Радіо Єреван
Політичні анекдоти були одним з найулюбленіших захоплень румунів під час комуністичного режиму.
Steliu Lambru, 05.02.2018, 07:25
Політичні анекдоти були одним з найулюбленіших захоплень румунів під час комуністичного режиму. Але вони не були лише з румунською специфікою. Політичні анекдоти можна знайти у всіх колишніх комуністичних країнах, багато з яких є загальними в колишньому соціалістичному таборі з місцевими варіантами. Найбільш соковиті анекдоти надходили з Радянського Союзу, і вони мали на меті трохи розрядити напруженість у суспільстві, розважаючись на повсякденних проблемах.
Політичні анекдоти були про різні комічно-абсурдні ситуації, коли героями виступали звичайні люди, репресивні державні установи, політичні діячі тих часів, а також посилання на актуальні події. Героєм румунських політичних анекдотів до 1989 року був громадянин Буле, ім’я якого походило від слова чоловічого органу, якому була замінена перша буква. Буле був зображений як ідіот, який не розумів реальності та тлумачив так як він її бачив. Але персонажем політичних анекдотів майже таким же популярним, як і Була було Радіо Єреван, радіостанція, яка відповідає з чорним гумором на гіпотетичні запитання, задані слухачами. Анекдоти від Радіо Єреван були короткими і приголомшливими, і вони викликали сміх. Один з найбільш поширених жартів, і в інших колишніх соціалістичних країнах, звучить так: «Запитання на Радіо Єреван: Чи правда, що капіталістичне суспільство знаходиться на краю прірви? Відповідь: Так, щоб могло дивитися на нас.
Ми запитали історика Едуарда Антоніана, чому радіостанція в столиці Вірменії стала настільки відомою в Румунії: Радіо Єреван було формою дисидентства, навіть у колишньому Радянському Союзі. Більшість анекдотів, очевидно, були політичними. Це була можливість посміятися над чорним сьогоденням. Відомий анекдот від Радіо Єреван повідомляв, що зебра була ослом, який казав політичні анекдоти, а смужки зебри були смугаста форма, яку носив осел, тобто він був в’язним. Я пам’ятаю, що в 1990 році, після здобуття Вірменією незалежності до Бухареста прийшов директор Радіо Єреван, і він не знав, чому була відома в Румунії радіостанція, яку він очолював. Коли він прибув на аеропорт, румунські митники запитали його, яка його професія, і він відповів, що є директором Радіо Єреван. Всі почали сміятися, і він не зрозумів, чому вони сміються з нього. І митники попросили його сказати кілька анекдотів, якщо він є директором Радіо Єреван. Мені сказав друг, що нинішній новий директор Радіо Єреван, коли він був призначений на цю посаду, він розмістив на Facebook коментар, в якому писав: Увага, я новий директор Радіо Єреван. Відтепер будь-який анекдот, який ви скажете, буде розглядатися як особисте ображання.
У Радянському Союзі, як і в будь-якій іншій країні, існували кліше про кожну націю, оскільки в кожній країні діють стереотипи щодо регіонів. Едуард Антоніан вважає, що Радіо Єреван обрано персонажем політичних анекдотів через так звану вірменську здатність мати критичний дух: У колишньому Радянському Союзі, кожен народ був представлений по-різному. Наприклад, таджики та узбеки вважалися грубими громадянами, які не славились мудрістю. Росіяни та українці представляли слов’янський дух, литовці, латиші та естонці вважалися західними, а вірмени вважалися найрозумнішими, які справлялись в будь-якій ситуації. Вони вміли робити все так, щоб було зручно як для них, так і для інших. Найбільшими гумористами в колишньому Радянському Союзі були вірмени, вони були представниками кавказького духу, людьми, визнаними у колишньому Радянському Союзі, за те, що вони вміли насолодитися життям. Комуністичний режим в Вірменії не дуже піддавав вірменів гніту в порівнянні з іншими народами, як українці. Давайте згадаймо про Виживача, якого названо Майстром нескінченних затримок, а саме про Анастаса Мікояна, який вирішив кубинську ракетну кризу.
Радіо Єреван також випускало локальні версії свого гострого стилю. Румунський приклад – це анекдот з посиланням на те, що Ніколае Чаушеску багато говорив, і його не можна було перервати. Запитання до Радіо Єреван: Чи можна вмерти на рак в горлі? Відповідь: Так, але знайте, що він його не має. Едуард Антоніан сказав, що існують місцеві версії, але також, що анекдоти стали неполітизованими: Більшість анекдотів були політичними, потім перейшлося до анекдотів з іншими натяками. Але були анекдоти місцево пристосовані. Якщо, наприклад, хтось хотів щось знати про Чаушеску, було сказано, що це запитання треба задати Радіо Єреван. Звичайно, жарти адаптувалися до місцевих форм. Пригадую ще один анекдот: Репортер Радіо Єреван біг по місті Прага в 1968 році, заляканий, що увійшли радянські танки. Водій таксі стояв біля свого автомобіля. І вірмен запитує таксиста: Ти вільний? І він відповідає Ні, тому що я чех. Це була платформа, на якій наклалися розчарування та жарти. Я не знаю чи є колекція анекдотів про Радіо Єреван, але Інтернет повний, хто хоче опублікувати їх може матиме проблеми з авторськими правами.
Політичні анекдоти з персонажем Радіо Єреван розважали східноєвропейські покоління до 1989 року. Їх актуальність зникає з часом, але їхній аромат залишився незмінним.
