ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Подорож традиціями: Драгобете і Мерцішор

Як зазвичай, і цього року бухарестський Національний музей села ім. Дмитра Густі запросив дітей у «Подорож традиціями»...

Подорож традиціями: Драгобете і Мерцішор
Подорож традиціями: Драгобете і Мерцішор

, 10.03.2020, 05:55




Як зазвичай,
і цього року бухарестський Національний музей села ім. Дмитра Густі запросив дітей
у «Подорож традиціями». Таким чином з середини лютого до середини березня щовихідних
на «вулицях» музею сільської архітектури діють майстер-класи, на яких діти мають
змогу дізнатися від народних майстрів таємниці виготовлення весняних символів,
ляльок, прикрас, іграшок і, звичайно, Мерцішорів.




Про це
більш докладно розповіла дослідник та етнолог столичного Музею села Лія Косма: «Ми
почали з Драгобете, 24 лютого, тому що це свято вважається початком весни, і
кожен раз розповідаємо про те, що відбувається в цей день у традиційних громадах,
в селі минулих років. Й оскільки в Музеї села ми намагаємося відновити колишню атмосферу,
запрошуємо до себе людей, які все ще зберігають стародавні традиції, звичаї та обряди,
пов’язані з цим періодом року. Свято Драгобете вже минуло, діти мали можливість
ознайомитися зі звичаями, передусім південних регіонів країни, вони побували в творчих
майстернях, в яких народні майстри поділилися з ними таємницями традиційних
ремесел, наприклад як зробити з шерсті птахів, які щебечуть і сповіщають про
наближення весни, або виготовлення ляльок для дітлахів. Ці майстер-класи
працюватимуть і в березні, в декаду Баби Докії, поганої і потворної, котра
протягом дев’яти днів намагається нас переконати, що весна ще не настала.»




Від Лії
Косми ми дізналися, що спочатку Мерцішор складався з двох плетених ниток, білого
і червоного кольорів, а ще раніше чорного та білого кольорів, що представляли
собою світло і темряву, силу та тендітність, добро і зло, а згодом до плетених
ниток причіпляли монету, як символ сонця, котре завжди приносить світло і
тепло: «У минулому традиційно дівчата дарували Мерцішор хлопцям, особливо в історичній
румунський провінції Молдові, а на решті території сучасної Румунії – навпаки, хлопці
дарували дівчатам. Ця традиція сповнена сенсом і символізмом. А також мала апотропеїчну
(магічну, захисну) функцію, як оберіг. Тому Мерцішори носили на шиї чи руці, а
через два тижні чи навіть через місяць у деяких регіонах їх прив’язували до гілок
дерев, у Трансільванії – навіть на роги тварин чи до балки стайні, саме тому,
що вважалося, що вони відганяють біду та нещастя та приносять добробут і удачу.
Мерцішор зустрічається й в інших балканських країнах – Болгарії, Албанії, і в
2017 році був внесений до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Таким
чином була визнана його значимість, краса й особливо його стародавнє походження.»




Науковий
співробітник бухарестського Музею села Лія Косма розповіла про те, чому діти можуть
навчилися від народних майстрів: «До тепер діти навчилися як робити мотузки, як
в’язати круглі мотиви, які нагадують золоті чи срібні монети, що носили в
минулому. Є майстерні, що вчать дітей робити різні квіти, наприклад підсніжники,
народні прикраси, і вони приваблюють багатьох дітей. Іноді Музею села не
вдається задовольнити всі вимоги дбайливих батьків, охочих зорієнтувати своїх
дітей на речі, які завжди належали цій нації.»

Крім
майстер-класів для дітей або для дітей та батьків, Музей селамав й інші сюрпризи, – каже де Лія Косма: «У музеї,при дорозі був проведений Ярмарок Мерцішора, в якому взяли участь багато майстрів. Дехто з них зберігає традицію,
інші мають інші джерела натхнення, але завжди зберігаючи тему Мерцішора. Всюди
присутній підсніжник як
символ весни, і в кераміці, і на тканині, і в плетінні, і навіть у невеликих
дерев’яних предметах. Це радість для тих, хто їх виготовляє.»

Лія Косма розповіла, що незважаючи на диверсифікацію Мерцішорів в останні роки, найбільш популярними є традиційні, завдяки їх елегантності, вишуканості та простоті. А з огляду на те, що Національний музей села ім. Дмитра Густі в Бухаресті проводить упродовж року різні події з відзначення знаменних дат Лія Косма оголосила, що вже триває підготовка до Великодня та Вербної неділі. Будуть організовані майстер-класи з писанкарства та малювання ікон.




Фото: facebook.com/sapunulcheia/
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Грудня 2024

Сторічна історія мила «Кея»

Історія мила Cheia повертає нас у минуле, до 3 березня 1886 року, коли Ліппа Брунштейн...

Сторічна історія мила «Кея»
Foto: RRI (Ștefan Baciu)
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Грудня 2024

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!

Двохтисячоліття історія Беїле Геркулане починається з його першої...

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!
Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Грудня 2024

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною

З метою висвітлення культурної спадщини нашої країни Асоціація Designers, Thinkers, Makers...

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною
Фото: pixabay.com
Неповторна Румунія Вівторок, 26 Листопада 2024

День ненасильницького спілкування – в Яссах

Цієї осені Ясси відзначили Міжнародний день ненасильства, заснований...

День ненасильницького спілкування – в Яссах
Неповторна Румунія Вівторок, 19 Листопада 2024

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті

У 1919 році в Німеччині зародився рух Баугауз, що походить від німецьких слів bau –...

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті
Неповторна Румунія Вівторок, 12 Листопада 2024

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10...

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх
Неповторна Румунія Вівторок, 05 Листопада 2024

Явище «Новий рік, який так і не настав»

На початку вересня фільм «Новий рік, який так і не настав» отримав головний приз...

Явище «Новий рік, який так і не настав»
Неповторна Румунія Вівторок, 29 Жовтня 2024

Питна вода з Дунаю

У 1897 році королева Нідерландів Вільгельміна профінансувала будівництво...

Питна вода з Дунаю

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company