Як нам відтворити 80-ті роки?
Цього року в грудні відзначається 30-а річниця антикомуністичної революції 1989 року, хороша можливість для підсумків, вшанування пам'яті жертв і ... можливо ностальгії.
Christine Leșcu, 06.03.2019, 00:25
Цього року в грудні відзначається 30-а річниця антикомуністичної революції
1989 року, хороша можливість для підсумків, вшанування
пам’яті жертв і … можливо ностальгії. Але це може бути також підхідним моментом
позбавитися громадянської апатії, так як подумали і представники Асоціації «Funky Citizens».
Виходячи з
принципу, що учні повинні набути більшого досвіду, щоб зробити навчальний процес максимально
запам’ятовуючим, особливо коли йдеться про громадянське виховання,
Асоціація «Funky Citizens» ініціювала проект квартири 80-х
років, під назвою 80east. Квартира влаштована як у ті роки, з меблями,
предметами та оточенням того періоду. Тому літні люди, які переступають поріг цієї квартири, згадують про той період, а молодші люди можуть безпосередньо зрозуміти контраст між тодішніми обмеженнями і недоліками
і сьогоднішніми правами. У цій лабораторії громадянського виховання, учням ліцеїв
пояснюють функціонування нинішньої демократичної системи, щоб вони зрозуміли, які у них права
та обов’язки і яким чином вони можуть брати участь у процесі прийняття рішень.
Відкрита на початку року,квартира 80-х років вважається міні-музеєм повсякденного
життя останніх років комунізму та лабораторією громадянського виховання, як ми
дізнаємося від Косміна Пожорана,
представника Асоціації «Funky Citizens»: «У цій квартирі діти
здобувають інтерактивний
виховний досвід.
Ми починаємо з щоденних історій, побуту. Вони, можливо, почули вдома дещо про Чаушеску
або Дежа. Але що
вони знають про особисті історії?
Фактично, ми це хочемо показати: які саме
рішення керівників впливають на повсякденне життя людей. Спочатку ми трохи
погралися з ідеєю створення музею, звідси й трохи ностальгічне облаштування квартири. Діти, які
відвідують нас, – це ліцеїсти, тобто їм приблизно 18
років і вони не відчувають ностальгії тих, хто навіть схопив трохи
комунізму. Ми хотіли створити міст між поколіннями, між цими учнями та
їхніми батьками або дідусями, тобто
щоб діти пішли додому і розмовляли зі
своїми родичами про комунізм після візиту до нас.»
Інтерактивність є основним методом … викладання в
квартирі 80-их років, – сказала
Анабелла Костаке, інша представниця Асоціації «Funky Citizens»: «З особистим, грайливим досвідом у поєднанні з історичною
та теоретичною інформацією, учні починають взаємодіяти з тим середовищем і робити
свої власні висновки, а це не відбувається в школі ані на уроках
громадянської освіти, ані на
уроках історії. До речі, проект рушив також з висновку,
що те, що відбувається в школі, занадто мало для того щоб учень співчував тому, що сталося у ті часи, щоб потім резонувати з колишньою несправедливістю і
знати, як реагувати у випадку ймовірного повернення до
тієї системи.»
Прогулюючись по квартирі і ввібравши в
себе світ недоліків 1980-х років, ліцеїсти
повинні виконувати певні
завдання, щоб краще зрозуміти різницю між минулим і сьогоденням. Андрій Булярке з Асоціації «Funky Citizens»взяв участь у процесі окреслення цих завдань: «Цими
завданнями ми хотіли трохи роздратувати
їх і створити певне розчарування. Наприклад, на кухні, одним із
завдань було знайти продукти, що в ті
часи було важче роздобути і які
не знаходилися на кухні. Очевидно, вони не знайдуть ці продукти, і, нарешті, ми
обговоримо розчарування викликане
цією ситуацією. Ми будемо говорити
про недоліки того часу і про ті права, які не дотримувалися тоді, але якими тепер вони користуються. Отже,
цим ми хочемо підкреслити
важливість демократії та участі молодих
людей в поточному
політичному житті.»
Таким чином учні можуть доповнити свої знання про комунізм, що надаються їм у
школі. Наприклад, у ліцеї викладається факультативний курс з історії комунізму, що доступний
лише учням 11-го і 12-го класів. Однак деякі ліцеїсти, які
брали участь у цьому проекті, отримали
від сім’ї деякі знання. Анабелла
Костаке: «Ми були приємно вражені
тим, що багато учнів знали про події, що відбулися 17 грудня 1989 року. У проекті ми запрошували дітей
слухати статтю Радіо Свободи про той день. Цей
запис вони повинні були використати для написання закодованого листа другові або подрузі з Федеративної Республіки Німеччини з проханням надати інформацію про те, що відбувається
саме в Румунії, бо в телетрансляції
Ніколає Чаушеску говорить одне, а з Радіо Свободи дізнаємося про щось інше. Нам треба писати закодований лист, тому
що у ті часи всі листи відкривалися
колишньою політичною поліцією Секурітатя, так що таємниця листування не дотримувалася.»
Потреба в освіті та інформуванні про комунізм існує, доказом про це будучи певні опитування громадської думки, оскільки останнім часом,ця тема не досліджувалася. Наприклад, у
2010 році 44% румунів вважали комунізм цікавою, але
погано застосованою ідеєю. Трохи ближче до сьогодення, у 2016 році, за даними
соціологічного дослідження, більше половини (52%) тих, хто відповів на
запитання «Якою на ваш погляд була
Комуністична партія Румунії у порівняні з теперішніми партіями?» вони відверто відповіли «кращою», у той час як лише 18% вважають, що вона була «гіршою». Більше 40% молодих людей також вважали, що КПР була кращою, ніж теперішні політичні партії. 21-річний студент Факультету
політичних наук Андрей Булярке
пояснив результати цих опитувань: «Оскільки молоді люди не жили у тому періоді, музею
новітньої історії не існує, а в школах не
викладають уроки з історії комунізму,
вони не мали джерел інформації про комунізм. Однак вони вважають, що краще жилося у ті часи, і це, на мій
погляд, через відсутність недовіри до нинішньої системи або урядування.»
Розчарування по
відношенню до теперішньої системи та установ можна
подолати тільки змінивши фактичну
ситуацію. А це означає саме
знання та громадянську участь.