Штучна кров – епохальне відкриття
Команда клузьких дослідників зробила відкриття, яке може революціонізувати галузь хірургічних втручань: розчин, який може замінити людську кров у випадку термінових переливань.
România Internațional, 19.11.2013, 05:02
Команда клузьких дослідників зробила відкриття, яке може революціонізувати галузь хірургічних втручань: розчин, який може замінити людську кров у випадку термінових переливань. Раду Сілодь-Думітреску, керівник команди дослідників, які працюють над цим проектом з 2007 року, пояснює для Всесвітньої Служби Радіо Румунія, що таке штучна кров і як вона функціонує: ”Це рідина, яку можна використовувати в ситуаціях, коли раптом втрачається значна кількість крові. Зараз лікарі використовують в таких ситуаціях чи в залах для операцій або кров від донорів, якої мало, або рідини, які використовуються просто-напросто, щоб підтримувати постійний об’єм в кровоносних судинах, щоб серце мало що перекачувати. Але з цим останнім варіантом організм ризикує задихнутися. Що пропонуємо ми — це можливість, щоб організм в той же час отримував і кисень. Це штучний виріб, який можна використовувати як замінник крові кілька годин, до 1-2 днів максимум, щоб організм не задихнувся через раптову втрату крові”.
Й інші команди дослідників намагаються розв’язати цю проблему, використовуючи замість первинної сировини кров тварин: корів чи інших тварин, наближених до людського організму. Проте команда з Клужу відкрила рецепт, оснований на компоненті, який знаходиться в не багатьох організмах: в одному виді морських черв’яків та декількох бактеріях, і через цей мотив їхнє відкриття не отримало широкої уваги. Раду Сілодь-Думітреску каже, що все-таки їм пощастило знати, на що здатен цей білок: ”Цей білок у морських черв’яках та бактеріях відомий вже протягом тривалого часу, але вперше його взяли до уваги як замінник для крові. Мотив, через який беремо його до уваги, це те, що він стійкий до хімічного впливу агентів, на які гемоглобін з нашої крові піддається надзвичайно легко.”
Раду Сілодь-Думітреску каже, що той факт, що штучну кров можна буде виробити в лабораторії, є важливою перевагою: ”Це речовина, як будь-яка інша, якщо хочете — це немов аспірин чи будь-які інші ліки. Через цю причину її можна виробляти, в принципі, в необмеженій кількості, і, на відміну від людської крові, вона може бути ”сухою”, тому що з неї видалена вода. Її можна зберігати у вигляді порошку, що дозволить зберігання при кімнатній температурі, а не в спеціальних холодильниках, і при потребі додавати воду у спеціальні стерильні фільтри і так вона стає замінником крові, будь-коли це буде потрібно, в будь-яких умовах. Ти можеш бути будь-де, для цього не потрібні особливі умови”.
Ідея знайти для крові замінник з’явилася на науковому ринку вже впродовж кількох років. Велика частина результатів клузької команди опублікована в спеціалізованих журналах біо-медчної області, і це засвідчує їхню придатність. Проте поки-що румунські дослідники — стримані оптимісти, тому що, як оцінює Раду Сілодь-Думітреску, їм потрібен ще рік-другий, поки вони отримають дозвіл для людського використання: ”Всі інші команди, яким вдалося дійти до рівня тестування на людських суб’єктах, потерпіли невдачі в тих тестах, і в це було вкладено сотні мільйонів доларів. Тому стає все очевиднішим, що ми зрозуміли, що це за проблеми, що інтерес до цього дуже великий і що рішення дуже близьке. Для нас великий привілей працювати в Клужі з чотирма дуже великими університетами, дуже різноманітними, окрім моїх молодших співробітників, докторів у галузі хімії, кандидатів наук, магістрів чи навіть студентів. Ми маємо співробітництво з дуже різноманітними групами, і нам пощастило, що всі ці групи знаходяться в Клужі: я маю на увазі біологів, фізиків, онкологів, лікарів різних спеціальностей. Це сильна сторона Клужа — ця сконцентрованість дуже різних спеціальностей та дуже доброго оснащення в останні роки. Лабораторії, в яких ми працюємо, мають оснащення, конкурентноспроможне з передовим оснащенням технологічно розвинених країн. Із 2007 року були зроблені значні інвестиції в румунське дослідництво, ми маємо необхідні інструменти, в останні роки розвинулися й людські ресурси, які можуть їх використовувати. Тож, можливо, ми, дослідницьке середовище Румунії, повинні навіть зробити ще більше, ніж зробили”.
Ми запитали Раду Сілодь-Думітреску, як сприйняли лікарі звістку, що в не дуже далекому майбутньому вони зможуть мати доступ до цієї чудодійної речовини в термінових ситуаціях чи в операціях: ”Міжнародне медичне середовище безперечно готове до цього рішення, воно вже погодилося провести декілька раундів тестів на людських суб’єктах, немає сумнівів, що воно не стримується по відношенню до цього відкриття, проте необхідно побачити позитивні результати клінічних тестів. Після того, як зазнали краху багатомільйонні компанії, ми не передаємо пацієнтів з радістю у руки першого божевільного вченого, який, можливо, зробив епохальне відкриття. Треба бути дуже уважним з життям пацієнтів. Гадаємо, що нам потрібні ще один чи два роки, щоб закінчити тести на тваринах та культурах людських клітин, і лише після цього, якщо результати і далі будуть добрими, можемо переходити до фази тестування на людських суб’єктах”.
Команда, якій вдасться зробити штучну кров, може прагнути отримати Нобелівську премію. Але не премії мотивують клузьких дослідників, як сказав нам Раду Сілодь-Думітреску, а бажання довести свій проект до щасливого кінця.
