Хліб у комунізмі
Одним з найпотужніших символів комуністичної риторики був хліб. Комуністичний режим взяв на себе роль захисника тих, хто страждав від голоду, тобто експлуатованих, і проголошував свої знання що стосується забезпечення всіх харчових потреб.
Steliu Lambru, 07.11.2016, 04:47
Одним з найпотужніших символів комуністичної риторики був хліб. Комуністичний режим взяв на себе роль захисника тих, хто страждав від голоду, тобто експлуатованих, і проголошував свої знання що стосується забезпечення всіх харчових потреб.
Проте, нормування їжі в 1980-х роках і, неформально, хліба, показує, насправді, кризу політичного бачення найгуманістичної ідеології всіх часів. Один з улюблених гасел режиму був Немає хліба без праці, ані праці без хліба!
Максим Бергіяну був президентом Держплану і займав різні посади в уряді. В інтерв’ю Центру усної історії, 2002 року, Бергіяну згадав, як Ніколає Чаушеску взяв на себе ініціативу зменшити рівень споживання хліба в середині 1970 року: Я ніколи не чув його розповіді про те, що його вразило, якусь добру річ, яку би ми ввели на практику. Завжди знаходив найдурніші, найзліші приклади. Останній раз, коли я був у них, вони тільки що завершили візит до Франції. Я не знаю, хто був тоді президентом Франції, Помпіду або Міттеран, можливо Міттеран. Що ви думаєте помітив Чаушеску у Франції? Те, що на прийомі пригощали тільки однією булочкою, і тією малою, не так як подавали у нас, дві або три великі булочки. Пригощали салатом, невеликою печенею, не так як поступаємо ми в Румунії. І звідси дійшов висновку, що ми – румуни – споживаємо занадто багато хліба, і що селяни годують хлібом свиней. Після цього візиту виникла ідея скоротити споживання хліба на 20%. Це було напередодні Нового року.
Ця ідея не сподобалася Максиму Бергіяну і хоча, його не підтримали учасники засідання, він намагався переконати Чаушеску відмовитися від неї: Я працював тоді у харчовій промисловості, не працював у виконавчому комітеті, я більше не був міністром, а державним секретарем. Він мене ніхто не вимагав статистики, щоб побачити, скільки хліба споживається на румунському ринку. Чаушеску покликав Анджело Мікулеску, який був віце-прем’єром і міністром розвитку, Іллю Вердеца, який замінив Маурера на посаді прем’єр-міністра, Ану Мурешан, міністра торгівлі. І сказав їм: від завтра скорочуємо споживання хліба на 20%! Готуйте проект постанови, принесіть його на підписання. Ніхто нічого й не відповів, всі кивнули головою. Тоді піднявся я і сказав: Товариш Чаушеску, я хотів би підняти кілька питань: споживання хліба знизилося з року в рік, у нас є навіть графік у цьому смислі, воно знизилося приблизно на 8-10% в порівнянні з не знаю яким роком. Але збільшилося виробництво та споживання булочок і рогаликів. Але в цілому споживання хліба знизилося. Це не правда! – відповів Чаушеску, Скоротіть споживання хліба!». «Товариш Чаушеску – наполягав я, хочу вам ще сказати, що хліб є єдиним виробом, за яким люди не стоять в чергах. Це його гірше розлютило!. У нас люди стоять в чергах! Ми кажемо, що маємо 3000 калорій на душу населення, з яких 1500 від хліба! Не треба чіпатися хліба! Якщо мене підтримав би хтось з моїх колег, то нам було би вдалося переконати Чаушеску.
Рішення це, проте, було прийнято з ворожістю населенням. Максим Бергіяну: Не минули ані два тижні, і я почув про страйки в Галац. По дорозі до дому працівники хотіли купити хліба і не знаходили в магазинах. У Плоєшті з’явилися гасла на вагонах Ми хочемо хліба! Не працюємо без хліба! Масштабні рухи протесту. Чаушеску покликав нас 16 січня. Не усіх, тільки мене і Анджело, і наказав Розробіть проект, використовуйте пшеницю з державного резерву і виробляйте хліба відповідно до потреб. Ми покинули його бюро і відправилися до Вердеца, де останній покликав і Ану Мурешан. Тоді я сказав Мікулеску, з яким я взяв участь на першому засіданні: Пане Мікулеску, я ж вас попередив. Чому ми повинні були скоротити споживання хліба? Звичайно, через тиждень мене звільнили з праці. Потому Чаушеску почав псувати продукти: зменшувати алкоголь у напоях, знижувати кількість цукру в продуктах, консерви, масло, все це вело до псування харчових продуктів, бо вони мали роль консервантів. І я не хотів бути учасником цього, тому і сказав їм про це. Мене відправили працювати до Міністерства праці, так щоб я більше не мав нічого спільного з економікою. Ось воно! Хочу сказати, що Чаушеску брав до уваги тільки погані приклади. З Кореї він приніс ідею збудувати навіть заводи їжі.
Попри те що був банальним продуктом, хліб залишився для пересічної людини, до кінця комуністичного режиму, символом свободи, домагань, які означали, в кінцевому рахунку, право кожної людини жити бажаючим життям.
