ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Каллатіс – стародавнє поселення на чорноморському узбережжі

Фахівці та археологи вважають фортецю Каллатіс найбільш важливим культурним центром стародавнього періоду на території сучасної Добруджі.

Каллатіс – стародавнє поселення на чорноморському узбережжі
Каллатіс – стародавнє поселення на чорноморському узбережжі

, 30.03.2015, 11:41

Між 8-6 століттями до н.е. відбулося явище, яке стародавні історики назвали великою грецькою колонізацією. З центрів цивілізації давньої Еллади, колоністи рушили на всі чотири сторони і заснували міські поселення, які перебували у комерційних, політичних і культурних зв’язках із населеними пунктами їх походження. У Чорноморському регіоні греки заснували поселення на всіх берегах. На західному березі, тобто на території нинішньої Румунії зявилися Хістрія, Томіс, засновані колоністами з Мілета, розташованого на східному березі Іонічного моря, і Каллатіс, заснований жителями з Гераклеї Понтійської, міста з південного берега Чорного моря.



Фахівці та археологи вважають фортецю Каллатіс найбільш важливим культурним центром стародавнього періоду на території сучасної Добруджі. Каллатіс була не тільки сильним економічним центром, а й важливим портом, де торговці обмінювалися товарами. Фортеця була заснована грецькими переселенцями з Гераклеї Понтійської на місці гетського поселення, яке згадане в історичних джерелах як Acervetis або Cerbates. Його жителями були гето-даки з Добруджі та греки, які прийшли і заснували фортецю. Сьогодні, на місці колишнього Каллатіса знаходиться місто Мангалія, з близько 33.000 жителів.



Сорін Марчел Колеснюк, директор Музею культурного комплексу Каллатіс, розповів якими є основні сліди старої фортеці, які проіснували до наших днів, що дозволяє нам стверджувати, що мешканці Каллатіса мали важливе культурне життя: ”Перш за все, нам залишилися написи, які ми виявили в Мангалії, так само надписи вчителів на деяких надгробних пам’ятниках. У давній фортеці Каллатіс жили древні письменники, такі як Істрос з Каллатіса, Деметріос із Каллатіса, Гераклид названий ще Лембос та філософ Фалес. У Мангалії було виявлено єдиний на території Румунії древній папірус. Він був виявлений в 1959 році і тому що у Румунії не було ніяких умов для зберігання, він був відправлений до Москви. Всі румунські учені вважали його втраченим протягом півстоліття. Разом з доктором Іоном Песлару, моїм колегою, ми шукали цей папірус і після дворічних пошуків нам вдалося знайти його в 2011 році в Московському центрі реставрації та консервації. Того ж року я й поїхав до Москви і повернув Румунії цей унікальний папірус. Ми не можемо знати точно які інформації містив він, оскільки в контакті з повітрям і сонцем під час його виявлення, текст зовсім зник з папірусу. Була така небезпека, що навіть і папірус міг бути безповоротно загублений, на щастя він потрапив до Москви і міг бути врятований. Тепер на ньому є 154 фрагменти, а на найбільших шматочках фрагментів видніються літери, написані давньогрецькою мовою. Немає на ньому жодного повного слова, тільки кілька літер. Папірус датується 4 століттям до нашої ери.”



Ми запитали Соріна Марчела Колеснюка, що можна побачити у музеї Каллатіс: “У музеї можна побачити безліч архітектурних предметів, серед яких колони, капітелі, архітра́ви (тримальна частина у вигляді балки, що спирається на колонах), фризів з метопами, карнизи, різні керамічні посудини, найбільш важливими з яких є амфори. Маємо і лампи, акведуки, танагрійські статуетки, скляні посудини, зірки похоронні, написи, прикраси, ювелірні вироби, монети та інші металеві предмети. У передній частині музею, бажаючі можуть побачити безліч архітектурних фрагментів. Існує також археологічний парк і я хочу згадати про археологічні залишки в зоні Мангалія. Йдеться про північну стіну фортеці Каллатіс, яку можна побачити, про північно-західну стіну фортеці, яка була виявлена і досліджена. Так само є й княжа могила, розташована у 3 км від Мангалії, по дорозі до населеного пункту Албешть”.



