Парк Чішміджіу

Чішміджіу - це прекрасний парк з фонтанами на ставках, з мальовничими містками, могутніми старими платанами, оазис свіжого повітря і прохолоди посеред галасливого міста....

Христина Манта, 14.10.2018, 04:17

Парк
Чішміджіу, найстаріший, і, як
дехто вважає, найелегантніший громадський сад столиці, простягається на площі
близько 16 гектарів у
самому центрі міста. Сьогодні Чішміджіу
– це старий
прекрасний парк з фонтанами на ставках, з чудовою перспективою, мальовничими містками,
могутніми
старими
платанами, це оазис свіжого повітря і прохолоди посеред галасливого міста, це пам’ятники, скульптури і меморіальні дошки, кругла зелена старовинна
веранда-майданчик, де у вихідних виступає
духовий
оркестр. Неподалік від нього тече ріка Димбовіца, височіє Бухарестська Мерія, Юридичний факультет столичного Університету,
буквально за огорожею парку знаходиться один з найвідоміших в Бухаресті ліцеїв,
який носить ім’я просвітителя Георге Лазера.

Парк Чішміджіу
не завжди був оазисом елегантності і місцем для приємного відпочинку; на місці парку
були брудні ставки, і місце це було відомо як Сад або Ставки Торговця
Дура причому був він протяжнішим, ніж сьогодні. Під час
повеней, коли ріка Димбовіца
виходила зі
своїх берегів, рівень води в ставках Чішміджіу також збільшувався. 10 жовтня 1779 року
князь Волощини Александру Іпсіланті наказав побудувати в Бухаресті дві глибокі криниці з прісною водою для потреб міста. Перша криниця (румунською мовою «чішмя» була викопана на теперішньому місці парку. Позаду криниці побудував свій будинок керівник будівельних робіт, які велися в саду. Так і отримав цей сад назву Чішміджіу, від слова
«чішмя».

Облаштування
території ставків почалося, однак, набагато пізніше, з другої половини ХІХ століття, розповідає фахівець з
ландшафтного дизайну Александру
Мексі: «Було кілька планів з дренажу ставків Чішміджіу, ще з початку ХІХ століття, але вони конкретизувалися тільки близько 1843 року. З
1843 по 1845 роки і в 1852 році, облаштуванням саду займався майстер
ландшафтного мистецтва, Карл Фрідріх Вільгельм Мейер, який приїхав із-закордону. Цей же ландшафтний
дизайнер займався облаштуванням парку
Кіселефф.
Уже після Мейєра протягом часу пейзажі саду перевтілювалися багато разів,
найрадикальніші зміни були здійснені на початку ХХ століття. Тоді центральна частина набуває іншого вигляду, як ми її бачимо сьогодні, облаштовується Римський Ронд,
пізніше отримав назву Ротонди Письменників, влаштовується Фортеця Руїн, Алея з альтанками і Японський сад».

Для облаштування парку Чішміджіу були проведені серйозні дренажні
роботи. Мейер проектує для майбутнього громадського саду галявини, гроти,
звивисті алеї. Карл Фрідріх Вільгельм Мейер помер ще зовсім молодим, в 1852
році, і не встиг побачити урочисте відкриття саду Чішміджіу, що відбулося в 1854, а обов’язок з облаштування парку
перейшло іншим архітекторам і фахівцям ландшафтного дизайну, які не тільки змінили зовнішній вигляд парку, але його розмір. Розповідає Александру Мексі: «У
той час, коли Мейєр почав облаштовувати сад, він майже доходив до ріки Димбовица. До кінця ХІХ століття був прокладений нинішній бульвар Єлізавета. Коли
був прокладений цей бульвар, територія парку зменшилася. Крім
того, в кінці XIX і на початку ХХ століття парк розширився на захід, де зараз проходить бульвар Скіту-Мегуряну, а в
середині ХХ
століття Чішміджіу розширився і на північ, проковтнувши і сад Палацу
Крецулеску.
Саме тому всі ці розширення вимагали перетворення початкового плану Мейєра. З періоду Мейєра збереглося небагато
елементів, в основному це платани. У центральній частині парку є кілька найстаріших
платанів.»

Згодом Чішміджіу став справжнім пам’ятником ландшафтного
дизайну, місцем творів мистецтва та незвичайної рослинності. Серед декоративних
художніх елементів, мабуть, найбільш відомими є два мости над штучним озером в
центрі парку: Великий міст і Мостик з бетонних гілок. Це не єдині конструкції, продовжує свою розповідь Александру Мексі: «Хочу навести приклад
джерела прісної води «Сіссі Стефаніді», музичної альтанки (колишній Павільйон мінеральних вод) та Пам’ятника французькому герою. У парку Чішміджіу
є чимало статуй, і, якщо я не помиляюся, всі вони належать до Національної
спадщини і перебувають в переліку пам’ятників історії. Їх більше 20, в
основному це статуї, привезені в Чішміджіу у різних епохах. Що стосується
рослинності, то крім столітніх дерев, серед яких платани, про які я вже
розповідав, в Чішміджіу ростуть багато екзотичних дерев. Є там і інші дерева,
які, згідно з рішенням Мерії, були внесені до списку охоронюваних дерев
Бухареста, наприклад, каштани, які зараз не так вже й добре себе почувають».