ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Джаз-фестиваль у Герині

Декому подобається джаз, настільки, що вони готові їхати поїздом з пересадкою, потім на автобусі, а потім ще й трішки пройти пішки, щоб потрапити в банатське село Герина, де проходить найбільший у східній Європі музичний фестиваль під відкритим небом.

Джаз-фестиваль у Герині
Джаз-фестиваль у Герині

, 01.07.2014, 04:43

Декому подобається джаз, настільки, що вони готові їхати поїздом з пересадкою, потім на автобусі, а потім ще й трішки пройти пішки, щоб потрапити в банатське село Герина. Зусилля варті того, тому що в Герині проходить найбільший у східній Європі музичний фестиваль під відкритим небом. Головним організатором цього фестивалю є Маріус Джура, який разом з кількома ветеранами з-поміж глядачів розповість історію цього заходу.



18 років тому у дворі єдиного в селі постоялого двору під назвою “На роздоріжжі” декілька артистів з Тімішоари організували джем-сешн, що затягнувся на два дні. Гостями були їхні друзі та сім’ї, достатня кількість осіб, щоб заповнити місце, як розповідає Маріус Джура: “Ідея належить тімішоарським джаз-музикантам, які виїхали закордон і після 1990 року повернулися в країну. Цей постоялий двір, будучи єдиним рестораном в зоні, мав і великий затишний двір, тож вони вирішили, що він може стати місцем, де можна проводити концерти. Вони назвали свою ініціативу фестивалем, тому що впродовж двох днів лунала музика, взяло участь декілька гуртів, друзі музикантів, прибув Мірча Тіберіан із Бухареста і ще декілька осіб з Німеччини. Так почався цей фестиваль.”



Як перетворився захід, розпочатий у дворі постоялого двору, на найбільший у східній Європі фестиваль під відкритим небом? Як занести банатське село на карту високоякісних джаз-заходів? Маріус Джура каже, що потрібна амбітність та бажання створити щось, що заповнило б порожнє місце: “Відчувалася потреба репліки легендарного фестивалю в Сібіу, а тімішорському джазу, який зазнав численних втрат через те, що чимало добрих музикантів виїхали закордон, потрібно було повернутися до життя. Завдяки амбітному бажанню зробити кожен випуск кращим за попередній, ми отримали те, що маємо. Було достатнім, щоб за підтримки однієї жительки Тімішоари – Моніки Татою у фестивалі взяла участь міжнародна зірка Еберард Вебер, після чого справи почали розвиватися по висхідній. Зараз цей фестиваль набув європейського класу й увійшов до європейського календаря великих фестивалів. Це було моє кредо та кредо довколишніх мені людей — щоразу створити винятковий і, гадаю я, потрібний для Румунії захід.”



З часом фестиваль розвинувся і почав проводитися на Вовчій поляні, поблизу села з білими хатами та червоною геранню на синіх вікнах. Впродовж часу тут побували й зіграли гучні імена: композитор та піаністка Хіромі Уехара, саксофоністи Ян Гарбарек і Чарльз Ллойд та інші “священні монстри” цього жанру. За словами Маріуса Джури, те, що відбувається в Герині, є набагато більшим, ніж низка джаз-концертів: “Герина є гірським селом, що знаходиться на висоті 1.000 м, де все є унікальним, від місць для глядачів до природи довкола периметра, де відбувається цей фестиваль. Це місце, де в червні температура повітря сягає 40 градусів, а вночі – опускається до 4-5 градусів. Жан-Люк Понті, після того як виступив тут, сказав, що в його 55-річній карєрі зустрів лише один подібний фестиваль, десь у Скелястих горах 20-25 років тому. А публіка… Я б хотів, щоб саме така публіка заселила всю країну: це публіка з любовю до культури та нахилом до краси, люди, які погоджуються пройти через суворість погоди на негоду, щоб насолодитися цими надзвичайними концертами під відкритим небом в Герині.”



Майже щоразу дощить. Ветерани розповідають, що у 2010 році лило, як із відра, річки вийшли з берегів і взяли з собою намети. Тоді один із глядачів злякався і побіг назад в цивілізацію. Іоана Теут вже декілька років фотографує зірок, які приїздять зіграти на сцені в Герині. Багато хто з музикантів резонує з публікою, яка, напрочуд погоді, не покидає деревяних лавок, як розповідає Іоана. Це іноді видно й на обличчі артистів, а для неї як фотографа найбільшим викликом є зловити атмосферу, зображену на обличчях музикантів: “Майже щороку дощило і було холодно, туман та вологість. Як на мене, це невелика ціна, яку ми повинні заплатити, щоб зібрати все багатство, яке нам пропонує фестиваль. Він пропонує нам занадто багато, щоб нас змогли спинити природні явища. Мабуть, для багатьох людей, які приїздять до Герини вже багато років, джаз-фестиваль є вже другою домівкою, де ми зустрічаємося зі своєю другою сімєю.”



