Навчальні програми зі збору пластику
Армія ретельного відбору пластику (ASAP) цього року допомагає румунським меріям якнайкраще навчити учнів про вибірковий збір, створювати в школах необхідну інфраструктуру для цього типу відходів та забезпечувати, разом із сміттєвими компаніями...
Christine Leșcu, 03.11.2021, 06:01
Останні дослідження показують,
що в усьому світі виробництво пластику зросте на 40% у наступне десятиліття.
Оскільки пластик є джерелом відходів, що дуже забруднюють довкілля, заходи
необхідно вживати якомога швидше. Ось чому ASAP – абревіатура від англійського
виразу «якнайшвидше» також є ініціалами румунського проєкту, покликаного
привести до кращого селективного збору відходів. Армія ретельного відбору
пластику (ASAP) цього року допомагає румунським меріям якнайкраще навчати учнів
у сенсі вибіркового збору, створювати в школах необхідну інфраструктуру для
цього типу відходів та забезпечувати, разом із сміттєвими компаніями, якість сортування
сміття.
І оскільки, загалом, боротьба із забрудненням та за стійке
життя впливає на нас всіх, особливо в довгостроковій перспективі, ASAP
звертається до наступних поколінь, які, у будь-якому випадку, більш відкриті до
такого роду дій, каже Андрей Борцун, ініціатор Армії ретельного відбору пластику.
«Ми помітили, що до тепер було чимало комунікаційних та освітніх кампаній, які
зазвичай розповідають громадянам, а іноді й молодшій аудиторії, про важливість вибіркового
збору сміття. Але в Румунії, і через це країна демонструє погані результати,
немає інфраструктури, яка б йшла назустріч тим, хто віддає перевагу такій поведінці.
А потім, з огляду на те, що наша цільова аудиторія складалася з підлітків і
молоді, ми поглянули на карту Румунії і побачили, що існує надзвичайна мережа навчальних
закладів. Є майже 19 тисяч шкіл та ліцеїв, що можуть створити найбільшу інфраструктуру
збору сміття по всій Румунії. Звичайно, ми розуміли, що школи підпорядковуються
місцевим адміністраціям чи меріям, незалежно від того чи йдеться про великі
міста чи села. Ще один важливий аспект – закон зобов’язує місцеву владу
вибірково збирати сміття та забезпечувати необхідну інфраструктуру у всіх
державних установах, а отже й в школах. Тобто із законодавчої точки зору все
було і є дуже зрозуміло. У результаті – ASAP намагається надати місцевій владі
всю необхідну інформацію: законодавчу, фінансову, щодо створення інфраструктури
збору, щоб кожна мерія забезпечувала підпорядковані школи належною
інфраструктурою.»
Розпочата навесні цього року як пілотний проєкт у
69 навчальних закладах 6 сектору столиці, програма ASAP за 3 місяці зуміла зібрати
понад 450 кілограмів пластику, понад 6 тонн паперу і понад 130 тонн змішаних
відходів. Згодом було підписано партнерство з 1, 2 і 3 секторами Бухареста, а
також з містами Брашов, Констанца, Ясси, Арад, Сібіу, Тиргу-Муреш, Алба-Юлія, Плоешть
і Залеу. Після міст, ця програма мало-помалу охопила й села, де потрібно ще
більше надолужити у сфері вибіркового збору сміття. Насправді, Європейська Комісія
вже наклала на Румунію штрафи з цієї причини і країна змушена сплачувати
величезні штрафи в наступний період. З огляду на це, реалізація проєкту
здійснюватиметься ще багато років із супутніми цілями, пояснив Андрей Борцун. «Ми
працюємо з підлітками та молоддю. Дослідження показують, що вони демонструють
велику готовність до участі в таких ініціативах, особливо коли отримують
необхідні інструменти. З досліджень ми також знаємо про високу імовірність
того, що підлітки, які сьогодні залучені до цього проєкту, спробують переконати
до аналогічної поведінки й своїх батьків, членів родини та громад. І тому ми
звертаємося до них, а не до іншої аудиторії. Те, що випливає з досліджень, підтверджується
в розмовах з ними. Ми не тільки переконалися в тому, що вони проявляють великий
інтерес до цієї теми, але й констатуємо в них нервове, революційне й розчароване
ставлення до того, що довкола не все відбувається коректніше, не тільки в плані
збору сміття. Ми думаємо і сподіваємося, що значна частина тих, хто буде
залучений до цього проєкту, дійсно стануть кращими громадянами. Тому що нам
важко повірити, що якщо вони покладуть скло, пластик і папір у контейнери
різних кольорів, вони залишаться байдужими до того, що означає жорстоке вирубування
лісу, або що вони не вийдуть голосувати, коли їх покличуть на голосування тощо.
Таким чином цей проєкт розрахований на довгострокову перспективу, а не на якісь
пунктуальні дії, тому що у нас є шанс долучити молодих людей до проєктів, які генерують
глибокі зміни.»
Одним із напрямків проєкту
є аналіз вже зібраних відходів, щоб побачити, чи вони не змішані та чи
дотримується поділу насухітавологі.З цією метою
ASAP ініціювала партнерство з Green Point Management, яка реалізує проєкти з
розширеної відповідальності виробника. Як саме це вплинуло на проєкти ASAP, ми дізналися
від директора Андрея Дінеску. «Ми дійшли висновку, що визначення складу
відходів дуже потрібне. Що означає визначення складу? Це процес, який базується
на деяких діючих стандартах і фактично передбачає збір відходів з цих шкіл, їх перевезення
на спеціальні платформи, де наші фахівці фактично розділили їх на види. Це було
важливо, тому що таким чином ми побачили, скільки відходів, що підлягають
переробці, втрачається у відходах, які вважаються комунальними, оскільки немає
селективного збору. Ми були не дуже здивовані, коли зрозуміли, що до 40%
відходів, які вважаються комунальними, фактично підлягають переробці, якщо їх
збирати вибірково. Як правило вони мали б бути перероблені і повернуті в
економічний цикл, замість того, щоб потрапити на сміттєзвалище.»
Враховуючи такий великий
показник – 40%, змішування побутових відходів з переробними, не є випадковим, а
свідчить про відсутність селекційної інфраструктури в багатоквартирних
будинках, мікрорайонах та установах, а також про недостатню освіченість людей,
каже Андрей Дінеску. «Цей процес виховання має бути довготривалим. Але після
того, як людям розповідають про необхідність вибіркового збору сміття, в їх
розпорядження має бути поставлена доступна
інфраструктура селективного збору. З усіх наших попередніх проєктів ми зрозуміли,
що немає першого без другого. Я вважаю, що Румунія досягла того моменту, коли
вона повинна зробити реальні кроки в цьому напрямку. Ми є державою-членом ЄС і
маємо певну відповідальність перед іншими, але в першу чергу перед собою.
Освіта, обізнаність та інфраструктура є обов’язковими. Муніципалітети мають
доступ до фінансування для цього. Крім того сміттєві компанії знають, що
робити. Їх просто потрібно долучити та мобілізувати. Так само й населення готове
до наступного кроку. Ми бачимо все більше людей, які вимагають більше відповідальності
в цьому напрямку, в тому числі від мерій. Я щиро вірю, що національний освітньо-просвітницький
проєкт є найкориснішим.»
Для впровадження цього
інформаційного проєкту громадська організація ASAP уклала партнерство не лише зі
згаданими меріями, а й з Міністерством екології, вод та лісів та Національною
радою учнів.