Пристойний рівень життя румунів
Фонд Фрідріха Еберта в Румунії спільно з Інститутом по дослідженню якості життя і Syndex розрахували суму, необхідну для задоволення біологічних і соціальних потреб людини в Румунії, тобто так званий споживчий кошик...
Christine Leșcu, 21.11.2018, 01:55
У вересні, середня чиста заробітна плата румунів склала приблизно 2.700 леїв (близько 580 євро). За цих умов виникає питання про те, які витрати
можуть покриватися з цієї суми? Нещодавно соціологічне дослідження щодо вартості пристойного життя в Румунії прийшло з
відповіддю на це запитання,
але викликало інші питання.
Фонд Фрідріха Еберта в Румунії спільно з Інститутом по дослідженню
якості життя і Syndex розрахували
суму, необхідну для задоволення біологічних і
соціальних потреб людини в Румунії, тобто суму, необхідну для того, щоб так званий споживчий
кошик елементарних покупок був повним і забезпечив би пристойне життя. Структура цього споживчого кошика містить 11 розділів, з-поміж яких харчування, одяг та взуття, житло, освіта і культура, охорона здоров’я, відпочинок і фонд сімейних
заощаджень. Для задоволення всіх цих потреб, сім’я, що
складається з двох
дорослих і двох дітей, потребує 6.762 леї на місяць, близько 1.450 євро. Для однієї людини, вартість цього
мінімального споживчого
кошика становить 2.552
леї на місяць, близько 547 євро.
Яким чином фахівці розрахували
цей мінімальний споживчий кошик для пристойного життя, ми дізнаємося від Вікторії
Стоїчу, представника
Фонду Фрідріха Еберта в Румунії: Чиста середня зарплата була
розрахована Національним інститутом
статистики (НІС), десь влітку, і становить вона близько 2.700 леїв у місяць. Сума двох середніх зарплат румунської сім’ї не досягає 6.700 леїв, тобто вартості мінімального споживчого кошика. Але
розрахунок і структура нашого споживчого кошика не є описовими, вартість кошика не описує реальність і щоденне споживання румунів. Структура ця описує, що саме повинен містити цей споживчий кошик для пристойного життя. Я підкреслюю слово пристойного. Розрахунки щодо цього споживчого кошика, зроблені НІС минулими роками, стосувалися лише прожиткового мінімуму,
а не пристойного життя. Споживчим кошиком розрахований нами в даний час ми розуміємо посилання на те, що повинно бути пристойним життям, що покриває більше ніж рівень виживання людини, без того щоб говорити про екстравагантні витрати.
Крім того, хоча це соціологічне
дослідження є репрезентативним для міського населення, певна частина витрат сільського населення містяться в ньому, за
словами Вікторії Стоїчу: Ми не включили до нашого дослідження
пенсіонерів та неактивних людей. Дослідження та споживчий кошик – як структура
витрат – є релевантними для міського та працевлаштованого населення. Можливо, цей споживчий
кошик не є репрезентативним для сільських місцевостей, але це не означає, що,
як це було сказано, вартість споживчого кошика для пристойного життя була би
значно нижчою в сільському середовищі, тому що селяни використовують вироблені у
власному господарстві харчові продукти. Щоправда, за цих умов, продовольчий
споживчий кошик буде набагато меншим, але, наприклад, можуть збільшитися
витрати на охорону здоров’я, бо у багатьох селах немає лікарень. Так само,
витрати на освіту можуть бути більшими, оскільки у селі немає ліцеїв. Щоб
сільська дитина могла вчитися в ліцеї, батьки повинні їй орендувати квартиру в
місті або їздити щоденно на автомобілі до школи.
Невідповідність між теоретичними витратами, але мінімальними, на це пристойне життя, та румунською реальністю – є першим
елементом, спостереженим румунами з звичайними доходами, такими, як
наприклад, Кетеліна: Цифри є нереалістичними з двох
причин: більшість населення не заробляє в середньому на місяць достатньо, щоб досягти вартості цього мінімального прожиткового споживчого
кошика, по-друге, реальні витрати
сім’ї на елементи, включені до цього кошику, є набагато вищими насправді.
Приклади Кетеліни
стосуються відпочинку і охорони здоров’я. Для охорони здоров’я передбачені витрати,
що в середньому складають 107 лей в місяць (23 євро). Кетеліна: Мені здається,
що витрати на охорону здоров’я недооцінені, оскільки, наприклад, 107 леїв – це занадто
низька сума для медичної допомоги. Так само, якщо хочеш подивитися із дітьми
фільм у кінотеатрі. Вартість квитка – не менше 15 леїв. У нас – двоє дітей, і одноразовий
перегляд фільму в кінотеатрі перевищує 100 леїв, бо вірними супутниками дітей є
завжди сік та попкорн.
Вчителька пенсіонерка Данієла доповнює свій
пенсійний дохід, продовжуючи працювати в різних школах. Вона вважає, що
без додаткового доходу, цей споживчий
кошик був би
набагато біднішим, він ні в якому разі не може
включати заощадження. Що стосується харчових
продуктів, то їх частка складає 20,77% з
витрат на пристойне життя, вважає Данієла: Особливо з останніми
подорожчаннями, я не знаю як ці 20% на місяць можуть
бути достатніми, якщо у тебе двоє
дітей. Якщо їжа готується вдома, то цей відсоток є правдоподібним, хоча, навіть
якщо ти багато готуєш вдома, це припускає
придбання продуктів … Однак, ціни на харчові продукти підвищилися можливо на 10% по
відношенню до минулого місяця.Отже, можна
витратити 20% на продукти харчування лише за умов готування кризового
меню, що не включає м’ясо.
Ось висновок Данієли: Моя пенсія нижче
мінімальної заробітної плати … У мене пенсія на суму 1.700 леїв, але у
мене є додатковий дохід, інакше я не могла би справитися із всіма витратами. Для пристойного життя із середнім доходом, сума ця дуже висока. Цей
споживчий кошик занадто дорогий. Ми повинні подумати, що багато сімей з
двома дітьми живуть за лише 4.000 леїв в місяць.
Підкреслюючи, що мінімальна вартість споживчого кошика
є описовою і є лише точкою відліку, автори дослідження знають про диспропорції, що стають більш очевидними, коли ми говоримо
не тільки про заробітну плату, а й про
загальні доходи людей. Вікторія Стоїчу: 90% дорослих румунів мають максимальний середній
дохід на суму 2.100 леїв (450 євро), отже 90%
румунів мають нижчі доходи, ніж вартість
мінімального
споживчого кошика для пристойного життя, так як ми його розрахували.
Ми – країна з бідним населенням, і здається, що пристойне життя все ще є привілеєм
для більшості з нас,воно будучи зарезервоване для дуже невеликої
частки населення.