Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Подорож » Календарний замок у Зау де Кимпіє

Календарний замок у Зау де Кимпіє

Христина Манта, 14.07.2019, 09:16

Літня резиденція барона Іштвана Угрона, замок в н.п. Зау де Кимпіє,
Муреському повіті, побудована
в стилі французьких середньовічних замків, стоїть схована протягом майже 100 років у
лісі Бирсана і розповідає
усім про кохання, яке збентежило душу його власника.

У Муреському
повіті, по дорозі із населеного пункту Лудуш в напрямок до Сермашу, перед тим як увійти
у село Зау де Кимпіє, видніється поміж дерев, десь, на пагорбі, вежа одного
замку. Він
ніби-то відірваний
з давньої історії, а наближення до нього змушує нас мріяти про давно забуті
часи. Маєток в н.п. Зау де Кимпіє ввійшов у володіння сім’ї Угрон в другій
половині ХУІІІ століття, коли Іштван Угрон одружився із баронесою Анною Банффі.
Маєток передавався у спадок з покоління в покоління, а в 1860 році Шандор Угрон
(1826-1901 рр.) оселився на маєтку зі своєю дружиною, Розалією, яка народила
йому чотирьох дітей. Старший їх син, Міклош (1858-1899 рр.) був спадкоємцем
маєтку, але після його передчасної смерті, все дісталося в спадок його братові
Іштвану.

У той час Іштван обіймав посаду консула в Тбілісі, і тільки в 1908
році, тобто через 9 років від успадкування маєтку він почав будувати новий
замок. Іштван Угрон (1862-1948 рр.) мав успішну дипломатичну кар’єру в Австро-Угорській
імперії протягом 32 років. Під час будівництва замку він був делегатом у
Варшаві, потім в Бухаресті і Белграді до 1914 року. У 1918 році він вийшов на
пенсію і оселився в Трансільванії, де зайняв багато важливих громадських і
політичних функцій, будучи головою Товариства трансільванського музею,
керівником Реформатської єпархії в Трансільванії та головою Національної партії
угорців. Іштван Угрон не був ніколи одружений, і його мотивація побудувати
новий замок на 46-му році свого життя рушила скоріше всього з бажання жити в
комфорті. На задньому фасаді замку знаходиться табличка з написом угорською
мовою про те, що проектантом замку був барон Янош
Банффі.

Будівля має
й свою легенду, яка розповідає про те, що барон Угрон хотів побудувати тут літню резиденцію, яка була би абсолютно особливою. Тому
він наказав, щоб у лісі
Бирсана, де своїми
руками він посадив і
доглядав за десятками дерев, привезених з країн, яких він відвідав, був зведений
найкрасивіший в регіоні затишний
замок. Так з’явився замок, який називається також
Календарним замком, бо має 365 вікон, чотири вежі – за кількість пір року, 52
кімнати – за кількістю тижнів року, 7 терас за кількістю днів тижня і 12 голів,
які символізують місяці року.

Отже, згідно з
легендою Іштван Угрон, тоді
посол Австро-Угорщини в Росії, збудував замок як свідчення вічної любові, яку він носив
одній з дочок російського царя Миколи II. Щоб стати його дружиною, російська принцеса вимагала прокласти дорогу до замку золотими монетами. Угрон залишився без грошей посеред
дороги, тому принцеса до нього більше не прийшла. Через кілька років вона була вбита, і з тих пір барон
ніколи не одружився. Приходив до замку рідко, і особливо влітку, щоб
подбати про тутешні дерева.У
1945 році, через 28 років після смерті російської принцеси, недалеко від Зау де Кимпіє, Іштван Угрон помер і він, взяв із собою на
той світ не збуту мрію кохання. Іштван Угрон був одним із найважливіших колекціонерів
Трансільванії з дивовижною колекцією творів сучасних польських, сербських та
східних художників, а також цінних мистецьких творів (перських, анатолійських,
китайських). Ці роботи, а також колекція зброї та меблів з часом зникла із
замку.

До 2012 року у замку Угрон діяв дитячий будинок. У
2017 році єдиний замок, побудований в Румунії за принципами календаря, був перейнятий
Повітовою радою Муреш, яка сподівається отримати європейські
кошти на його реконструкцію.

Слава унікального
у світі ботанічного заповідника, розташованого на околиці села Зау де Кампіє,
перетнула кордони Румунії, так що навесні, у квітні, прибувають сюди туристи з
Угорщини, Росії та Німеччини, милуватися степовими півоніями. Їх близько 50.000
тисяч на 3,5-гектарній ділянці. У світі існують також інші місця, де ростуть ці
степові півонії, але дедалі ніде у світі ця рослина не росте на такій високій
висоті (450-500 м), тільки у Зау де Кимпіє. Крім того, Зау-де-Кимпіє є єдиним
місцем на території Румунії, де росте саме цей вид степової півонії, який вперше
звернув увагу західних ботаніків у першій половині ХІХ ст, будучи представлений
вченим у столиці Австрії.Цей унікальний заповідник
в Румунії був створений 85 років тому завдяки зусиллям ботаніста Алексадра Борзи,
члена Румунської Академії. На своєму початку заповідник степових півоній мав 25.000
квадратних метрів. Пізніше, завдяки відданій роботі ентузіаста
Марку Синкрияна, територія заповідника зросла на ще один гектар.