Важливим показником економічного життя колонії Каллатіс є древній порт. Але зараз він нижче рівня моря. Сорін Марчел Колеснюк: “Порт Каллатіс був побудований в ІV столітті до н.е. На жаль, море піднялося близько 2 метри в останні 2000 років і порт та портові споруди перебувають зараз під рівнем води Чорного моря. У 60-их і 70-их роках, дослідник Костянтин Скарлат спустився кілька разів на дно моря і намалював карту древнього порту. Він виявив чимало архітектурних фрагментів, безліч керамічних предметів, зокрема плитки і амфори, так що у нас є карта, яку дослідник опублікував у 1973 році в науковому журналі в місті Клуж. На карту він включив і кілька затонулих суден. Ми також співробітничали з деякими італійськими та угорськими компаніями, які відправили до нас своїх фахівців. Вони посканували морське дно в зоні міста Мангалія і на цих сканерах зявилися уламки стародавніх кораблів.”



Фортеця Каллатіс перетворилася на руїну в результаті нападів кочових народів, пояснює Сорін Марчел Колеснюк: “Десь у ІІ столітті н.е. в регіоні появилися кочові народи. Першими були костобоки, потому готи, карпи, гуни прибули десь навколо V ст. Наприкінці VІ і початку VІІ ст. прибули авари та словяни. Вони повністю зруйнували фортецю Каллатіс і протягом 300 років ми нічого не знаємо про неї. Не має про це археологічних джерел. Потому, десь у ХІІІ ст., на місці стародавнього Каллатіса зявляється місцевість під назвою Пангалія, а назва Мангалія вперше згадана в 1593 році.”



Так стається з майже всіма свідченнями історії, із зниклої фортеці Каллатіс збереглися тільки фрагменти. Вони мало що говорять нам про людей, які жили там, але дають нам можливість уявити собі, що інші секрети, які будуть тут виявлені, зроблять Калаттіс більш привабливою.


Фото: pixabay.com
Сторінки історії Понеділок, 16 Грудня 2024

Математична газета

За свою майже 250-річну історію румунська преса також зафіксувала найдовшу...

Математична газета
Из истории женской прессы Румынии
Сторінки історії Понеділок, 09 Грудня 2024

Підпільна діяльність РКП

Закінчення Першої світової війни не тільки не заспокоїло розпалені душі, які її...

Підпільна діяльність РКП
100 років від дня народження Еуджена Ловінеску
Сторінки історії Понеділок, 02 Грудня 2024

100 років від дня народження Еуджена Ловінеску

У 2024 році румунська культура вшановує одного з найважливіших своїх...

100 років від дня народження Еуджена Ловінеску
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 25 Листопада 2024

Радянські військовополонені в Румунії

Румунія вступила у Другу світову війну 22 червня 1941 року, коли разом з Німеччиною...

Радянські військовополонені в Румунії
Сторінки історії Понеділок, 18 Листопада 2024

Концентраційні табори в Береганському регіоні

Історично малонаселений, але сільськогосподарський родючий регіоном, Береган...

Концентраційні табори в Береганському регіоні
Сторінки історії Понеділок, 11 Листопада 2024

Джузеппе Мадзіні та румуни

Румунія є витвором західноєвропейських ідей першої половини XIX-го століття та...

Джузеппе Мадзіні та румуни
Сторінки історії Понеділок, 04 Листопада 2024

Газета Scînteia

Одним із потужних знарядь пропаганди комуністичного режиму була друкована...

Газета Scînteia
Сторінки історії Понеділок, 28 Жовтня 2024

Розрив співпраці Секурітате з КДБ

Найстрашнішою інституцією румунської комуністичної держави була «Секурітате»,...

Розрив співпраці Секурітате з КДБ

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company