Маріус Джура каже, що його найбільшим задоволенням як організатора є бачити, як ті діти, які колись гралися перед сценою, зараз повертаються до Герини із власними дітьми. Герина є сімейним фестивалем, так кажуть усі ті, хто долає холод та дощ і не покидають Вовчу поляну доти, доки не забронювали собі місце на наступний випуск. Для Влада Ефтенія перша зустріч з Гериною є незабутньою: “Я був абсолютно переконаним, що промовляється “Гарана”. Коли один друг сказав мені, що це насправді Герина, я отримав деяке розчарування. Я вирішив поїхати туди, тому що здавалося, що це десь на краю світа. Треба було їхати кількома поїздами з пересадкою, потім на автобусі… Урешті-решт, у 2010 році я дістався сюди і зустрів тут громаду. Побачив намети, лісок, арену, сцену… Пригадую, що був туман, дощило. Пригадую Флоріана Лунгу, який обережно йшов по землі, щоб не забруднитися та дістатися до сцени. Це особливе місце, це життєвий досвід.”



Ізабель Бей каже, що повернеться сюди й наступного разу: “Я вперше побувала в Герині у 2007 році, коли тут зіграв Гарбарек. Відтоді я побувала на ще одному випуску фестивалю і сподіваюсь потрапити й на цьогорічний випуск. Той факт, що джаз виконують під відкритим небом, в долині серед гір, складає враження, що ти знаходишся ближче до музики.”



Цього року ХVІІІ-ий Джаз-фестиваль у Герині почнеться 10 липня. Окрім концертів з великої сцени відбудуться й органні концерти у двох церквах — селах Бребу Ноу та Велюг, та щовечора концерти на території постоялого двору “На роздоріжжі”. Серед гостей — як стверджують організатори, найвідоміший у світі органіст Джо ДеФранческо, та його тріо, а також квартет Ульфа Вакеніуса, великого гітариста гурту Оскар Пітерсон, Мірча Тіберіан, та фантастичний гурт Московське Арт-Тріо з Росії. Головною подією фестивалю буде виступ гурту “Crimson project”, який складається з двох тріо на тій же сцені під тією ж назвою, всі члени якого почали грати в складі гурту прогресив-року 70-их років “King Crimson”. Якщо й ви поїдете на цей фестиваль, одягайтеся тепліше. Візьміть і рукавиці, можливо, й вони пригодяться. Ви не пожалкуєте, попри холод і погану погоду на вас чекає якісний джаз.

Шоколад (фото: pixabay com)
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Вересня 2024

Шоколад Плюс!

Вони поставили собі за мету змінити причину, через яку люди купують і споживають...

Шоколад Плюс!
Фото: facebook.com/enescu.festival
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Вересня 2024

Джордже Енеску і штучний інтелект

У Бухаресті повним ходом триває Міжнародний фестиваль Джордже Енеску, який...

Джордже Енеску і штучний інтелект
„Ils sont fous ces roumains! L’Eldorado Roumain!” („Ovi Rumuni su ludi! Rumunski Eldorado“)
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Вересня 2024

Про румунів з різних перспектив!

Традиції, звичаї та гостинність румунів вражають іноземних гостей, так само як і...

Про румунів з різних перспектив!
Олімпіада усмішок у селах
Неповторна Румунія Вівторок, 27 Серпня 2024

Олімпіада усмішок у селах

Ми звикли радіти і хвалитися успіхами наших олімпійців. Здається, румунські...

Олімпіада усмішок у селах
Неповторна Румунія Вівторок, 20 Серпня 2024

Форми винних пляшок

Середньостатистичний румун споживає 2,5 пляшки вина на місяць, або 23,5 літра на рік....

Форми винних пляшок
Неповторна Румунія Вівторок, 06 Серпня 2024

Поверх румунських дизайнерів

Аліна Гавріле почала займатися дизайном одягу ще в юні роки. Захоплення...

Поверх румунських дизайнерів
Неповторна Румунія Вівторок, 30 Липня 2024

Історії з 1974-го року

Кожна мить життя приносить із собою щось нове. Іноді щоденна рутина дещо віддаляє...

Історії з 1974-го року
Неповторна Румунія Вівторок, 23 Липня 2024

Cловацьке скло народилося в Румунії

Словаки становлять 0,1% від загального населення Румунії. Вони проживають...

Cловацьке скло народилося в Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company