Cтворені в Клужі монопости «Формули-1»
Десять професорів та студентів відділу машинобудування Клузького технічного університету працювали 5 місяців над створенням монопосту для Формули-1, замовленого однією німецькою фірмою.
România Internațional, 26.11.2013, 02:08
Десять професорів та студентів відділу машинобудування Клузького технічного університету працювали 5 місяців над створенням монопосту для Формули-1, замовленого однією німецькою фірмою. Паул Бере є дослідником Клузького Технічного університету, який здобув для Клужу цей проект.
Будучи доктором наук в галузі композитних матеріалів, Паул Бере у 2000 році почав працювати у світі спорту з двигунами. Він почав з Формули-3, потім перейшов до Формули-2, автоперегонів Ле-Ман і нарешті Формули-1. Отримавши післядокторську стипендію, пройшов підготовку в Німеччині і зараз працює в Клузькому Технічному університеті. Ремонтуючи деякий час невеличкі частини і створюючи прості елементи, необхідні для будівництва монопостів для Формули-1, Паул Бере переконав одну німецьку фірму цієї галузі замовити один монопост від Клузького університету. Болід потужністю в 650 кінських сил, збудований з композитних матеріалів, коштує приблизно 5 мільйонів євро. Я запитала Паула Бере, що означає працювати для компаній Формули-1: «Для мене зараз це тільки робота, багато пристрасті, щоб розв’язати технологічні ситуації. Я звик до цього. На початковому етапі, коли я почав з ними працювати, я був пройнятий великим ентузіазмом, робив повсюди фотографії, після чого все перетворилося на рутину. Роботи дуже багато, ти не можеш дозволити собі помилитися, тобі не дається шанс помилитися вдруге».
14 монопостів були зроблені Клузьким Технічним університетом. Останній був надісланий до Німеччини в середині квітня для оснащення двигуном, електричним та гальмівним обладнанням. Мотив, через який про ці монопости не говорили дуже багато, полягає в тому, що клузька команда працює в умовах максимальної конфіденційності, як розповідає Паул Бере: «Просте авто Формули-1, створене в Клужі, може стати ідеєю для інших суперницьких команд. Достатньо побачити фотографію чи вловити ідею — і хтось може тебе випередити».
Німці вирішили будувати монопости тут, тому що університет оснащений найсучаснішим обладнанням, здатним швидко побудувати дуже складні частини, як пояснив Паул Бере: «Усі, хто замовляють частини з композитних матеріалів, хочуть, щоб моделювання було зроблене дуже швидко, люди, які замовляють подібне — це багаті люди. Вони нетерпеливі, вони хочуть заплатити зараз і отримати готове теж зараз. Звичайно ж, що це неможливо, але наші дослідження підштовхують нас до сучасних технологій, швидкого прототипування, яке допомагає нам скоротити час виробництва змодельованих частин. Установка отримує малюнок в програмі CAD чи креслення частин, або в програмі CATIA, і на основі цих малюнків машина створює за дуже короткий час тверду частину, практично створює фізичний репер накладанням шарів пластмаси чи металу, як на 3D принтері. Є декілька технологій, які можна використовувати, після чого моделювання перевіряється і створюються матриці для моделювання частин з композитних полімерних матеріалів, а саме матеріалів, армованих спеціальними волокнами — волокнами кевлар чи іншими новішими волокнами».
Будівництво монопостів стало для дослідників та румунських студентів надзвичайною нагодою вивчити застосування композитних матеріалів і навіть запатентувати декілька винаходів. Паул Бере каже, що композитні матеріали мають застосування в різних дуже важливих галузях: «Повсюди їм знаходиться застосування. У будівництві і навіть в санітарних предметах, які кілька десятків років тому виготовляли з чавуну. Зараз металеві матеріали поступово заміняють, все робиться з композитних матеріалів, навіть у високотехнологічних галузях як аерокосмічна галузь, медицина чи Формула-1. Для мене зараз, можливо, легко говорити про Формулу-1. Я був там і хочу сказати, що там багато роботи. Може, все-таки, важливі внески треба зробити в галузі медицини, де людські страждання не можна зрівняти з нічим. Ми звернемо свою увагу і на цю галузь. Можу вам сказати, що в медичній сфері ми отримаємо важливі досягнення, можливо, не такі вражаючі, як автомобіль для Формули-1, але коли можеш зробити протез для дитини — це вже інша ситуація, ніж дати багатим людям справжні іграшки».
В останній час все більше румунських дослідників постають в центрі уваги. Паул Бере каже, що існують мотиви, через які румунів дуже цінують за кордоном, і коли вони повертаються в університети, які є їхньою альма-матер, вони приносять з собою дослідницькі проекти та важливе фінансування: «Я керуюся таким принципом: якщо хочеш щось мати, ти повинен це зробити сам, крок за кроком, потроху кожного дня. Це назбирується і так ти закладаєш солідні основи гармонійного розвитку. Багато з румунських дослідників звикли рости і жити в суворих умовах, і тому багато проблем вони розв’язують самі чи в мінімальних умовах. Тому їх, гадаю, й цінують за кордоном, тому що багато з них можуть справитися з наявністю мінімальної кількості речей».