Трансільванські замки сім’ї Банффі
Численні замки, особняки і вілли розкидані по всій Трансільванії, побудовані членами різних гілок родини Банффі ще в XV-XVI ст., збереглися до наших днів, будучи частинами румунської культурної спадщини...
Христина Манта, 06.05.2018, 02:01
Одна з найстаріших шляхетських угорських родин в Трансільванії, сім’я Банффі, залишила найбільш цінні відбитки житлової нерухомості в цьому регіоні. Численні замки, особняки і вілли розкидані по всій Трансільванії, побудовані членами різних гілок родини Банффі ще в XV-XVI ст., збереглися до наших днів, будучи частинами румунської культурної спадщини. Інвентаризація та опис цих будинків було зроблено недавно в книзі «Спадщина сім’ї Банффі у Трансільванії» архітекторами Іоном і Даною Жулян.
Один з найбільш відомих замків родини Банффі розташований у населеному пункті Бонціда, на приблизно 30 км від міста Клуж-Напока. Замок ще був названий трансільванським Версалем, через художні декоративні елементи і меблі, а також твори мистецтва, зібрані родиною Банффі протягом тих 500 років, скільки її члени жили безперервно в Бонціді, пояснює Йон Жулян: Десь у XV столітті родина Банффі переселилась до Бонціди. Замок у його нинішньому вигляді не існував тоді. Він пройшов через деякі зміни, найбільш важливим етапом будучи період бароко, у другій половині XVIII століття. Але важливі і цікаві зміни, з точки зору історії архітектури, відбулися в XIX столітті, в результаті впливу романтизму. Практично в той період було перебудовано крило будівлі, під впливом англійського романтизму. Від тоді, нове крило замку перегукувалося з парком в англійському стилі, який замінив старий бароковий парк. На жаль, майже все було втрачено під час Другої світової війни, коли відступало німецьке військо.
До складу населеного пункту Бонціда входить і село Рескручь (Răscruci), там знаходиться ще одна резиденція родини Банффі. У цьому селі, що належало родині починаючи з XV століття, Банффі побудували замок в стилі епохи Відродження у XVII столітті, який здається був оновлений, в наступному столітті, ставши замком в стилі бароко. Барокова будівля збереглася до 1870 року, коли маєток став власністю барона Адама Банффі. Йон Жулян продовжує свою розповідь: Замок в Рескручь є однією з перлин неокласичної еклектики Трансільванії, будучи повністю втіленням задуму молодого барона Адама Банффі, якому, протягом свого досить короткого життя, вдалося створити місце, що є виразом художньості трансільванскої аристократії в другій половині ХІХ століття. Успадкувавши цей маєток, Адам Банффі почав втілювати в життя власні уявлення про сучасний замок, з усіма модними тоді художніми елементами. Мав і особистий внесок; він не тільки створював у своїй уяві, але і своїми руками виконав всі декоративні елементи. Йому допомагали тільки два теслярі (угорець і румун), яких Адам Банффі спеціально підготував для цієї роботи.
Так виник неповторний замок в Трансільванії. Будувати замок Адам Банффі почав у 1875 році. Його архітектура поєднує стиль німецького нео-ренесансу і злегка фантастичні елементи, породжені темою геральдики, особливо це герб сімейства Банффі, на якому зображений грифон, увінчаний короною, в тому специфічному стилі, характерному для феодальних часів і аристократії тієї епохи. Поки-що замок знаходиться в хорошому стані, але з року в рік його ситуація може погіршитися. Він оточений чудовим парком, де все ще можна побачити кілька дерев, вік яких налічує понад століття.
Родина Банффі залишила свої сліди і в повіті Алба. У 2004 році держава повернула невеликий замок в н.п. Чугузел одному з нинішніх спадкоємців сім’ї Банффі. Розповідає архітектор Йон Жулян: Замок цей має бароковий, західно-європейський вигляд, і поєднує елементи австрійської архітектури, із невеликим французьким впливом. Його можна назвати маленькою перлиною. На невеликій площі зосереджено стільки різних елементів, однак у відповідній кількості, що надає будівлі приємний вигляд з естетичної точки зору.
Близько у 30 км від міста Алба-Юлія, на невеликому пагорбі поблизу ріки Муреш, знаходиться казковий замок, справжня архітектурна перлина. Будівництво Синкрайського замку почалося в ХІХ столітті в стилі ренесансу, але подальші розширення принесли елементи стилів бароко і неокласики. Історичні документи свідчать про завершення робіт у 1805 році. Послідовно він належав дворянським родинам Кемень та Банффі. Тут проходили чудові бальні вечори. Відновлений, замок Синкрай виглядає тепер так як виглядав він 200 років тому. Колишні розваги були замінені сучасними культурними заходами. Сучасна історія замку Синкрай почалася в 2011 році, коли Повітова рада Алба отримала європейське фінансування для проекту соціальної економіки в галузі садівництва, зокрема для вирощування троянд. Оскільки для цієї справи потрібно було не тільки ґрунту для вирощування троянд, але й осідок, було обрано для цього старе крило замку Синкрай.
В результаті проекту було улаштовано територію у розмірі 84 квадратних метрів і був відремонтований дах будівлі. Це було першим кроком, що показало, навіть і найбільшим скептикам, що будівля заслуговує реставрації. Послідувало згодом рішення Потової ради про фінансування відновлення всього замку. Загалом, реставрація коштувала близько млн. євро, з яких 75% було покрито Повітовою радою, а решта з європейських фондів. Результатом роботи є архітектурна перлина, в якій зараз діє Культурний центр Замок Синкрай та Асоціація Рося, продовжувач початкового проекту. Реставрація та реконструкція замку проводились за допомогою експертів у сфері архітектурної спадщини, які приділили особливої уваги автентичним елементам, що збереглися протягом багатьох років, але були відкриті для громадського користування нові і колись нефункціональні приміщення, такі як горище, що стало зараз виставковим залом.
