Чи мають намір румуни змінити роботу після пандемії
Ми повертаємось до нормального стану, принаймні з точки зору динаміки ринку праці. Такими є висновки останнього дослідження, проведеного сайтом e-jobs...
Luiza Moldovan, 09.06.2021, 05:53
Як виглядає румунський ринок праці після більш ніж року пандемії? Чи збираються румуни здаватися? Наскільки сильна їхня мотивація, коли мова йде про професійну діяльність?
Ми повертаємось до нормального стану, принаймні з точки зору динаміки ринку праці. Такими є висновки останнього дослідження, проведеного сайтом e-jobs. Румуни мають намір змінити місце праці після пандемії, і, коли кажемо це, ми маємо на увазі зміну сфери діяльності. Більше того, вони хочуть спробувати відкрити бізнес. Ралука Думітра є керівником відділу маркетингу веб-сайту e-jobs та одним з найбільш обізнаних на ринку праці голосів. Якими є наміри румунів після того, як ми позбудимося пандемії, запитали ми її: Звичайно, румуни чекають фінішу пандемії, щоб зробити професійні зміни, які якимось чином через невизначеність, що панувала в попередньому році, вони продовжували відкладати. Згідно з останнім проведеним нами опитуванням, 45% респондентів кажуть, що першим, що вони хочуть зробити після пандемії, буде пошук нового місця праці. 11% з них відповіли, що хочуть змінити навіть сферу професійної діяльності, а 9% збираються покинути країну. Окрім того, здається пандемія заохотила румунів самостійно спробувати завести власний бізнес, оскільки 6,5% з них заявляють, що хочуть відкрити бізнес після відновлення економіки. Лише 5% хочуть вимагати збільшення зарплати на поточному місці праці, тоді як 14,5% не планують робити жодних професійних змін.
Ексклюзивний перехід до роботи на відстані створив або підтвердив професійні категорії, так би мовити … розбалені кризою в галузі охорони здоров’я. Наприклад, ІТ-спеціалісти не постраждали від пандемії, навпаки зазнали величезного зростання. Ралука Думітра: Зараз фахівці та ІТ-спеціалісти легко знаходять місце праці, якщо навіть не простіше ніж до пандемічного періоду. На ринку все ще існує дуже, дуже велика потреба у фахівцях, про яких ми говоримо. Аналогічно, ІТ-спеціалісти залишаються затребуваними, тим більше, що ІТ-сфера все ще залишається сферою, яка не постраждала у період пандемії, а навпаки зросла за цей період. Для фрілансерів та кандидатів старше 45 років ситуація не обов’язково рожева, тим більше, що ці дві професійні категорії найбільш постраждали під час пандемії. І, якимось чином, з цієї причини конкуренція на знайдення роботи досить висока.
Скасування обмежень повернуло на правильний шлях найбільш постраждалі галузі. Про які сфери діяльності йде мова, розповідає нам Ралука Думітра: Ринок праці дає все більше ознак того, що він стабілізується і рухається на краще. І я кажу це тому, що теперішня ситуація схожа на аналогічну ситуацію 2019 року. Після пом’якшення обмежень, сфери діяльності, що сильно постраждали від пандемії, також дають ознаки про відживлення, тому ми бачимо вражаюче зростання робочих місць у таких секторах як ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) або транспорт. І після стабілізації ринку кандидатам буде легше знайти роботу.
Чому румуни хочуть змінити роботодавця? Що спонукає людину до боротьби, коли йдеться про переживання всіх стресів від зміни роботи? Ралука Думітра, керівник відділу маркетингу веб-сайту e-jobs: Заробітна плата залишається важливим вирішальним фактором коли мова йде про зміну місця праці у румунів, і я кажу це, тому що основною причиною того, чому більшість кандидатів продовжують надалі бажати змінити роботодавця, є саме бажання мати більшу зарплату. Про це заявили 31% респондентів останнього проведеного нами дослідження. Наступними двома причинами, через які румуни бажали б змінити професію, є кращі можливості для професійного зростання (17%) та стабільніша компанія (12%). Професійна реконверсія також з’являється в цьому випадку, оскільки 11% румунів залишили б свою нинішню роботу, якщо знайшли б роботу в іншій галузі діяльності. Можливість покинути країну та кращий пакет виплат на додаток до заробітної плати також є причинами зміни роботодавця (6%).
Висновок: Якщо ми чогось навчилися під час цієї кризи у сфері охорони здоров’я, то це те, що, якими б болючими не були життєві удари, ми не можемо нічого робити, крім як підвестися на ноги, обтрусити пил і заглянути вперед.
