Гендерна рівність в румунському суспільстві

У 2014 році особливо серйозний випадок привернув увагу засобів масової інформації та громадської думки.

Corina Sabău, 02.08.2017, 10:35

У 2014 році особливо серйозний випадок привернув увагу засобів масової інформації та громадської думки. Учениця у віці 18 років з місцевості Велень повіту Васлуй -північний схід Румунії- була зґвалтована сімома молодиками. Після того, як судді наказали заарештувати гвальтувальників, з’явились реакції громади. Як це не парадоксально, але було багато тих, хто заступились за злочинців, кажучи, що жертва «знищила сім сімей», і що «вона хотіла бути зґвалтованою.

Сексистські ставлення і дискримінація за ознакою статі зустрічаються і в інших країнах, навіть і в Європейському парламенті, де польський євродепутат сказав, що «жінки повинні заробляти менше, ніж чоловіки, тому що вони слабші, і менш розумні». Аналогічну заяву було зроблено добре відомим румунським нейрохірургом і політиком, який сказав, що жінки не створені для хірургії. І оскільки в березні дами і дівчата отримують додаткові «уваги» бренди приготували, в свою чергу, сюрпризи. Один прийшов з хлібопекарського ланцюга Павел, у чиїх магазинах, виставили у відповідь, спеціальні вироби Croque і Croque Monsieur.

Андрея Брага, з Центру ФІЛІЯ, неурядова організація, яка бореться проти гендерної нерівності шляхом активізму, пропаганди і наукових досліджень пояснює: «Я думаю, що такі речі можливі, тому що ми не виховані цінувати рівність статі, повагу між жінками і чоловіками, жіночну історію, внесок жінок у суспільстві, щоб навчити нас, якою шкідливою є дискримінація. І крім цих повідомлень, переданих форматорами думки, ми стикаємось і з консервативними поглядами, які нападають на права жінок. Йдеться і про недавній марш проти абортів, який проходив у багатьох містах Румунії, і який публічно засудив жінок за їх право вирішувати, що робити зі своїм тілом. Такі події показують, що ми нічого не вчимось з історії Румунії. Пригадаймо, що аборт був заборонений при комунізмі і що більш ніж 10000 жінок-тільки офіційні дані – померли через це. Цілком очевидно, що ми знаходимось в той час, коли права жінок атаковані цими консервативними цінностями, але у нас немає ніякої альтернативи на рівні освіти. У нас є закони, є Конституція, яка говорить, що ми всі рівні, але реальність, і коли кажу реальність, я маю на увазі і статистичні дані, які показують нам, що є багато нерівності.

Згідно зі статистикою, одна з чотирьох жінок в Румунії зазнала фізичного або сексуального насильства з боку чоловіка, щонайменше один раз в житті, і, згідно з останніми даними Державного міністерства – 2013, 2014, 2015 – число жертв зростає з кожним роком. І якщо ми говоримо про ринок праці, жінки в Румунії отримують меншу платню і їх менше просувають, ніж чоловіків. Румунія має третій найнижчий рівень зайнятості жінок, в ЄС, згідно з даними, опублікованими Світовим банком.

Як зазначила Андрея Брага альтернативу на менталітети і сексистські ставлення з якими ми стикаємося, слід знайти в освіті. Але результати, досягнуті соціологами після аналізу ілюстрацій- більше 1600 ілюстрацій в підручниках, здається, не на користь рівності чоловіків і жінок, навіть якщо говоримо про підручники видані в останні роки. Косміна Ругініш, ініціатор цього обширного дослідження, сказала нам, що вона та інші соціологи мали на увазі два аспекти: гендерне представлення і спосіб у який технологія з’являється на малюнках. Коротше кажучи, дівчата красиві, добре поводяться, одягнені в рожеве з дзеркалом або лялькою в руці. Коли стають дорослими, вони замінюють ляльку на дитину, а дзеркало на каструлю. Хлопцям, однак, дозволено бути неслухняними, володіти мечем підкорювати простір і виявити хімічні формули.

Косміна Ругініш: «Проблема полягає в тому, що дійсність не така, є жінки, які працюють електриками, інженерами, які обрали бути таксистами. Підручники не відображають реальність, звужують її. Підручники не допомагають дітям побачити світ, в якому їх матері мають заняття. Навпаки, вони формують спотворене сприйняття або інтерпретацію, яка не відповідає світу в яому ми живемо. Підручники повинні сприяти збагаченню перспективи, яку має учень щодо до світу, в якому він живе. Підручники повинні б заохочувати дівчат мати прагнення. Але, як ми вже сказали, не тільки не допомагають дітям в цьому напрямку, підручники навіть не допомагають їм спостерігати реальний світ, світ, в якому вони живуть. І якщо ці констатації не здивували нас, коли йдеться про старі підручники, що стосується нових то ми мали інші очікування.

Ілюстрації підтримуються змістом. І добитися зміни в змісті -лише що стосується підручників літератури- їх автори повинні дізнатись, що є жінки письменниці. Більше того, сучасні письменниці. Косміна Ругініш, соціолог: «У випадку підручників джерела цих нерівностей численні. З одного боку, є культурний сексизм в якому ми живемо, і який не утворює проблем в Румунії. З іншого боку, якщо ми розглянемо структуру підручників, вони містять багато літературних текстів дев’ятнадцятого століття. Тексти, як правило, написані чоловіками, з їх перспективи дев’ятнадцятого століття. Таким чином, їх минуле, стає джерелом для реалій наших дітей. Можливим рішенням було б, щоб підручники містили і тексти, написані жінками, і деякі з цих жінок, щоб були сучасними з нами. Як підсумок, крім сексистських представлень, підручники включають в себе багато патріархальних уявлень, які наявні в Румунії ще півтора століття тому. Я запрошую вас подивитися в підручники громадянського виховання, урок про лідера, там без проблем можна побачити гендерні різниці. Як правило, за два три винятки, у всіх підручниках показують лідера хлопця, як і очікувалося.

Як поєднати менталітети дев’ятнадцятого століття, запримічені в підручниках із чинним законодавством? Відповідає Андрея Брага: «У нас є закон і стратегія про рівність між жінками та чоловіками, але стільки часу скільки немає політичної волі, щоб люди вважали, що гендерна рівність є одним із пріоритетів, ми не виправимо багато. І коли я кажу пріоритети, я маю на увазі певні форми насильства, з якими стикаються жінки в державному і приватному секторах. Ми всі знаємо про ці проблеми, але вони завжди залишаються за межами публічного дискурсу. Рідко можна було побачити дебати про створення більше притулків для жертв домашнього насильства, беручи до уваги, що у 13-ох повітах немає подібного притулку. Або маємо законодавчі пропозиції, які сприяють дискримінації або домаганням на роботі, що означає, що за перше порушення, злочинець отримає тільки попередження. Очевидно, що для структурних змін в суспільстві нам потрібне виховання, яке б робилось якомога раніше. І нам потрібна інформація і обізнаність і серед політиків.