Фестиваль “Приймайте колядників!”

У багатьох районах країни родові традиції не забувають. Коза, Турок, Ірод, Маршал, Цигани, Фанаріоти, Баба і Дід, Диявол, Смерть, Коники та Плуг є звичаями, що збереглися до наших днів у різних облястях країни.

Ana-Maria Cononovici, 03.01.2017, 04:16

Напередодні зимових свят, традиційні румунські оселі заманюють ароматом бубликів та глінтвейну, а морозне повітря наповнене веселощами, переданими групами колядників. У багатьох районах країни родові традиції не забувають. Коза, Турок, Ірод, Маршал, Цигани, Фанаріоти, Баба і Дід, Диявол, Смерть, Коники та Плуг є звичаями, що збереглися до наших днів у різних областях країни. У музеях села під відкритим небом організують такі заходи, щоб нагадати міщанам про красу традиційного способу життя.

Таке свято музики і кольору відбулося в середині грудня в Національному музеї села Дімітрія Густі в Бухаресті – Фестиваль звичаї і традиції Різдва та Нового року Приймайте колядників!. Тут, групи колядників з основних етнографічних регіонів країни, зберігачі цінних традицій, молоді виконавці народної музики і народні майстри зібралися на вулицях Музею села і допомогли відвідувачам музею увійти в дивовижну атмосферу традиційних зимових свят. Вони вразили своїми красивими костюмами, багатством кольорів, колядками і щедрівками, дзвіночками і грами з масками. Вперше в музеї побували Група колядників Черкенелул з Мараморощини, група колядників Мерішана – з Клузького повіту, Ансамбль Стрежері з Долгешть – повіту Сучава, Ведмеді з села Преотешть – теж Сучавського повіту. Їх супроводили вже відомі групи колядників: Чобенашул з Бузеу та Ансамбль Лункавицькі традиції з Тулчанського повіту.

Щедрівки групи колядників Мошоає з Тулчі були супроводжені брязкотінням срібних дзвіночків, прив’язаних до ніг молодих колядників. Іонуц, один з них зізнався, що: Ми ніколи не забуваємо ці традиції. А його колега Данієла Пуя додала Ці дзвіночки розганяють привиди. Звичай під назвою Мошоаєле в Тулчі має велике значення. Починаючи з 6 грудня, від Св. Миколая і до 24 грудня, у селі Лункавіца проходять ці традиційні свята: Мошоаєле. Колядники мають специфічний костюм. Вони виганяють злих духів і двори осель залишаються чистими напередодні Різдва. Дзвони повідомляють про те, що господарі повинні відкрити ворота. Всі мешканці села приймають колядників, тому що тільки так відчувають задоволення від приходу Різдва.

І оскільки в Добруджі живуть, крім румунів, і росіяни-липовани, українці і турки, які запозичили один від одного звичаї, ми дізналися від місцевих жителів, що на Різдво, в стародавні часи, турки приймали у їхні господарства колядників, а румуни пекли пахлаву.

І колядники Клузького повіту пишаються своїми звичаями. Одягнена в традиційному багато вишитому костюмі Марія Ана Маріш розповіла: Ми родом з села Марічел, Клузького повіту, і прибули до Бухареста колядувати. Ми показали наші зимові звичаї, колядування молодих. У нас колядують тільки під час Різдвяних свят і ми пишаємося тим, що колядки ми успадкували з дохристиянської доби. Колядування у нас не супроводжується магічними діями, пантомімою або обрядовими іграми з масками. Наші колядники вдягаються у традиційні народні костюми та йдуть колядувати.

Ведмедями одягаються на Буковині найсильніші чоловіки, які гарно вміють боротися. Їх костюми складають вивернуті хутром догори кожухи, до ніг прив’язують жмути соломи, сіна, або овечі шкури, зі шкур виготовляють і маски. Прихід ряджених є доброю ознакою, тому їх зазвичай радо запрошували в оселю. Еуджен Амарія є керівником групи буковинських колядників Ведмеді: Ми прийшли сюди із села Преотешть, Сучавського повіту. Наша вистава така: на сцену піднімаються на ліктях і колінах люди одягнені в кожухах з хутром вивернутим догори. Ведмідь грає під музику гарних молодих хлопців, одягнених в різнобарвний одяг, – він перекидається, б’є землю ногами і, наприкінці, помирає. А потім дивовижно воскресає, і цей момент передає метафорично послідовність пір року, яка в буковинському віруванні стоїть під знаком цього звіра, здатного перебороти зиму, і який знає, коли по-справжньому надходить весна. Нас 13 осіб, а також музиканти. Костюми пошиті нами з овечої шкури, кожен учасник робить свій костюм, а музиканти носять традиційні народні костюми. У нас колядують 31 грудня.

Космін Русу, член гурту Стрежері з села Долгешть, теж Сучавського повіту, який носить костюм цигана пояснив: Я виконую Танець Циганів, це румунський традиційний танець, який зберігся від наших предків. Це танець специфічний зимовим святам.

Відвідувачі Бухарестського музею села змогли насолодитися і численними традиційними подарунками, зроблені народними ремісниками, смачними і ароматними стравами традиційної кухні, тістечками, бубликами, калачами, різними напоями, вином і органічними продуктами. Нехай ці зимові свята наповнять ваші серця радістю!