Їдиш у Румунії
Мова їдиш охоплює велику територію в Центральній і Східній Європі, від Балтійського моря до Дунаю, річки, що вважається їх південним кордоном.
Steliu Lambru, 05.08.2019, 07:34
Мова їдиш охоплює велику територію в Центральній і Східній Європі, від Балтійського моря до Дунаю, річки, що вважається їх південним кордоном. Це мова та євреїв центрально та східно-європейського ареалу Європи, що мешкали в колишній Габсбурзькій імперії та царській Росії, а також від Балтики до Румунії. Євреїв, що говорять мовою їдиш у Румунії майже не залишилося,
зокрема через їх масову еміграцію починаючи з 1950-х рр, і це в умовах, коли, за
різними даними у міжвоєнний період у Румунії проживало близько 800 тис. євреїв, половина з яких спілкувалася мовою їдиш у повсякденному житті.
Досліджувати мову їдиш почали в останній чверті XVIII століття, особливо єврейські еліти німецького простору. Вона зазнала впливу від усіх європейських культурних просторів, в яких жили європейські євреї та, природно, культура їдиш стала зустріччю юдаїзму зі всіма культурними формами свого часу. Вона була однаково національною і
транснаціональною, специфічною для єврейського народу, але з елементами інших
етносів. Список тих, хто сприяв розвитку мови та культури їдиш є вражаючим, а серед
найважливіших імен, відомих в румунському просторі завдяки численним перекладам
налічуються письменник і драматург Шолом Алейхем, а також Іцик Мангер,
найвідоміший письменник і прозаїк їдиш у румунському просторі. З 2018 року 30
травня, у день народження Іцика Мангера, відзначається Міжнародний день мови та
культури їдиш.
Камелія Кречун викладає єврейську культуру на Факультеті іноземних мов і
літератури Бухарестського університету. Разом ми здійснили короткий екскурс в захоплюючий
світ мови та культури їдиш. «Їдиш – це мова спільноти ашкенадів, тобто єврейської
громади Східної Європи. Цією мовою спілкувалися протягом тисячоліття по всій
Східній Європі, починаючи від Балтійського моря до Дунаю. Дунай вважається
кордоном цієї культури, оскільки на південь від нього домінувала культура сефардських євреїв. У
Румунії більшість єврейського населення до ХХ-го століття говорило мовою їдиш,
спорідненою з німецькою, але окрема мова, що використовувала гебрайську абетку,
але мала значну німецьку граматичну та лексичну складові. Був, звичайно, й вплив
мов і культур інших народів Східної Європи: польського, російського, українського,
а також арамейської і єврейської біблійної мов. Це надзвичайно гнучка мова,
дуже добре пристосована до соціо-історичних реалій у просторах, де нею
спілкувалися. Цим пояснюється і виняткове мовне розмаїття.»
У Румунії їдиш був активною культурою, тут були школи, театр, преса, політичні гасла
на їдиш, це був справжній пленарний прояв живої мови. Камелія Кречун. «Одним з
напрямків моїх досліджень, про який мені дуже подобається розповідати є історія
їдишського театру, який фактично зародився у румунському просторі. У 1876 році
з усіх східноєвропейських країн, де розмовляли мовою їдиш, саме в Яссах виник найкращий
контекст для виникнення цього культурного явища, який дістався й США, а його
основоположником був Абрам Гольдфаден, російський єврей, який оселився в Яссах напередодні
війни за незалежність, мабуть найвідоміший творець їдишу у румунському просторі.
Був також письменник Іцик Мангер, твори якого були перевидані минулого року, зі
своїм знаменитим романом, на перший погляд для дітей, але насправді написаним
в доступному для будь-якого віку пустотливому ключі – «Книга раю». Він став
відомим поетом, твори якого були перекладені на багато мов. Також можу згадати знаменитого
автора байок Еліезера Штейнбарга, поета Якоба Гропера, великого режисера Якова
Штернберга, який вплинув на румунський театр загалом, не тільки на театр мовою їдиш на
бухарестських сценах. Під час своїх досліджень я не знайшла жодної авторки їдишською
мовою. Ніна Касьян робила переклади з їдиш на румунську відомих авторів, але
вона румунська поетеса, вона не творила на їдиш.»
Преса була засобом за допомогою якого їдишська інтелігенція
зверталася до своєї спільноти, а також до ширшої спільноти далеко за межами кордонів
країни. Докладніше про це розповідає Камелія Кречун. «Преса мовою їдиш є малодослідженою,
але дуже цікавою сферою, з огляду на наявність в ті часи значного їдишського
населення, особливо в XIX-му та на початку ХХ-го століть. Наприклад місто Ясси, майже половина
населення якого було єврейської національності, котре значною мірою спілкувалося
мовою їдиш, було великим центром єврейських друкованих ЗМІ. Перші публікації мовою
їдиш з’явилися там вже в 1850-х рр. Це була дуже динамічна преса, яка з
економічних причин сильно коливалася. Було багато недовготривалих публікацій, але
які віддзеркалюють соціальну, політичну і культурну реальність тих часів. У
міжвоєнний період й особливо після Голокосту, частка їдишської преси зменшилася,
але в 1950-х роках по національному радіо транслювалися передачі мовою їдиш. Досі
працюють деякі їдишські видання, у тому числі журнал «Єврейська реальність», що
видається Федерацією єврейських громад Румунії.»
Сьогодні
мова та культура їдиш в Румунії перебувають під загрозою зникнення. Проте
багата спадщина і життєвість їдиш завжди є джерелом натхнення для сьогодення.
