Нетрадиційні методи музичної освіти
Нетрадиційні педагогічні методи для дітей, які можуть бути застосовані й щодо дорослих все більше використовуються в Румунії. Деякі з них включають музику та рух і використовуються як для передачі знань, так і для стимулювання особистої творчості.
Christine Leșcu, 28.02.2018, 04:18
Нетрадиційні педагогічні методи
для дітей, але які також можуть бути застосовані й щодо дорослих, все більше використовуються і в Румунії. Деякі з них включають музику та рух і
використовуються як для передачі знань, так і для стимулювання особистої творчості
або навіть в терапевтичних цілях.
У Румунії ці методи почали використовувати після повалення комуністичного режиму. Саме на початку 90-их, точніше в 1993 році,
німецький музикант Ганнес Гейне представив у нашій країні свій метод музичної
освіти, що має в основі простий принцип: музика має таке ж значення, як мова та
використовується як засіб спілкування з незапам’ятних часів.
Крім того
стародавні музичні техніки можуть бути використані в наші дні, щоб ознайомити
дітей з музикою, і щоб переконати дорослих, часто роздратованих або нетерплячих,
прислухатися та зрозуміти один одного, – каже Ганнес Гейне. «Стародавні племена почали
зі створення звуків та інструментів. А ті, хто не мав інструментів, знаходили
черепашки каміння, дерев’яні палиці та намагалися спілкуватися з їх допомогою.
Те, що було доступним для людини тоді, є доступним і сьогодні. Не треба
використовувати тільки електронні пристрої, можна звернутися до природи, щоб
створити інструменти, прості інструменти з дерев’яних паличок, з черепашок…
Таким чином, кожен має можливість створювати музику, не маючи необхідних знань.»
Цей метод розвиває комунікативні
навички та емоційний інтелект як у дітей, так і у дорослих. Останнім він
допомагає не тільки зняти внутрішню напруженість, викликану стресом та повсякденними
турботами, а також, іноді, навчитися знову спілкуватися один з одним. Ганнес Гейне.
«Дуже важливо прислухатися одне до одного. Коли ти слухаєш як говорить або
співає, це означає, що визнаєш його цінність. Цьому можна навчитися і
завдяки музики. Можна просто слухати, але можна, також, реагувати через музику.
Це основа спілкування.»
Ганнес Гейне подорожував по
всьому світу пропагуючи свій метод музичної освіти у багатьох країнах Європи,
США, Мексики та навіть Японії. Він часто повертається до Румунії, де проводить
семінари для дітей, а також курси музичної терапії у транснаціональних
корпораціях. Давайте послухаємо Ганнеса Гейне. «Я був запрошений школами, різними
установами. Мені не важко працювати з дітьми. Коли діти маленькі, я починаю
роботу з казки, казкового мюзиклу. Маленьким дітям подобаються казки і кожен
інструмент стає казковим героєм. Коли діти виростають вони починають запитувати
про інструменти: як ними користуватися, хто їх зробив, як вони працюють.
Дорослі хочуть знати, як, в свою чергу, навчити інших, або, наприклад, як музичні
інструменти та музика загалом впливають на їх здоров’я, що таке музикотерапія. У
Румунії я мав багато проектів співпраці, співпрацював з Музеєм румунського
селянина, організовуючи творчі майстер-класи. Я працював і в Араді, і в
Брашові, і загалом майже всюди в Румунії.»
Метод Ганнеса Гейне схожий на так
звані активні методи викладання музики для дітей, винайдені на початку ХХ-го
століття композиторами Емілем Жаком-Далькрозом і Карлом Орфом. У Румунії цей
вид музичної освіти став мало-помалу використовуватися в державній освітній
системі після того, як він продемонстрував свою ефективність в проектах,
здійснених неурядовими організаціями. Одним з них є МіМаМузика, а про застосований
ними активний метод розповідає Лучіан Ніколає: «Дитина, до вивчення алфавіту, перед
тим як розпізнавати літери, зв’язувати їх в слова, а потім писати їх, має потребу
говорити якоюсь мовою і розуміти певну мову. Вона вивчає материнську мову, перш
ніж навчитися писати і читати. У музиці діє той самий принцип: спочатку ми вчимося «говорити» мовою музики,
тобто користуватися нею і лише потім вчимося декодувати її та розуміти, що вона означає на когнітивному
рівні, як читати і писати партитури. Я особисто відчуваю себе дуже
близько до Карла Орфа, метод якого поєднує висловлювання вголос, мову, рух,
танець, вокал, мову тіла тобто театр, а також спів та гру на інструментах.»
Фото: www.facebook.com
Цей активний метод є основою
курсів, організованих організацією МіМаМузика і викладається,
серед іншого, Лучіаном Ніколає. «Майстер-класи, що відбуваються в МіМаМузика,
адресовані дітям у віці від 0 до 8 років. Працівники МіМаМузика мали проекти співпраці з різними гімназіями та початковими
школами в Бухаресті, а також з деякими дитячими садочками. Для співпраці зі
школами ми мусимо брати інструменти з собою, тому було зручніше та простіше запросити учнів
цієї школи до нас.»
Ця педагогіка може бути
інтегрована в систему державної освіти, але за певних умов, – каже Лучіан
Ніколає. «Я переконаний, що цей метод може бути інтегрований в офіційну систему.
У Франції, наприклад, є спеціальні зали де відбуваються уроки музики, танцю,
руху, навіть з гімнастичних вправ. І в Румунії, шкільна програма теоретично
пристосувалася до цієї тенденції, а з 0 до IV класів ми маємо уроки музики та руху. За
прикладом Франції, де багато шкіл мають мінімальну кількість інструментів та спеціальні
зали, я щиро раджу такий вид освіти. Навчальна програма є надзвичайно відкритою
і щедрою, вона створена людьми, які обізнані з цими методами активної освіти.
Тим не менше, від теорії до практики велика відстань і багато чого залежить від
музичного досвіду вчителя.»
