Культурні переваги румунів
На перший погляд, певна частина даних останнього барометру культурного споживання - опублікованого Міністерством культури - не є схвальною.
Christine Leșcu, 20.05.2015, 11:16
На перший погляд, певна частина даних останнього барометру культурного споживання – опублікованого Міністерством культури – не є схвальною: приблизно 63% румунів не йдуть ніколи в театр, 39% румунів не читали взагалі в 2014 році, а 79% з них ніколи не відвідали бібліотеку. Тим не менш, як автори дослідження – вчені Національного інституту культурології та дослідження – так і незалежні експерти вважають, що дані ці необхідно інтерпретувати без елітарних претензій і, особливо, у певному контексті.
Андрей Кречун, завідуючий Науково-дослідного відділу інституту, що провів опитування, каже, що в дослідженні приділено увагу як споживанню специфічному високій культурі, так і споживанню специфічному «масовій культурі»: Румуни є споживачами культури, але це залежить від визначення яке ми даємо культурі. Часто ми думаємо про речі, які визначають високу культуру – театри, оперні театри, музеї. Але у наших дослідженнях ми приділили культурі ширше розуміння і вважаємо культурними і ті заходи, що відбуваються під відкритим небом, а також так-звані популярні музичні стилі… Це залежить і від місця проведення заходу, міське чи сільське середовище, але в цілому, ми не можемо стверджувати, що населення Румунії не споживає культуру.
У свою чергу, історик і літературний критик Іон Богдан Лефтер запримітив суміш двох типів переваг – високої культури і масової культури – суміш, що зустрічається і в інших суспільствах: Якщо ми очікуємо, щоб у такій країні як Румунія, культурне споживання знаходилося би на високому рівні – тобто всі румуни читали би по одній книзі на тиждень або місяць, ходили в театр або часто відвідували музеї – тоді це опитування викликає розчарування. Якщо дивитися на те, що вважається нормальним в світі, на західний тип суспільства, частиною якого є й ми, то вони подібні. Не дуже вражаючі дані цього дослідження вказують на звичайне суспільство із людьми, які споживають культуру, але й менш освіченими людьми, багатими людьми, але й бідними людьми. У таких суспільствах, культурне споживання є лише одним з інших.
До речі, один з висновків дослідження стосується появи так званого культурного споживання всеїдного типу і розвитку гібридних культурних практик, які об’єднують кілька видів заходів для проведення вільного часу. Бути присутнім на показі вистави або фільму, на концерті, вважається розвагою, каже Андрей Кречун: Торгові центри користуються популярністю, в тому числі для споживання культури і кіно, а також є місцями для спілкування. І театральні вистави, які почали відбуватися не тільки в спеціальних приміщеннях, але й альтернативних, зокрема, залучають молодь, тому що ці простори пропонують більше досвіду, в тому числі проведення вільного часу з друзями.
За цих обставин, відчувається невелике збільшення участі в різних виставках, але й відвідування музеїв. Наприклад, у Бухаресті, 63% румунів щомісяця ходять в театр, 62% з них відвідали музей історії за останній рік. Музеї історії лідирують у списку переваг румунів, за ними слідують музеї природничих наук. Фестивалі, так само, дуже популярні. 48% румунів беруть участь у фестивалях музики й кіно, а 43% йдуть на розважальні і музичні вистави. Крім того, в останні роки, у Румунії, кількість респондентів, які були присутніми, щонайменше, на одній театральній виставі, оперній виставі чи концерті класичної музики неухильно зростає. Більша частина цих глядачів, однак, приходить на дуже невелику кількість показів у вузькому жанрі і не розвивають інтерес до художнього акту.
Отже, ми є свідками феномену культурної грамотності, а не лояльності глядачів до конкретного типу високої культури. Про інші переваги румунів розповідає теж Андрей Кречук: Взагалі улюблений стиль музики населення Румунії – це народна музика. Наступні місця відведені стилям естрадної музики. Що стосується музичного стилю, що полягає у суміші циганської музики, музики поп та музики близького сходу, який у Румунії називається манеле, відчувається незначне зниження його популярності. Певний бум цього музичного стилю відбувся в період між 2007 і 2009 роками, але тепер він знизився. Комедії є одними з перших варіантів у театральних постановках, разом з мультимедійними виставами.
Читання, натомість, є явищем у занепаді: у 2014 році, 39% румунів зізналися що вони не читали жодної книги, 18% читали щоденно, а 16% читають раз чи двічі на місяць, 13% раз чи двічі на тиждень, а 14% раз чи двічі на рік. Якщо зробити простий підрахунок, то відсоток тих, хто читає є більшим, ніж тих, хто не читає. Це твердження, однак, було заперечено представниками видавництв і вважається помилковим тлумаченням. Чому? Дізнаємося від Міхая Мітріке, виконавчого директора Федерації видавців Румунії: Цей барометр суперечить усім попереднім соціологічним спостереженням, в тому числі Євробарометру, опублікованому лише рік тому. Наприклад, у дослідженні, опублікованому Міністерством культури, зазначено, що румун читає книгу на місяць. Це абсурд, враховуючи, що тільки рік тому, така ж частка Румунії – майже половина – читала одну книгу в рік. Такий стрибок у споживанні книги можна вважати тільки помилковим тлумаченням даних. Книгоринок стагнує протягом багатьох років на рівні близько 100 млн євро, тобто 60 млн – це традиційний ринок і 35-40 млн – ринок підручників. У Румунії, незважаючи на заохочувальні заяви влади, люди не читають. Держава нічого не робить аби стимулювати читання серед учнів, аби просунути книгу в громадах, де її так потрібно.
Таким чином, диверсифікація культурних варіантів але й збільшення засобів доступу до культури – таких, як Інтернет і цифрові технології – змінюють і наше сприйняття про високу культуру і масову культуру.
