1 грудня 1918 року – Національний день Румунії

1 грудня 1918 року, Трансільванія об'єдналася з Румунією, і таким чином, були закладені основи Великої Румунії.

Steliu Lambru, 01.12.2014, 06:51

1 грудня 1918 року, Трансільванія обєдналася з Румунією, і таким чином, були закладені основи Великої Румунії. На Національних Зборах в місті Алба-Юлія, тисячі румунів затвердили акт про обєднання з Королівством Румунії. У архівах Центру усної історії Румунського товариства радіомовлення зберігається цінний звуковий документ, що засвідчує імпульс того року, що вважався новим початком після Великої війни 1914-1918 рр. Це голос греко- католицького єпископа Юліу Хоссу, який зачитав народу, що зібрався там, резолюцію Зборів. Мученик, який пережив комуністичні в’язниці, Юліу Хоссу народився в 1885 році і помер 1970-го року. Значення цього документа полягає насамперед у тому, що зберігає голос Юліу Хоссу. По-друге, документ містить політичні, економічні, соціальні і громадянські прагнення румунів тих часів. Запис було зроблено таємно в 1969 році, за рік до смерті видатної людини румунської нації та греко-католицької церкви.

Релігійна складова була для єпископа Юліу Хоссу найважливішим внеском до цієї великої події: “Брати мої! Настав час великих звершень, коли Бог говорить через свій віруючий народ про істину, якої прагнув протягом багатьох століть. Сьогодні, через наше рішення здійснюється Велика Румунія, одна неподільна, і всі ми одноголосно заявляємо, що назавжди об’єднуємось з матір’ю- батьківщиною, Румунією! Я раб Божий, єпископ Юліу Хоссу, зачитав ці слова низьким голосом, але з великою любов’ю до твоєї любові та милосердя, Господи, за те, що ти даруєш нашому народу і нашій країні, і бережи її від усіх небезпек. Щоб вона утверджувалась і росла на правді та істині.”

Але слова Юліу Хоссу мали і реалістичний вимір, оскільки стосувались прагнень всіх тих, хто вірив у створення Великої Румунії: “Національні Збори всіх румунів з Трансільванії, Банату та Угорської країни, яких представляють їх законні представники тут у Алба-Юлія, 1 грудня 1918, утверджують обєднання тих румунів та всіх територій, заселених ними, з Румунією. Національні Збори проголошують, насамперед, невідємне право румунської нації на весь Банат, між річками Муреш, Тисою і Дунаєм. Національні Збори надають вищезгаданим територіям тимчасову автономію, до засідання Установчих зборів, що будуть обрані на основі загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. У звязку з цим, як основні принципи формування нової румунської держави, Національні Збори проголошують наступне: повну національну свободу для всіх співіснуючих націй, кожна з них буде мати право на освіту рідною мовою, своїх представників в адміністрації та юстиції. Кожен співіснуючий народ отримає право на представництво у законодавчому органі і уряді країни, в залежності від кількості населення. Надаватимуться рівні права і повна свобода для всіх релігійних конфесій в державі. Реалізація досконалої демократичної системи в усіх сферах суспільного життя, загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні для обох статей від 21 року, для представлення у селах, повітах і парламенті. Повна свобода преси, зборів і обєднань, вільна пропаганда всієї людської думки, радикальна земельна реформа. Це дозволить селянам мати землю, що найменше для власного прожитку, і обробляти землю з сімєю. Керівним принципом цієї аграрної політики є з одного боку соціальне нівелювання, а з іншого підвищення виробництва. Промисловим робітникам буде забезпечено ті самі права і переваги, як і в найбільш розвинених промислових країнах Заходу”.

Міжнародний вимір цієї події був ясно визначений Юліу Хоссу: “Національні збори висловлюють бажання, щоб Мирний З’їзд сприяв мирному співіснуанню вільних націй таким чином, щоб справедливість і свобода були забезпечені для всіх великих і малих народів в однаковій мірі, і в майбутньому, щоб була виключена війна як засіб врегулювання міжнародних відносин. Румуни, що зібралися на цих Національних Зборах вітають своїх братів на Буковині, що звільнились від ярма австро-угорської монархії і обєднались з Румунією. Національні Збори вітають з любовю та ентузіазмом звільнення пригноблених народів австро-угорською монархією, а саме чехословацький, австро-німецький, югославський, польський та русинський народи, і вирішує, щоб це вітання було донесене всім цим народам. Національні Збори смиренно клоняться перед памяттю тих сміливих румунів, які в цій війні пролили кров за здійснення наш ідеалів віддавши життя за свободу і єдність румунського народу. Національні Збори висловлюють вдячність союзним державам за блискучі битви, які вели наполегливо проти ворога підготовленого протягом багатьох десятиліть для війни і вирвали цивілізацію з лап варварства “.

У 96 років, після акту від 1 грудня 1918 року, слова мученика Юліу Хоссу є заповітом добре зробленої роботи. І це є доказом того, що щаслива та людина, котра живе на волі, а не під тиранією.