Музеї писанок в Румунії

Однією з важливих ритуальних страв під час Великодніх свят вважається великоднє яйце - здебільшого розписане, розмальоване чи просто забарвлене в один колір....

Христина Манта, 21.04.2019, 06:09

Однією з важливих ритуальних страв під час Великодніх свят
вважається великоднє яйце – здебільшого розписане, розмальоване чи просто
забарвлене в один колір. Чарівна сила писанки була й у тому, що вона писалась
чистим бджолиним воском. Споконвічне прагнення буковинців розмальовувати
писанки передавалося від батька до сина. Тому майже у кожному прикарпатському селі
Сучавського повіту є менший чи більший музей писанок. Серед них найвідомішими
осередками писанкарства є Бродина, Улма, Сучевіца, Молдовіца, Чокенешть та Вама.

У селі Вама розташований найбільший такого роду в Румунії Музей писанок.
Заснувала його писанкарка Летіція Оршівська, викладач за фахом, володар багатьох
міжнародних нагород і відзнак. Протягом багатьох років, від коли музей відкрив
свої двері для публіки, писанкарці вдалося зібрати велику колекцію з більш ніж
7000 писанок, розділених на дві основні категорії: буковинські писанки і
міжнародна колекція, до якої входять понад 2.000 писанок із 82 країн зі всіх
континентів. Це писанки із страусових, гусячих, черепашачих, лебединих яєц тощо,
або з каменю, кераміки чи скла, зізнається Летіція Оршівська: «До них додаються відомі і красиві буковинські писанки. У цьому музеї можна виявити еволюцію писанки
протягом часу. У колишній Буковині,
писанки розписували використовуючи унікальний, домінуючий елемент, однак з
тими кольорами землі,
які до цих пір зустрічаються на буковинських вишиванках і килимах. Фарби походили з природних
барвників, такі як трава, цибулина, буряк
та вугілля. У цьому музеї, також виставлені
писанки, що належать моїй
родині вже 50, або
навіть 100 років. Освячену на Великдень писанку колись тримали у вікнах, щоб захистити домівку від злих духів».

Перша техніка фарбування писанок
називалася технікою хустини і передбачала три послідовні фарбування.Цю техніку використовували в основному у Східній Європі. Згодом на Буковині з’явилася
спеціальна техніка, каже Летіція Оршівська, куратор Музею писанки у селі Вама:
«На Буковині використовується також
інша техніка оздоблення яйця
рельєфним воском і вона унікальна у світі. Пояс є унікальним, а кінцівки писанки обов’язково опрацьовані геометричними мотивами. Всім буковинським писанкам характерні мова кольорів та
мотивів. Коли елемент є
унікальним по всій поверхні писанки, це повідомлення
для однієї людини. Дубльовані елементи завжди призначені сім’ї, а три елементи разом представляють на буковинській писанці сім’ю з дітьми. На яєчному поясі завжди розписується символ
життя. Воно представлене ​​основним елементом, ромбом, який на
Буковині називається хустиною, і символізує народження, подорослішання
і кінець життєвого циклу. Послідовність ромбів означає
послідовність поколінь, цей
мотив будучи для самого скульптора Костянтина Бринкуша натхненням для створення свого монументального пам’ятника «Безкінечна колона».»

Раніше використовувалися лише кольори землі, кольори народного костюму, які в буковинській культурі
являли собою достаток, процвітання, результат людської праці. Потім техніка диверсифікувалася і
з’явилася справжня мова кольорів: «Невеликі
громади навколо монастирів
почали оздоблювати писанки в домінантному кольорі фрески. Червоний колір завжди
представляв колір божественності для буковинців,
жовтий колір – процвітання і благо, а блакитний – душевний спокій. Тим
часом, однак, писанкарки також додали зелений колір, колір
життя, здоров’я, але перш за все надії. Це зелений колір монастиря Сучевіца.»

Починаючи з 1 квітня Музей писанок у селі Вама можна буде відвідати протягом
тижня з 9-ої по 18 годину, а в неділю з 9-ої по 14 годину.Радимо вам, також, обов’язково
відвідати інший своєрідний Музей писанок. Це приватний музей народної майстрині
Лучії Кондрі, в гірському селі Молдовіца, в якому виставлені 5.000 її писанок.
Протягом життя вона розписала понад 10.000 писанок і має індивідуальний підхід
до кожного туриста, незалежно від того, з якого куточку континенту він
походить. Про бельгійців, наприклад, вона каже, що їх вишивка і в’язані вироби
подібні на румунських. Тому писанки для бельгійців будуть обов’язково з
мережива. Лучія Кондря упродовж 15 років взяла участь у понад 100 міжнародних
виставках, а кожна зроблена нею писанка є справжнім шедевром. Оригінальний
орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією
колориту, він несе прадавні символи світосприймання і природи, єднає з
традицією минулого. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця,
яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом сонця. Безліч
легенд і міфів народів світу пов’язані з культом яйця.

Неподалік села Молдовіца, розташоване інше село, що славиться своїми
народними майстрами з розпису писанок – Чокенешть. Там щороку, напередодні
Великодня, проходить фестиваль присвячений писанкарству. Цього року, 14
квітня, на XIV-му Національному
фестивалі писанок взяли участь понад 100 народних майстрів зі всіх куточків
країни. До програми заходів увійшли майстер-класи з писанкарства, поетичні
моменти, релігійні пісні, театральні вечори і виставки писанок.

А в селі Палтін живе писанкарка Філотея Дражміч, українка, яка створила у
себе в хатині Музей писанки. Серед безлічі писанок там є і старовинні, яким
понад сто років, і створені самою майстринею. Писанки Філотеї Дражміч перестають
бути суто атрибутом Великодня і стають самостійними витворами, на яких
знаходять своє місце і стародавні орнаменти, і квіти, й навіть різдвяні
дзвіночки. А якщо говорити про яйця-писанки, то один з найбільших пам’ятників у
світі присвячений писанці розташований теж в Буковині, у місті Сучава. Висота
яйця пам’ятника складає 7,25 м, діаметр – 4,60 м, а вага – майже дві тонни.