Звіт Європейської Комісії про румунську освіту
Румунська система освіти далі виглядає неефективною та без досягнення встановлених цілей щодо забезпечення якісної освіти до 2020 року, - зазначається в опублікованому восени цього року звіті Єврокомісією про освіту та формування.
Christine Leșcu, 14.11.2018, 10:59
Румунська система освіти далі виглядає неефективною та без досягнення встановлених цілей щодо забезпечення якісної освіти до 2020 року, – зазначається в опублікованому восени цього року звіті Єврокомісією про освіту та формування. Застаріла освітня система, відсутність інтересу та мотивації до навчання у школярів, низькі зарплати вчителів, розрив між якістю знань у сільських та міських школах є лише кілька з причин того, що Румунія не досягла значного прогресу впродовж останніх років у сфері освіти. Хоча частка ВВП, яка витрачається на освіту зростає, вона залишається значно нижче рівня середнього показника Європейського Союзу – 3,7% в 2016 році, в порівнянні з середніми показниками в ЄС – 4,7% від ВВП. З 2014 по 2017 рік, кількість учнів, які покинули школу після закінчення 8 класу становила 18%, в порівнянні з середньоєвропейським показником у 10,6%, що є близькою до встановленої цілі 10% в 2020 році. Наявне також явища учнів, які записуються в ліцеї, але потім покидають школу.
Однак, експерти у галузі освіти стверджують, що вищезгадані цілі були встановлені в 2008-2009 роки, враховуючи тодішню ситуацію та окремі прогнози про те, як наша система освіти може досягти прогресу та що не всі країни вирушили з тої самої точки, тоді коли вони встановили для себе цілі. Стосовно рівня передчасного покидання школи, Чіпріан Фартушнік, директор Інституту педагогічних наук, заявив: На даний момент, цей показник є зовсім незадовільним, тому що в 2009 році ми встановили, щоб цей показник до 2020 року становив 11,3%. Прогноз базувався на помірному сценарії, оскільки в той час ми могли були досягти цієї мети без будь-яких проблем. Але, настала економічна криза, речі не розвивалися як ми бажали, і на даний момент, ми дуже відстали від цієї мети. Показник сягає десь 18%. Тепер один з п’яти учнів у Румунії покидає школу до 10 класу.
Що стосується вищої освіти в Румунії, показник значно нижчий рівня середнього показника Європейського Союзу, за деякими винятками, – стверджує Чіпріан Фартушнік: Показник охоплення вищою освітою осіб є трохи кращим, а це стосується зокрема осіб віком від 30 до 34 років, де ми дуже близькі до встановленої мети для 2020 року. Ми одна з країн, які значно прогресували в цій сфері в порівнянні з 2010 роком. На даний момент, рівень фінансування вищої освіти є єдиним, якщо враховувати зокрема проценти від загального бюджету, виділені на освіту, який наближається до рівня інших держав-членів Європейського Союзу. Натомість, витрати на освіту в дошкільних, початкових і середніх шкіл, набагато менші, й на мою думку, головним висновком звіту Єврокомісії є переглядає цих витрат та необхідність розробки нових програм з підтримки базової системи освіти на вищезгаданих рівнях. Оскільки тепер ми ризикуємо мати дві ситуації: з одного боку, діти, які досягають успіху, здобувають вищої освіти і навіть продовжують навчання в аспірантурі та докторантурі, а з іншого боку, багато дітей (один з п’яти), які не завершили здобуття повної загальної середньої освіти.
Навіть якщо в Румунії лише 45% учнів здобувають атестат про повну загальну середню освіту є й учні, які мають дуже добрі результати. Щорічно тисячі учнів беруть участь в національних та міжнародних олімпіадах, а багато з них продовжують навчання в найпрестижніших університетах світу. Детальніше про цю ситуацію розповість Чіпріан Фартушнік: Якби наша система освіти була страшною, як говориться, у нас не було б так багато дітей, які легко впоратися з вимогами школи тоді, коли вони переселяються з батьками в інші країни, у нас не було б олімпійців, у нас не була б така велика кількість дітей, які продовжують навчання у престижних західних університетах, а потім займають важливі посади. Велика проблема полягає у тому, що вони представляють лише частину цілого. Однак, є багато дітей, які стикаються з реальними труднощами щодо вимог у процесі навчання та які дуже легко покидають школу. Кількість дітей, які знаходяться поза системою освіти, відповідно до останнього дослідження, становить сотні тисяч дітей, тому дуже важливо є, щоб в майбутньому наголос ставився на протидії цьому явищу. Тому що, коли дитина призвичаїться не ходити до школи, важче повернути її до школи. У цьому сенсі окремий внесок має шкільна програма «Другий шанс» там де вона працює. Але нам треба дуже боротися за перший шанс, щоб кожна дитина знайшла своє місце в школі, щоб досягла свого потенціалу, щоб почувала себе безпечно та заохоченою.
Європейське дослідження також показує, що рівень зайнятості для випускників у віці 20-34 роки в період з 2014 по 2017 рік, був 76%, у порівняні з середнім європейським показником – 80,2%, в той час як 87,4%, осіб з вищою освітою знайшли місце праці, вище середнього показника в ЄС – 84,9%.