1900 році, на рубежі XIX та XX століть, він
переїхав до Лондона, щоб отримати фінансову освіту, але там взявся за
фотосправу та відкрив фотостудію. З 1907 року він став пристрасним фотографом
та найкращим портретним фотографом свого часу. Після майже 50 років престижної
кар’єри фотографа, у 1954 році Хоппе продає свою величезну колекцію фотографій
одному з найвідоміших фотоархівів у Лондоні. Понад 60 років колекція фотографій
Хоппе впала в небуття в архіві, а її знову відкрив американський куратор Грем
Хоу. Він здійснив облік і консервацію колекції та повернув в обіг. Таким чином Еміль
Отто Хоппе, зробивши майже 10 тис фотографій, став одним з найпродуктивніших
фотографів в історії цього мистецтва.

Еміль Отто Хоппе
багато мандрував, прагнучи відкрити світ і сфотографувати його. Серед країн,
які відвідав та сфотографував німецький
фотограф налічується й Румунія, країна,
яка спонукала його перейти від фотографування відомих постатей тих часів до пересічних
людей. До списку сфотографованих ним знаменитостей входять такі відомі
політичні та культурні діячі, як наприклад: король Георг V та його дружина
Королева Марія Текська, письменники: Генрі Джеймс, Редьярд Кіплінг, Джордж Бернар
Шоу, Олдус Хакслі, а також фізик Альберт Ейнштейн і танцюристка Анна Павлова.

Наш герой
відкрив для себе румунський світ після банальної пропозиції, розповів
мистецтвознавець Грехем Хоу, який прибув до Бухареста, щоб взяти участь у
презентації альбому Хоппе із
фотографіями про Румунію: «У Лондоні, прямо навпроти будинку пана Хоппе, на
площі Кромвель, було Посольство Румунії і туди приходили дуже комплексні
літературні постаті, які намагалися вплинути на Великобританію. Багато з цих
письменників і політиків приходили до Хоппе на його товариські вечори. Він
проводив вечірки, в яких брали участь багато представників інтелігенції. Одного
разу його співрозмовник запитав його: «Містер Хоппе, а чому б Вам не відвідати
Румунію?» Цікавим було й те, що друзі Хоппе, такі як Джордж Бернар Шоу та
багато письменників описували у своїх працях звичайних людей. Наприклад, Шоу
написав п’єсу «Пігмаліон», яка стала мюзиклом «Моя прекрасна леді». Ця ідея
соціальної мобільності часто зустрічається в творах Хоппе.»

Велика Румунія,
як і багато інших держав Центральної та Східної Європи після 1918 року, стала
новою появою на карті континенту. Хоппе зацікавили ці нові держави, які він
відвідав та сфотографував. Румунія приваблювала його особливо тим, що очолювала
її королева Марія, яка мала шотландське походження і була надзвичайно популярною
в ті часи. Вона доклала величезних зусиль для просування інтересів Румунії на міжнародному плані, а також для
просування її екзотичності та культурного різноманіття. Після Румунії фотограф
відвідав Чехословаччину, Польщу, а потім продовжив свою подорож в Африку, Індію,
Азію, на Далекий Схід, в Австралію.

На презентації у Бухаресті альбому «Портрет
країни: Велика Румунія на фотографіях Е.О. Хоппе, 1923 рік», Грем Хоу зазначив,
що фотограф відкрив для себе не лише Румунію, а багатство повсякденного життя
та світ простих людей. «Він отримав це
запрошення відвідати Румунію і воно стало переломним моментом в його кар’єрі.
Змінюються його людські фотографічні персонажі, типології. Його запросили в
Румунію король і королева, він фотографує в королівському замку. Одночасно він
фотографує циганські табори. Насправді його книга, опублікована у 1923 році,
має назву «У циганському таборі та в Королівському палаці». Ця поїздка до
Румунії змінює Хоппе. З цього моменту він став мандрівником-фотографом і
фотографував людей з усього світу і протягом усього життя видав 27 книг. Він
намагався зрозуміти суть природи людського характеру. Наприклад, на одній з
його фотографій видно наскільки уявною була ця людина. На фотографії принцеса
Елена на сходах Королівського палацу в костюмі, а пізніше того ж року він
сфотографував Анну Павлову танцюючи в кімоно в лондонському Хемпстеді Хіт. Він випробовує
різні художні стилі та жанри мистецтва та історії мистецтва, щоб зобразити
людей найкращим способом, найбільш образним чином. Він великий гуманіст,
відчуває прихильність до людей. Є ще одна надзвичайна фотографія: на ній містер Хоппе праворуч і пан Енеску ліворуч, їдять кавун у Румунії.»

«Портрет країни:
Велика Румунія на фотографіях Е.О. Хоппе, 1923 рік» – це колекція
фотодокументів про нову країну, яка шукає своє місце в новому європейському
контексті. Але не менш важливим є бачення фотомитця на навколишній світ,
котрий бачить у ньому те, що до цього
часу залишалося непоміченим – природність звичайної людини.