Бухарестський мирний договір 1918 року
Військова кампанія Румунії в 1916-1917 роки завершилася укладенням у Буфті, під Бухарестом, прелімінарного мирного договору між Королівством Румунії та Четверним союзом у травні 1918 року.
Steliu Lambru, 06.03.2017, 07:41
Військова
кампанія Румунії 1916-1917 років завершилася укладенням у Буфті, під
Бухарестом, прелімінарного мирного договору між Королівством Румунії та
Четверним союзом у травні 1918 року. Після більшовицької революції в Росії до
влади прийшов червоний режим, а нове керівництво в Петербурзі назвало війну
імперіалістичною та вирішило укласти перемир’я. Залишившись без підтримки на
всьому східному фронті, Румунія була змушена погодитися на укладення
сепаратного миру, а це означало важкі умови, які зазвичай ставлять переможці
переможеним.
Вихід
Росії з війни став потужним ударом по Румунії, що тоді було сприйнято як зраду.
Румунські війська не мали як самотужки стримати німецький наступ через
величезні людські втрати, викликані епідемією тифу. До цього слід додати
анархію, яку повсюдно поширювали понад 1 мільйон російських солдатів, що
перебували під впливом більшовицької ідеології. Таким чином, єдиним виходом з
цієї ситуації, щоб врятувати те, що ще можна було врятувати, було перемир’я.
Сорін Крістеску, історик Бухарестського університету імені Спіру Харета,
представив загальну картину виходу Росії з війни і укладення двох послідовних
мирних договорів. Вихід Росії з війни після більшовицького перевороту 7
листопада 1917 року призвів до початку мирних переговорів, як і планувалося.
Ленін був переправлений зі Швейцарії німцями. Зі Швейцарії він зумів потрапити
до Росії через Швецію і Фінляндію саме з такою метою: здійснити переворот, щоб
захопити владу і укласти сепаратний мир, з тим, щоб дати можливість німцям
переорієнтувати війська з Росії на Францію та виграти війну. 3 березня 1918
року був укладений Брест-Литовський мирний договір, а 7 травня був підписаний Бухарестський мирний
договір з Румунією. Це був
договір поневолення, який забрав
частину території країни і віддав її Австро-Угорщині. Добруджа стала
німецько-болгарським кондомініумом, а Румунії був залишений тільки невеликий
доступ. Нафта була взята в оренду на 90 років, а умови миру були справжнім
поневоленням.
Відповідно
до умов Бухарестського мирного договору Румунія була зобов’язана віддати Болгарії південну Добруджу і навіть
частину Північної Добруджі, які ніколи не належали до Болгарії. Румунія також
мала поступитися Австро-Угорщині контролем над ущелинами в Карпатах. У вигляді
компенсації, хоча і не прописаної в мирному договорі, Центральні держави
погодилися дозволити Бессарабії об’єднатися з Румунією. Розрахунки були
простими: Центральні держави хотіли уникнути ворожого ставлення населення
Румунії за територіальні втрати і здачу в концесію природних ресурсів.
Договір був ратифікований парламентом
Румунії влітку 1918 року, але не був підписаний королем Румунії Фердинандом
I-им. На щастя, положення Договору були дійсні тільки шість місяців, оскільки
наприкінці жовтня 1918 року уряд Александра Маргіломана оголосив його
недійсним, Румунія знову оголосила війну Центральним державам. Попри різні
оцінки, на думку Соріна Крістеску Бухарестський мирний договір був вигідним для
Румунії. Слід зазначити, що незалежно від того, якими були умови,
Бухарестський мирний договір став великою дипломатичною перемогою Антанти, що
визнали навіть у німецькому парламенті. Там було сказане наступне: з цього
моменту ніхто вже не сяде за стіл переговорів з нами. Усі переконалися, що
Центральні держави, точніше їх лідери були бандою грабіжників, злодіїв, які
грабували переможених і після цього ніхто не сідав за стіл переговорів з
тодішніми дипломатами Центральних держав. І США вступили у війну, а американці
мали жорстку позицію: мій противник ніколи не буде моїм партнером по
переговорах, мій противник є звичайним злочинцем і, якщо я впіймаю,
віддам його правосуддю. Ідея ведення переговорів з керівниками Центральних
держав відпала назавжди. А у Франції поширювалися плакати з написами Ось до чого приводить мирний договір з
Центральними державами! або Вони хочуть миру? Добре, але спочатку ми маємо їх
перемогти!. Навіть якщо умови договору були катастрофічними для нас, вони
стали дипломатичною поразкою для німців, призвели до втрати довіри до німецької
дипломатії.
Сорін
Крістеску каже, що довіра до німців почала падати навіть раніше 1918 року. Це
сталося остаточно в 1918 році. Проте, у 1914 році, коли в тодішніх газетах була
надрукована інформація про те, що канцлер Німеччини Бетман-Гольвег відповів
на оголошення війни Англією словами ви
оголошуєте нам війну за клаптик паперу?, всі сказали, що для німецької
дипломатії договори є нікчемними клаптиками паперу. Договір, що гарантував
нейтралітет Бельгії був підписаний у 1831 році представниками Великобританії,
Франції і Пруссії. Після захоплення Бухареста 6 грудня 1916 року, 12 грудня
Центральні держави направили Антанті не зовсім чітку пропозицію про перемир’я.
Відповідь прийшла через кілька днів. Союзники сказали, що не може й бути
розмови про перемир’я, оскільки пропозиція надійшла від людей, які вважали, що
вони одержать перемогу протягом трьох місяців та після 2-х років бойових дій
зрозуміли, що ніколи не зможуть досягнути цієї мети. Крапкою стали два договори:
Брест-Литовський і Бухарестський, які фактично виключили німецьку дипломатію з
рядів імовірних партнерів по переговорах. Спочатку перемога!/Vaincre d’abord!
І оскільки
в будь-якій історії є щасливий кінець, наприкінці Першої світової війни Румунія
була в таборі переможців. А Бухарестський мирний договір став лише неприємним
спогадом, який неможливо видалити.
