ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Добруджська суть

У Добруджі, регіоні між Дунаєм та Чорним морем, проживають 14 етнічних меншин, в тому числі українці, нащадки задунайських козаків.

Добруджська суть
Добруджська суть

, 25.01.2022, 05:51

У Добруджі,
регіоні між Дунаєм та Чорним морем, проживають 14 етнічних меншин. Тут
знаходиться найбільша турецько-татарська меншина в Румунії, оскільки понад 400 років
провінція перебувала під управлінням османської адміністрації. Є також
місцевості з великою кількістю росіян-ліпованців та українців, нащадків
задунайських козаків.




Сьогодні наша
історія починається на березі озера Головіца, поблизу румунського узбережжя
Чорного моря, де є село, яке стає все більш відомим завдяки організованим тут
культурним заходам, Вішіна. Усе почалося з того, що містянка вирішила придбати
будинок у селі для проведення там своїх відпусток, але придбання нової нерухомості
викликало в неї пристрасть до популяризації традицій цього регіону.




Мова йде про Б’янку
Фолеску, яку ми запросили сьогодні до нашої студії або розповісти про цей проєкт:
«Якось все прийшло поступово, це було не миттєве рішення. Першим кроком стало
придбання хати у селі Вішіна. Я хотіла знайти тихе, спокійне місце і крок за
кроком, знайшла місце для відпочинку і проведення вільного часу з дітьми.
Потім, мало-помалу закохалася у це село, в його традиції, звичаї, стала краще розуміти
життя в селі, простоту сільського життя – це багатство, яке мені пощастило
отримати лише зараз. І звичайно, після цього мої думки почали рухатися в
напрямку постійного проживання в селі. З часом моє домогосподарство зросло і фактично
я була змушена їхати в село майже кожен день, а згодом – повністю переїхати з
міста у Вішіну. Це було нелегке рішення, очевидно, воно принесло мені багато змін,
але я вважаю, що це було одне з найкращих рішень у моєму житті.»




Б’янка Фолеску обміняла
міський комфорт на просте життя, але після того як ознайомилася з таємницями сільського життя,
від того, як правильно топити піч дровами до покупки в борг на базі «запису в
зошиті» в сільському магазині чи обміну продуктами між сусідами, вона почала
залишати свій відбиток на новому місці проживання. Сьогодні в її будинку в селі
є котел, тому що вона хотіла мінімального комфорту міського життя, але її вплив
поширився на громаду: «Це село не було відомим і тоді я долучилася до
діяльності болгарського танцювального ансамблю, який зберігав традиції села і,
мало-помалу, трохи змінився склад ансамблю, весь його репертуар, видимість. І,
з огляду на те, що цей танцювальний колектив складався з жінок і дітей, я почала
спілкуватися з найбільш репрезентативною частиною мешканців села.»




Б’янка Фолеску
стала промоутером місцевої гастрономії: «Ми взяли участь у певних заходах,
потім організували кілька заходів, в яких хотіли висвітлити страви місцевої кухні.
Я усвідомила, що населення села змішане, тобто не можна обмежуватися лише
гастрономією з болгарським впливом, наприклад, враховуючи, що у Вішіні проживає
лише невелика громада добружських болгар. У цьому селі є й татарська, румунська
гастрономія, зібрана зі всієї Добруджі. Гастрономія тут дуже багатий букет страв,
які можна поставити на стіл. І, так, головним нашим викликом було знайти
якомога більше страв з різними назвами, страви, які можна швидко приготувати і
покласти на стіл. Згадайте, що болгари традиційно займаються овочівництвом, а
серед їхніх страв особливе місце займає овочевий салат «​​закуска», потім керделі
(пироги) з цибулею. Є різні страви місцевої кухні, які я часто презентую. І не
можу не згадати про добруджанський пиріг, який займає почесне місце в моїй
кухні.»




Капітальний
ремонт придбаного будинку та, особливо, його інтер’єру, став для Б’янки Фолеску
першим кроком в облаштуванні в іншому будинку поблизу невеликого живого музею:
«У ньому п’ять кімнат, кожна з яких має свою специфіку. Я подумала представити різні
громади села Вішіна. Середня кімната має болгарську специфіку, поруч знаходиться
кімнату зі специфікою росіян-ліпованців, потім румунська кімната, тому що
румунське населення переважає у Добруджі, а в східній кімнаті об’єднана специфіка турків
і татар. Кожна кімната оформлена в певному стилі, поєднуючи старі предмети, які
ми знайшли в місцевостях з переважаючим населенням відповідних етнічних груп, а
також з новими предметами, що імітують старі предмети.»




Чимало з
представлених там предметів були подаровані мешканцями сіл: меблі, штори,
рушники та ніші предмети побуту. Б’янка Фолеску виготовляє й власні моделі
ажурних квітів, радіючи можливості навчитися у місцевих майстрів. Тоді наша
співрозмовниця також дізналася про добруджанську вишивку, про добружанські
ремесла, про традиційну архітектуру і так почала співпрацювати з музеями
народного мистецтва у Констанці і Тулчі.

Expoziția Bauhaus 2024
Неповторна Румунія Вівторок, 19 Листопада 2024

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті

У 1919 році в Німеччині зародився рух Баугауз, що походить від німецьких слів bau –...

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті
Bacademia
Неповторна Румунія Вівторок, 12 Листопада 2024

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10...

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх
Кадр з фільму
Неповторна Румунія Вівторок, 05 Листопада 2024

Явище «Новий рік, який так і не настав»

На початку вересня фільм «Новий рік, який так і не настав» отримав головний приз...

Явище «Новий рік, який так і не настав»
„Dunărea bună de băut
Неповторна Румунія Вівторок, 29 Жовтня 2024

Питна вода з Дунаю

У 1897 році королева Нідерландів Вільгельміна профінансувала будівництво...

Питна вода з Дунаю
Неповторна Румунія Вівторок, 22 Жовтня 2024

Історії з Калюжи!

Картографії, інтерв’ю з місцевими жителями, відкриття старих і нових слів у...

Історії з Калюжи!
Неповторна Румунія Вівторок, 15 Жовтня 2024

Традиційні ремесла в Горжанському регіоні

У 2008 році був офіційно створений Список нематеріальної культурної спадщини...

Традиційні ремесла в Горжанському регіоні
Неповторна Румунія Вівторок, 08 Жовтня 2024

Фестиваль голубців та холодців

Осінь – це час радості, час святкування врожаю, тому організовується багато...

Фестиваль голубців та холодців
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Вересня 2024

Дойна сьогодні

Другий фестиваль «Туга за дойною», організований асоціацією «Frui Vita», відбувся...

Дойна сьогодні

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company