Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Суспільство сьогодні » Сільські бібліотеки

Сільські бібліотеки

Christine Leșcu, 18.03.2015, 05:05

Відповідно
до останнього культурного барометра 47% румунів читають лише одну книгу в
місяць, яку або купують у книгарні, або беруть у бібліотеці. У цих умовах,
зрозуміло, що прибутки румунського книжкового ринку не є великими і немає вражаючих
тиражів. Наприклад, у 2013 році книжковий ринок у Румунії оцінювався в 60 млн
євро, що представляє загальний обсяг продажів книг, як в електронному так і в
друкованому вигляді, в той час як в інших країнах (особливо на Заході) прибутки
книжкових ринків перевищують сотні млн євро.

В
останні роки зростають лише продажі та видання електронних книжок. У книгарнях
румуни купують в середньому одну книгу в рік, а в Інтернеті – приблизно 10 книг
на рік. І оскільки багато людей пояснюють високою ціною книги відсутність
інтересу до книгарень, кращою альтернативою мали б бути громадські бібліотеки.
Однак в дійсності все виглядає не так, тому що і ситуація громадських бібліотек
не краща. Деякі з них, особливо в сільських місцевостях були закриті. В останні
роки з 3300 сільських бібліотек залишилося лише 3000.

У цих
умовах постає запитання: як привабити людей до бібліотек під час економічної
кризи та цифрової революції? Відповідь проста: треба переглянути місце і роль
бібліотеки в громадах. Саме це намагається зробити Національна бібліотека
Румунії в рамках програми Бібліонет. Розповідає генеральний директор цієї
установи Клаудія Шербан. Проект Бібліонет стартував у Румунії 7 років тому
за фінансової підтримки Фонду Білла і Мелінди Гейтс, та впроваджений у Румунії
неурядовою організацією IREX. Вони взяли на себе зобов’язання за
імплементацію цього проекту, що припускав обладнання 2200 сільських бібліотек
ІТ-апаратурою. Представники місцевої влади мали тільки захотіти цього, знайти
пристойне, чисте приміщення для бібліотеки та взяти на себе зобов’язання
підключення до Інтернету. Як не дивно не всі місцеві органи влади підтримали
цей проект, але 2200 бібліотек із 2800 існуючих є непоганим результатом. У
рамках проекту Бібліонет бібліотекарі пройшли спеціальні комп’ютерні курси,
щоб потім допомогти іншим.

Хоча
походить з неурядового середовища, програма Бібліонет була продовжена
Національною бібліотекою, яка сьогодні успішно впроваджує її, стверджує Клаудія
Шербан. За час впровадження проекту кількість відвідувачів зросла. Більше
того, урізноманітнилися бібліотечні послуги. Якщо до реалізації проекту
Бібліонет, деякі бібліотеки не мали читального залу, а колекція книг
застаріла, після оснащення комп’ютерами кількість відвідувачів почала зростати.
І хоча не всі вони були обов’язково зацікавлені читанням, більшість шукали нову
інформацію або були зацікавлені у комп’ютерних послугах. З 2011 по 2014 роки,
тільки у 400 бібліотеках, 116.000 фермерів подали заявки для
сільськогосподарських субсидій онлайн.

Усі
понад 2000 сільських бібліотек, включених до проекту Бібліонет стали
справжніми лабораторіями для місцевих громад, стверджує депутат Європарламенту
Ренате Вебер, яка відвідала дві з них на запрошення Національної бібліотеки та
голландського фонду Читання і писання. Ренате Вебер побувала у Сібіуському
регіоні, в місцевостях Марпод і Авріг та була приємно вражена побаченим. Ці
бібліотеки стали справжніми лабораторіями різних проектів для місцевих жителів.
Наприклад, в місцевості Авріг я побачила групу дітей, які завантажують з
Інтернету театральні вистави, адаптують їх та ставлять на сцені місцевого
Будинку культури. Їм вдається все це робити і вони вже мають 12 п’єс у
репертуарі. З іншого боку, є група літніх людей, які хочуть зберегти і передати
іншим народні традиції. Вони збираються в бібліотеці і вчать дітей прясти і
ткати. Так само була заснована Асоціація тваринників, члени якої збираються в
бібліотеці, де мають доступ до необхідної інформації. Теж у бібліотеці
проводяться засідання місцевих рад тому, що в обох місцевостях – Марподі й
Аврігу, місцеві органи влади були дуже відкриті до проекту. Є мовні курси, які
проводяться без будь-яких додаткових витрат, бо в кожній громаді можна знайти
когось, хто готовий викладати іноземну мову в певних межах.

Однак
ці двигуни розвитку громад потребують й грошей для належної роботи. Кошти
можна отримати з фондів ЄС. Розповідає Ренате Вебер. Навіть якщо речі, що
стосуються культури й освіти не регулюється законодавством на рівні ЄС і
застосовується принцип субсидіарності, в дійсності є фонди, з яких можна
отримати кошти на цільові проекти. Коли Європарламент обговорить річний бюджет,
я спробую добитися виділення коштів для Румунії, в тому числі для
переобладнання бібліотек.

Підготовкою
бібліотекарів до нової ролі лабораторій у місцевих громадах займатимуться як
Національна бібліотека, так і органи місцевої влади, які бажають приєднатися до
відповідного проекту. Говорить Клаудія Шербан. 80% громадських бібліотек
Румунії знаходяться у сільських місцевостях, це дуже великий відсоток.
Більшість бібліотекарів працюють у невеликих населених пунктах і мають
конкретні професійні потреби. Національна бібліотека підтримає їх в цьому
відношенні по мірі можливостей. Але органи місцевого самоврядування мають
зайнятися пошуком необхідного фінансування для навчальних проектів. Однак вони
не самі в цьому процесі. Коли ми запросили пані Ренате Вебер в Сібіу, нам було
дуже важко обрати найкраще місце, тому що є дуже багато успішних проектів в
країні. Наприклад в Меджидії ми пропонуємо нові послуги, такі як підтримки для
постраждалих від раку молочної залози. Це ініціатива місцевої бібліотекарки і
здійснюється без фінансової підтримки. Реакція місцевих жителів була дуже
позитивною. Їм потрібно більше інформації, але вони не знають де її отримати.
Саме тому бібліотеки повинні залишатися в місцевих громадах і перетворитися з
місця де можна взяти або прочитати книгу на установу, яка надає всебічну
підтримку членам громади.