Громадянська участь у створенні геопарків ЮНЕСКО

Румунія є ідеальним місцем для тих, хто вірить у гармонійну взаємодію між людиною та природою.

Christine Leșcu, 05.01.2022, 06:45

Країна з численними прекрасними
природними ландшафтами, різноманітними з точки зору рельєфу, флори та фауни, а
також з традиційними громадами, вписаними в ці ландшафти, особливо в гірських і
горбистих районах, Румунія є ідеальним місцем для тих, хто вірить у гармонійну взаємодію
між людиною та природою. Саме в цьому полягає специфіка Глобальної мережі
геопарків ЮНЕСКО, що поєднує сталий розвиток з екологією, до якої входять і два
румунські проєкти: Підгірна Олтенія і Бузеуський край. Пропозиції про присудження
певній території статусу геопарку ЮНЕСКО є предметом ініціативи
громадянського суспільства, що є абсолютно нормальним для проєктів, які
підкреслюють важливість місцевих громад у захисті навколишнього середовища та
раціонального використання природи.

Флорін Стойкан, представник Асоціації
Когайон є одним із тих, хто кілька років тому виступив за створення
національного парку Буїла Винтураріца в повіті Вилча (центрально-західна
частина Румунії). А в червні 2020 року він надіслав до ЮНЕСКО лист з
пропозицією про включення до Глобальної мережі геопарків ЮНЕСКО регіону
Підгірна Олтенія, пропозицію, яку підтримала Національна комісія Румунії у
справах ЮНЕСКО та 60 партнерів проєкту.

Про головні плюси регіону Підгірна
Олтенія та про його географічне розміщення відносно парку Буїла Винтураріца розповідає
Флорін Стойкан. «Це більший периметр, практично Національний парк Буїла Винтураріца
є перлиною на короні, навколо якої розташовується геопарк. Парк має площу 4500
га, а геопарк у 15 разів більший і включає територію шести населених пунктів Вилчанського
повіту від села Вайдеєнь до курорту Беїле Оленешть. До нього входять два
невеликих курорти – Горезу і Беїле Оленешть і чотири сільські населені пункти.
Але в дійсності Підгірна Олтенія набагато більша. Вона простягається від річки Олт
до Дунаю, але наш проєкт зосереджений на повіті Вилча, тому що неурядова
організація, яку я очолюю, будучи маленькою та з обмеженими ресурсами, не має можливості
займатися всією Підгірною Олтенією. Однак я вибрав цю назву лише для того, щоб
стати шлюзом для подальшого розширення проєкту. Це невелика територія, на якій спостерігається висока концентрація та
різноманітність природних та культурних об’єктів. Геопарк означає
георізноманіття та біорізноманіття, тож природна спадщина: ландшафти, печери,
ущелини, місця скам’янілостей, горезька глина, з якої виготовляють кераміку, а
потім культурне різноманіття. Це територія з дуже високою концентрацією
історичних пам’яток, музеїв, традицій, місцевих майстрів і ремісників, а
геопарк намагається об’єднати їх у пропозиції, які популяризують та рекламують всю
зону туристичного призначення.»

Після подання кандидатури наступним кроком
для отримання статусу геопарку ЮНЕСКО є подання документації з проєктами, що
стосуються відповідної території, з їх подальшою оцінкою міжнародними
експертами ЮНЕСКО, які проводять на цій території тиждень. Весь процес включення
Підгірної Олтенії до Глобальної мережі геопарків ЮНЕСКО триватиме до 2024 року,
каже Флорін Стойкан, який додав, що доведеться чекати декілька років, але воно
того варте. «Є багато переваг. Перш за все, мова йде про поняття, яке в
порівнянні з природоохоронною територією якось перевернуто. На відміну від об’єктів
природно-заповідного фонду, де держава запроваджує обмеження та надає ресурси
для дотримання цих обмежень, геопарки – це території, де в значній мірі
пропагується сталий розвиток на основі природної спадщини. Ми багато працюємо з
місцевими партнерами, які надають послуги та пропонують продукти, які після
виходу на ринок, приносять вигоду через туризм. Але не тільки це, тому що з
часом громади усвідомлюють справжню цінність спадщини, яку вони мають й автоматично
ми отримуємо органічний захист з боку місцевих громад, які починають цінувати
природну та культурну спадщину.»

Ще одним проєктом, який претендує на
статус геопарку ЮНЕСКО є Бузеуській край, кандидатуру якого подала однойменна громадська
організація. Про райони східної Румунії, які входять до складу Бузеуськго
краю розповідає Резван Попа, президент згадано громадського об’єднання. «Він
включає 18 сіл, розташованих приблизно на північ і схід від річки Бузеу. Це
територія, яка починається від річки Бузеу і включає в себе відомі місця, такі
як грязьові вулкани. Насправді вона складається з чотирьох частин. Зазвичай
люди відвідують грязьові вулкани поблизу села Пиклеле Марь, які є найвідомішими,
але не найвидовищними. Є також місця виверження мулу поблизу населених пунктів Пиклеле
Мічь, Берка і Бечу. Ця територія також включає Живий вогонь та печерні поселення
Колць та Бозіору. До нього також відноситься відоме місцями соляних покладів та
соляними печерами село Минзелешть.»

Резван Попа розповів на якому етапі
заходиться кандидатура Бузеуського краю на статус геопарку
ЮНЕСКО. «Цей проєкт стартував у 2007 році, тобто минуло більше 14 років. Робота
над ним зайняла багато часу, від реалізації туристичної інфраструктури,
дослідження, популяризації та налагодження партнерських відносин. Ми повинні
були створити критичну масу місцевої підтримки і я маю на увазі не лише політичний фактор, який дуже важливий, а й підприємців, і людей, які там
насправді живуть. Коли був близький до виконання критеріїв ЮНЕСКО, тобто проєкт
мав відповідати 99 критеріям із 101, я заповнив форму заявки і це було в 2020
році. І тоді почалося власне оцінювання. Кейс було оцінено, з одного боку,
комісією ЮНЕСКО, а потім комісією Міжнародного союзу біологічних наук. Вони
практично розробили геологічну частину, щоб побачити, чи йдеться про територію
з природними геологічними цінностями, що становлять міжнародний інтерес. ЮНЕСКО
оцінила власне проєкт та критерії сталості. Тоді я отримав дві позитивні
оцінки, а ЮНЕСКО направила двох польових експертів, які прибули до нас у вересні
цього року. Вони подали звіт до ЮНЕСКО, а 10 грудня Секретаріат ЮНЕСКО схвалив рекомендацію
щодо Бузеуського краю і вона була одноголосно позитивною.»

Отож Бузеуський край готується стати
геопарком ЮНЕСКО, а офіційне оголошення, ймовірно, буде зроблене у березні 2022
року, з нагоди засідання Ради ЮНЕСКО.