Догляд за літніми людьми
27,5% літніх румунів старших 65 років (майже 900 000 людей) живуть в умовах крайньої бідності, у порівнянні з європейським середнім показником, який складає 7%. І, з цих літніх людей, кожен п'ятий потребує догляду вдома.
Christine Leșcu, 08.04.2015, 03:52
27,5% літніх румунів старших 65 років (майже 900 000 людей) живуть в умовах крайньої бідності, у порівнянні з європейським середнім показником, який складає 7%. І, з цих літніх людей, кожен пятий потребує догляду вдома, але тільки 0,23% отримують таку допомогу. Це строга статистика, мало відома широкому загалу, і може тому важко змиритись з нею. Більше того, представники неурядових асоціацій, що забезпечують догляд цим людям стверджують, що в той час як понад 350 000 людей в Румунії потребують догляду вдома, із загального бюджету соціального забезпечення та міністерства, в 2012 році отримали гроші на догляд вдома тільки 29 306 людей.
У таких умовах, неурядові організації обєднали свої зусилля, щоб компенсувати якнайбільше брак державних коштів. Послухаємо Дойну Крингашу – виконавчого директора Карітас Румунія: “Карітас Румунія, два роки тому, почала створення платформи для неурядових організацій, що надають медичні та соціальні послуги для літніх людей. За короткий час нам вдалося зібрати 57 неурядових організацій з різних країн, які приєдналися до цієї неформальної мережі. 81% організацій-членів SeniorNet повідомляють про стійке зростання попиту на догляд вдома. На жаль, не всі прохання задовольняються, тому що є деякі невідповідності в наданні соціальних послуг в Румунії.”
Хоча в даний час працюється над картою потреб літніх людей, щоб побачити саме якими вони є, і в яких регіонах країни необхідне найбільш термінове втручання, вже можна виділити ряд потреб. Залежно від них, неурядові організації надають, зокрема, наступні послуги: догляд вдома, психологічне консультування, соціальну допомогу, догляд за хворими, допомогу у різних домашніх справах, які літні люди не можуть самі виконувати. Багато з проблем виникають з бідності, але й від самотності.
Деякі літні люди забуті родиною, інші живуть синдром “дітей, що поїхали працювати за кордон”, як багато дітей живуть без батьків, які стали заробітчанами. Дойна Крингашу: “Вони, як правило, літні люди, які живуть самі, тому що вони не мають членів сімї — бездітні, вдови і вдівці або їх покинули діти. Або через хворобу втратили свою незалежність, і не в змозі вирішити повсякденні питання, від особистої гігієни до відвідування лікаря, щоб отримати лікування. Також слід зазначити, що Румунія стикається з підвищеною еміграцією молодого населення. Це означає, що в сільській місцевості залишились переважно люди похилого віку, які не мають підтримки з боку сімї або від місцевої влади.”
З іншого боку, багато пенсіонерів взяли свою долю в свої руки і створили свої власні структури з надання допомоги. Прикладом може бути Будинок взаємодопомоги пенсіонерів “Людяність“. З 1 400 000 членів на національному рівні та 35 400 в Бухаресті і прилеглих районах, ця установа функціонує за допомогою членських внесків, спонсорства і малого бізнесу, прибуток якого використаний для потреб пенсіонерів. У одному з найбідніших районів столиці знаходиться одне з приміщень Будинку “Людяність“, містечко літніх людей з невеликим магазином, майстернею з пошиття та ремонту взуття, перукарня, аптека, медичні кабінети.
Все за помірними цінами, без надбавок, запевняє нас Георге Кіору голова Національної федерації Будинків взаємодопомоги пенсіонерів, який розповідає, скільки вносять вони, щоб мати доступ до цих послуг: “Йдеться про внесок кожного члена. Коли виходить з асоціації йому повертаються внески. Крім членських внесків, вони платять 3 леї щомісяця, 70% використовуються для похорону, а решта для інших потреб. Внесок залежить від розміру пенсії. Але з самого початку кожен член платити 20 леїв. Після цього члени можуть позичати зі спільного фонду залежно від внесків. А процентні ставки від 1% до 14%.”
Хоча магазин, майстерні та медичні кабінети призначені людям, які можуть рухатися, Будинок “Людяність” подумав і про тих, хто не може рухатись та організовував програми для них. Георге Кіору: “Є випадки, коли пенсіонери не були в їхньому житті до лікаря, і ми відправляємо лікаря до них. Ми організуємо медичні каравани, які йдуть у села. У сільській місцевості, старі люди забуті і покинуті. Хліб і продукти харчування доставляємо і людям, які не можуть пересуватись. Інший проект включає в себе договір з UnitedAway за участю 100 пенсіонерів, які приковані до ліжка, яким надсилаємо продукти харчування, засоби гігієни, фельдшерів, стоматолога і працівників які доглядають за ними вдома. Останні рідкісні люди, тому що вони готуються у нас, а потім їдуть працювати за кордон. Держава нам ні в чому не допомагає.”
У даний час уряд працює над національною стратегією по захисту літніх людей, яку слід значно покращити, згідно Дойні Крингашу: “Тепер це питання винесено на громадське обговорення Міністерством праці та соціального захисту. Винесена на громадське обговорення і Національна стратегія щодо заохочення активного старіння і захисту літніх людей. Ми вітаємо цю ініціативу, але аналізуючи проект ми знайшли дуже багато недоліків. Наприклад, просувається активне старіння, але не йдеться нічого про умови в яких проживає більшість літніх людей.”
До прийняття цієї стратегії, неурядові організації шукають незалежні джерела фінансування або освоюватимуть європейські кошти, що виділяються на період 2014-2020 рр.