ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Народний весільний костюм

Неймовірні почуття охоплюють, тебе коли ти ступаєш на поріг Етнографічного музею монастиря Немеєшть. І не тому, що це монастирський музей, а тому, що за експонатами тут криються сотні днів роботи над кожним виставленим народним костюмом.

Народний весільний костюм
Народний весільний костюм

, 14.12.2021, 06:31

Неймовірні почуття охоплюють, тебе коли ти ступаєш на поріг Етнографічного музею монастиря Немеєшть (що знаходиться в Арджеському повіті, південно-центральна Румунія). І не тому, що це монастирський музей, а тому, що за експонатами тут криються сотні днів роботи над кожним виставленим народним костюмом. Експозиція музею переносить в неймовірний світ з весільними кортежами, що складаються з сотень манекенів, одягнених з ніг до голови в традиційний одяг.



Монахиня Лучія Неделя, настоятелька монастиря Немеєшті, розповіла про початки цього музею: «У мене виникла ідея створити невеликий музей, але ми не мали, що в ньому виставляти. Одного разу я поїхала до мами, знаючи, що я походжу з родини з традицією, де народний костюм був завжди на почесному місці. Коли розповіла мамі, чим я хочу займатися, мама сказала мені, що віддає мені всі народні костюми, крім одного, в якому вона хотіла б бути похованою. Я розповіла мамі про цінність народного костюма, сказала, що це традиція, це візитівка румунського народу, яку потрібно зберігати і популяризувати. Сказала, що, насамперед, для мене цей костюм має художню цінність, потім – сентиментальну цінність, і пішла настільки далеко, що сказала, що він має й духовну цінність. Для мене він ніби ікона. Не памятаю все що я тоді наговорила мамі, але врешті-решт вона віддала мені всі народні костюми. А потім я попросила її спитати й інших у церкві, чи не хочуть вони подарувати народні костюми для музею. Я сказала, що усі, хто подарує народні костюми, будуть занесені до книги засновників монастиря, їх імена поминатимуть на святій Літургії. І моя мама переконала багатьох бабусь.»



Наречений та наречена, їхні сестри, їхні батьки, дідусі й бабусі, хрещені батьки, священик і диякон, усі вдягнені у святкові костюми, представлені у кімнаті, де відбувається перше весілля. Настоятелька монастиря розповідає: «На першому весіллі маємо народні костюми 130, 150, 150, 130, 160, 150, 160 -річної давності. У мене є марами (н.р. тонка вуаль, якою жінки покривають голову, коли одягаються в національний костюм) яким 200 років, 150 років. Маємо й марами, зроблені нашими черницями, у нас є майстрині голки, завдяки яким наша слава вийшла далеко за межі Румунії. У церкві можна побачити святу Епітафію, вишиту на замовлення королеви Марії, золотими та срібними нитками тут у монастирі нашими черницями. Її Величність замовила, купила, а потім подарувала її монастирю, щоб черниці могли робити інші шедеври.»



Потім, виявивши, що у неї також є стара обгортка (фота) дружини священика, вона облаштувала друге весілля – сина священика, з ще одним вражаючим показом традиційних костюмів, з багатою вишивкою, багатим мереживом небаченої краси. Усі предмети народного одягу були добре випрані та випрасувані, щоб повернути їм колишній блиск, як розповіла настоятелька Лучія Неделя: «Іноді, ми робили це 5-6 разів: прали дощовою водою, домашнім милом. Якщо з першого не виходило, робили це вдруге, утретє, поки не отримували бажаного результату, тобто того вигляду, в якому ви їх бачите зараз.»



Також за допомогою своєї матері настоятелька Лучія Неделя взула манекенів у личаки і почала описувати весілля у віршах, ілюстроване манекенами. «Після того як я облаштувала перше весілля, коли прийшла додому мама згадала своє дитинство, вірш і заспівала мені пісню та сказала, що, можливо й мені варто спробувати написати кілька віршів до моєї виставки весілля. І так мені прийшла на думку ця ідея, я почала з першого весілля, потім взялася за друге, а після того, як закінчила вірші, презентацію музею у віршах, спробувала написати перший вірш про Святого Василя. Так я написала книгу про життя святих у віршах, і якщо мені Бог допоможе та я буду здорова, напишу й другий том.»



Й оскільки в музеї можна побачити вишиту в цьому монастирі вишиванку, яка була нагороджена на Всесвітній виставці в Парижі в 1889 році, з нагоди відкриття Ейфелевої вежі, монахиня Лучія Неделя розповіла й про інші унікальні експонати: «Ця вишиванка отримала тоді золоту медаль. Теж тут я створила куточок для своїх попередниць, наприклад настоятельки, яка прийняла мене в монастир 46 років тому. Вона одягнена в справжнє мохерове вбрання, виткане тут, у монастирі, якому понад сто років. Так само ми маємо історичну особистість: черницю Міну Хочоте, яка взяла участь в обох світових війнах. Вона була особливою людиною, атиповою для звичайної жінки. Вона була харизматичною, мужньою, сильною, розумною та безкорисливою. У першу війну була на передовій, в окопах, вивозила поранених, возила їх у госпіталь, в лазарет або надавала медичну допомогу на місці. Вона добре знала медицину і поділилася своїми знаннями з місцевими лікарями. За всі заслуги отримала Пам’ятний хрест про війну, нагороду для учасників Першої світової війни, засновану указом короля Фердинанда І від 8 червня 1918 року. Крім цього вона отримала чимало медалей, відзнак і патентів, серед яких найголовніша — Орден Зірки Румунії, вища державна нагорода Румунії, яку отримали лише три жінки.»



У музеї також представлений повсякденний одяг жителів села та народні костюми жінок за віком і статусом, молоді жінки в різнокольорових хустках, заміжні – з квітчастими хустками, але на чорному тлі, а монахиня Лучія Неделя радісно розповідає у віршах історію кожного костюма.

„Dunărea bună de băut
Неповторна Румунія Вівторок, 29 Жовтня 2024

Питна вода з Дунаю

У 1897 році королева Нідерландів Вільгельміна профінансувала будівництво...

Питна вода з Дунаю
“Glossar Rezidenţă. Artă şi Antropologie”
Неповторна Румунія Вівторок, 22 Жовтня 2024

Історії з Калюжи!

Картографії, інтерв’ю з місцевими жителями, відкриття старих і нових слів у...

Історії з Калюжи!
Музей народної архітектури в Куртішоарі / Фото: Штефан Бачу, ВСРР
Неповторна Румунія Вівторок, 15 Жовтня 2024

Традиційні ремесла в Горжанському регіоні

У 2008 році був офіційно створений Список нематеріальної культурної спадщини...

Традиційні ремесла в Горжанському регіоні
Il Festival degli involtini e della gelatina
Неповторна Румунія Вівторок, 08 Жовтня 2024

Фестиваль голубців та холодців

Осінь – це час радості, час святкування врожаю, тому організовується багато...

Фестиваль голубців та холодців
Неповторна Румунія Вівторок, 01 Жовтня 2024

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10...

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Вересня 2024

Дойна сьогодні

Другий фестиваль «Туга за дойною», організований асоціацією «Frui Vita», відбувся...

Дойна сьогодні
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Вересня 2024

Шоколад Плюс!

Вони поставили собі за мету змінити причину, через яку люди купують і споживають...

Шоколад Плюс!
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Вересня 2024

Джордже Енеску і штучний інтелект

У Бухаресті повним ходом триває Міжнародний фестиваль Джордже Енеску, який...

Джордже Енеску і штучний інтелект

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company